Рішення

від 25.11.2024 по справі 580/7346/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року справа № 580/7346/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Ковдій І.С. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10) в якій просить:

-визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в розгляді заяви ОСОБА_1 від 05 червня 2024 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850 від 21 жовтня 2015 року;

-зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 від 05 червня 2024 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 від 21 жовтня 2015 року та прийняти рішення (висновок) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. При цьому, вказав, що ступінь втрати працездатності визначено у розмірі 60%. Стверджує, що звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, однак відповідач безпідставно повернув матеріали щодо призначення допомоги позивачу з підстав проходження служби у фельд`єгерські службі а не МВС, відтак звернувся до суду із даним позовом.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Вказує, що під час опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги встановлено, що на день встановлення інвалідності позивачу Держфельдслужба України є окремою бюджетною установою, має свій штат і не входить до структури МВС України. З урахуванням приписів Закону України №834-XIV від 06.07.1999 "Про поширення дії окремих положень Закону України "Про міліцію" на особовий склад Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України" стаття 23 Закону України "Про міліцію" на особовий склад Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не поширюється. Відтак, підстави для призначення одноразової грошової допомоги саме на підставі ст. 23 Закону України "Про міліцію" відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Наказом управління МВС України в Черкаській області від 30.04.2015 №119 о/с ОСОБА_1 звільнено з ОВС в запас ЗС України за п. 64 «Б» (через хворобу) Положення.

Згідно витягу з наказу відділу Головного управління Державної фельд`єгерської служби України в місті Черкасах від 30.04.2015 №75о/с «по особовому складу», на підставі наказу УМВС України в Черкаській області від 30.04.2015 №119 о/с, ОСОБА_1 звільнений з фельд`єгерської служби.

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 06.03.2024 серії 12ААГ №427924 та довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 06.03.2024 серії 12ААГ, копії яких містяться в матеріалах справи, позивачу з 04.03.2024 встановлено третю групу інвалідності при первинному огляді, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ (ступінь втрати професійної працездатності 60%).

Відповідно до розділу №12 Свідоцтва про хворобу №108 від 16.03.2015, виданого Військово-лікарською комісією УМВС України в Черкаській області, у відношенні до ОСОБА_1 (майор вн. служби) старшого офіцера фельдзв`язку для особливих доручень при МВС України встановлено, що захворювання "так", пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

05.06.2024 позивач звернувся до МВС України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з призначенням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС.

Позивачу листом МВС України від 14.06.2024 №1221-2024 повідомило, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повертаються, як такі що не підлягають розгляду, у зв`язку з тим, що дія ст. 23 Закону України «Про міліцію» на особовий склад Державної фельдєгерської служби України не поширюється. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється виключно працівникам міліції. Міністерство вважає, що ОСОБА_1 не належав до категорії працівників міліції, тому підстав для розгляду його заяви немає.

Позивач вважаючи відмову протиправною, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника міліції, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII) в редакції, що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами частини 6 статті 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІI групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1991 року № 565-XII (далі - Закон України №565-ХІІ) та Порядку № 850 пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон України №565-XII.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України №565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України № 580-VIII.

До набрання чинності Законом України № 580-VIII, тобто до 07 листопада 2015 року, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України № 565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.

На реалізацію вимог статті 23 Закону України №565-XII Кабінет Міністрів України 21 жовтня 2015 року ухвалив постанову №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок № 850), що визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 18.10.2018 у справі № 369/13187/17 та від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 17 квітня 2020 у справі № 822/736/17, від 16 березня 2020 у справі № 641/10426/16-а.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби, а в разі припинення відповідного органу внутрішніх справ як юридичної особи - до уповноваженої установи МВС такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8, 9 Порядку № 850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям МВС відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Неприйняття жодного рішення свідчить про недотримання МВС встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. Як наслідок, така процесуальна дія як повернення документів через невідповідність вимогам законодавства Порядком № 850 не передбачена, а тому дії МВС щодо повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечать зазначеним вище нормам.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 733/1290/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 802/498/18-а та 5 лютого 2020 року у справі № 580/103/19.

Всупереч вказаними вимогам Порядку № 850 відповідач, МВС України, не приймав ні рішення про призначення ні рішення про відмову в призначенні грошової допомоги позивачу. Лист відділу координації пенсійних питань МВС України в поверненні звернення не може ототожнюватися із рішенням, прийнятим МВС України у відповідності до вимог пункту 9 Порядку № 850.

На підставі викладеного суд робить висновок, що відповідачем не розглянуто подані матеріали про призначення позивачу спірної одноразової грошової допомоги, так як не ухвалено рішення, передбаченого пунктом 9 Порядку № 850, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

При цьому, суд звертає увагу на те, що можливість повернення документів Порядком № 850 не передбачена, а тому повернення відповідачем документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить нормам права.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в даному випадку допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення з питань призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, суд зазначає наступне. Виходячи з того, що МВС України не прийняло рішення відповідно до пункту 9 Порядку № 850, а протиправно повернуло заяву позивача без прийняття рішення, то позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги є передчасною, а тому не підлягає до задоволення.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що судом обрано інший спосіб захисту порушеного права, ніж просив позивач, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІI групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІI групи інвалідності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850 і прийняти рішення, передбачене п. 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850, з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРОПУ 00032684) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР