Рішення

від 25.11.2024 по справі 500/5620/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5620/24

25 листопада 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.04.2024 №0291369-2409-1912-UA61040350000078247, №0291370-2409-1912-UA61040350000078247, №0291372-2409-1912-UA61040350000078247, №0291373-2409-1912-UA61040350000078247, №0291374-2409-1912-UA61040350000078247, №0291376-2409-1912-UA61040350000078247, №0291377-2409-1912-UA61040350000078247, №0291378-2409-1912-UA61040350000078247, №0291379-2409-1912-UA61040350000078247, №0291380-2409-1912-UA61040350000078247.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2023 роки на загальну суму 175637,78 грн.

Відповідно до вказаних податкових повідомлень-рішень, об`єктом оподаткування, за яким визначено суму податку, є нежитлові приміщення, які розташовані, за адресою вул. Шкільна, будинок 3-Д, 3-Є, 3-Е, 3-К, 3-Н. в селі Дорофіївка, Підволочиського району, Тернопільської області, а саме:

нежитлова будівля, зернотік, піднавіс, зерносклад загальною площею 3457,9 кв.м., під одним реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 767982861246;

нежитлова будівля, трансформатор площею 2,2 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 768061661246;

нежитлову будівлю, вагу площею 87,8 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7678851661246.

Однак, позивач не погоджується із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними, з огляду на те, що вказані об`єкти використовуються для використання у господарській діяльності ФГ "Берегиня - 1", засновником та головою якого він є.

Ухвалою судді від 25.09.2024, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 15.10.2024 продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

18.10.2024 до суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що згідно інформації ІАС "Податковий блок" та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 з 16.12.2015 володіє:

комплексом загальною площею 3 457,9 кв. м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

нежитловою будівлею загальною площею 87,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

нежитловою будівлею загальною площею 2,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказує, що з урахуванням вказаних даних, ОСОБА_1 були сформовані податкові повідомлення-рішення від 09.04.2024 №0291369-2409-1912-UA61040350000078247, №0291370-2409-1912-UA61040350000078247, №0291372-2409-1912-UA61040350000078247, №0291373-2409-1912-UA61040350000078247, №0291374-2409-1912-UA61040350000078247, №0291376-2409-1912-UA61040350000078247, №0291377-2409-1912-UA61040350000078247, №0291378-2409-1912-UA61040350000078247, №0291379-2409-1912-UA61040350000078247, №0291380-2409-1912-UA61040350000078247.

Зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не здійснює господарської діяльності як суб`єкт господарювання та не зареєстрований фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом, а вказані приміщення, що становлять об`єкт оподаткування позивач передав у користування іншого окремого суб`єкта підприємницької діяльності, вказане свідчить про відсутність підстав для використання преференції, передбаченої підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, до таких будівель, що, у свою чергу, призводить до наявності у власника промислових приміщень обов`язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

28.10.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач є засновником Фермерського господарства "Берегиня-1", предметом діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції. Відповідно до пункту 7 Статуту ФГ "Берегиня-1" для ведення господарської діяльності господарство використовує майно, що належить йому на праві власності чи користування як юридичній особі, а також майно, що належить засновнику чи членам фермерського господарства на праві власності, в тому числі до складеного капіталу ФГ належить майно позивача, а саме нежитлові приміщення, які розташовані, за адресою АДРЕСА_3 , 3-Є, 3-Е, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , а саме:

нежитлова будівля, зернотік, піднавіс, зерносклад загальною площею 3457,9 кв.м., під одним реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 767982861246;

нежитлова будівля, трансформатор площею 2,2 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 768061661246;

нежитлова будівля, ваги площею 87,8 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7678851661246.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є головою та членом ФГ "Берегиня - 1" (код ЄДРПОУ 38038140), зареєстрованого 20.04.2012, основним видом діяльності якого є Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).

Позивач є власником нежитлових будівель, а саме:

комплексу загальною площею 3 457,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

нежитлової будівлі загальною площею 87,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

нежитлової будівлі загальною площею 2,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з протоколом загальних зборів №3 від 01.08.2016 вище перелічене майно вирішено передати до складу необоротних активів ФГ ""Берегиня-1".

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 09.04.2024 були сформовані податкові повідомлення-рішення №0291369-2409-1912-UA61040350000078247, №0291370-2409-1912-UA61040350000078247, №0291372-2409-1912-UA61040350000078247, №0291373-2409-1912-UA61040350000078247, №0291374-2409-1912-UA61040350000078247, №0291376-2409-1912-UA61040350000078247, №0291377-2409-1912-UA61040350000078247, №0291378-2409-1912-UA61040350000078247, №0291379-2409-1912-UA61040350000078247, №0291380-2409-1912-UA61040350000078247, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021-2023 роки на загальну суму 175637,78 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Як зазначалося вище позивач є власником нежитлових будівель: комплексу загальною площею 3 457,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі загальною площею 87,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлової будівлі загальною площею 2,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

За приписами статті 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Підпунктом "ж" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, в редакції чинній у спірні періоди (2021-2023 роки) визначався перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 24.07.2024 по справі №400/2283/20, правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.

Отже, застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов`язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.

В силу вимог підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення, та був чинним у спірні періоди (2021-2023 роки).

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва"; 1271.2 "Будівлі для птахівництва"; 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Отже, на підставі вищевикладеного, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Зазначений вище висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.07.2024 по справі №400/2283/20.

Загальні підходи до визначення поняття сільськогосподарського виробника сформульовані у постановах Верховного Суду від 1 квітня 2021 року в справі № 820/6752/16, від 17 лютого 2021 року в справі № 820/3707/17, від 24 квітня 2020 року в справі №540/2206/19, від 10 квітня 2020 року в справі №823/1751/17.

У цих постановах Верховний Суд зазначав, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ "Податок на майно").

Водночас, визначення поняття "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що поняття "сільськогосподарський товаровиробник" не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.

Зазначене дає підстави для висновку, що в розумінні підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Суд звертає увагу на те, що позивач є головою та членом Фермерського господарства "Берегиня-1", предметом діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції.

Фермерське господарство "Берегиня-1" для ведення господарської діяльності господарство використовує майно, що належить йому на праві власності чи користування як юридичній особі, а також майно, що належить засновнику чи членам фермерського господарства на праві власності, в тому числі до складеного капіталу ФГ належить майно позивача, а саме нежитлові приміщення, які розташовані, за адресою вул. Шкільна, будинок 3-Д, 3-Є, 3-Е, 3-К, 3-Н. в селі Дорофіївка, Тернопільського району, Тернопільської області, а саме:

нежитлова будівля, зернотік, піднавіс, зерносклад загальною площею 3457,9 кв.м., під одним реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 767982861246;

нежитлова будівля, трансформатор площею 2,2 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 768061661246;

нежитлова будівля, вага площею 87,8 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7678851661246.

Вказане підтверджується протоколом загальних зборів №3 від 01.08.2016, згідно із яким вирішено передати до складу необоротних активів ФГ ""Берегиня-1" вище перелічене майно члена господарства ОСОБА_1 та актом приймання передачі майна від 01.08.2016 року, згідно якого позивач передав весь комплекс об`єктів нерухомості господарське відання ФГ "Берегиня-1" для використання у господарській діяльності.

Зазначені документи підтверджують факт передачі об`єктів нерухомості та використання таких у господарській діяльності.

З урахуванням вказаних обставин суд погоджується з доводами позивача, що належні йому на праві власності будівлі використовуються для ведення фермерського господарства, а тому у даному випадку не є об`єктом оподаткування, відповідно до пп. "ж" п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

Водночас, у справі відсутні також докази, що позивач впродовж 2021-2023 років використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.

Доказів того, що зазначена нерухомість здається позивачем в оренду чи лізинг відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.04.2024 №0291369-2409-1912-UA61040350000078247, №0291370-2409-1912-UA61040350000078247, №0291372-2409-1912-UA61040350000078247, №0291373-2409-1912-UA61040350000078247, №0291374-2409-1912-UA61040350000078247, №0291376-2409-1912-UA 61040350000078247, №0291377-2409-1912-UA61040350000078247, №0291378-2409-1912-UA61040350000078247, №0291379-2409-1912-UA61040350000078247, №0291380-2409-1912-UA61040350000078247 винесені відповідачем без дотримання вимог закону, а тому є наявними правові підстави для їх скасування.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір сплачений згідно платіжної інструкції від 20.09.2024.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 09.04.2024 №0291369-2409-1912-UA61040350000078247, №0291370-2409-1912-UA61040350000078247, №0291372-2409-1912-UA61040350000078247, №0291373-2409-1912-UA61040350000078247, №0291374-2409-1912-UA61040350000078247, №0291376-2409-1912-UA 61040350000078247, №0291377-2409-1912-UA61040350000078247, №0291378-2409-1912-UA61040350000078247, №0291379-2409-1912-UA61040350000078247, №0291380-2409-1912-UA61040350000078247.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області судовий збір у розмірі 1756 (одна тисяча сімсот п`ятдесят шість) грн 38 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46003, код ЄДРПОУ 44143637).;

Головуючий суддяБаб`юк П.М.