Рішення

від 25.11.2024 по справі 620/1048/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/1048/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТкаченкоО.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛД МЕГА-АЛЬЯНС ЛТД" до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛД МЕГА-АЛЬЯНС ЛТД" звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA102000/2023/000018/2 від 24.07.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску (пропуску) товарів UA102020/2023/000121 від 24.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч наявності всього переліку документів на підтвердження вартості задекларованого товару йому було відмовлено у прийнятті митної декларації та винесено рішення про коригування митної вартості. Оскільки розбіжності у поданих документах відсутні та відомостей достатньо для визначення митної вартості товарів, у митного органу не було підстав вважати за неможливе використати основний метод визначення митної вартості товарів, а саме за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 позовну заяву через невідповідність вимогам процесуального законодавства залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Надано строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 21.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Чернігівської митниці про перехід до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначив, що митним органом здійснена перевірка документів, які подані позивачем до митного оформлення та встановлено розбіжності в документах, які можуть свідчити про викривлення дійсної вартості оцінюваного автомобіля, та у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також неподання документів відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи, які підтвердили б вартість оцінюваних мотоциклів за №3 та №4. У зв`язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 і 3 статті 53 МКУ, враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості товару, а також враховуючи вимоги частини 6 статті 54 МКУ та те, що відповідно до пункту 2 частини 2 статі 52 та частини 2 статті 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товару самостійно. Враховуючи неможливість застосування основного методу відповідно частини 5 статті 55 МК України та частини 4 статті 57 МК України з декларантом проведено процедуру консультації. Крім того, посадовою особою митниці проаналізовано митні оформлення подібних/ідентичних товарів та встановлено, що за МД - від 06.06.2023 №23UA209230059718U2 митне оформлення «мотоцикла YAMAHA 2010 року виготовлення, тип двигуна - бензин, об`єм двигуна - 600 см3, потужність 57 кВт» при його поставці зі Швейцарії здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 2 300 EUR, що вище за рівень митної вартості оцінюваного мотоцикла №3 згідно з товаросупровідними документами; - від 06.06.2023 №23UA209230059709U7 і від 16.06.2023 №23UA209230064315U0 митне оформлення «мотоцикла YAMAHA 2009 року виготовлення, тип двигуна - бензин, об`єм двигуна - 600 см3, потужність 57 кВт» при його поставці зі Швейцарії здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 2 000 EUR, що вище за рівень митної вартості оцінюваного мотоцикла №4 згідно з товаросупровідними документами. Враховуючи зазначене митну вартість оцінюваного автомобіля скориговано митницею відповідно до статті 64 МКУ за резервним методом шляхом прийняття Рішення від 24.07.2023 №UA102000/2023/000018/2 відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, вказаної вище.

Представник позивача подав відповідь на відзив, заперечив проти доводів відповідача, підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, підтримав доводи зазначені у відзиві, вказав, що у відзиві детально розписано, шо стало підставою для прийняття оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів та обґрунтовано вказано підстави незастосування основного та другорядного методів визначення митної вартості.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

04.01.2022 між Angel Trade Group GmbH (Швейцарія) (Продавець) та ТОВ «ОЛД МЕГА-АЛЬЯНС ЛТД» (Покупець) укладено контракт №21, згідно з умовами якого продавець продає, а покупець купує транспортні засоби (що були у користуванні), іменовані Товар не для власних цілей, а з метою подальшої оптової та роздрібної торгівлі кінцевим покупцям у встановленому законодавством порядку (а.с. 2022).

Згідно з рахунком-фактурою 2210/7/23 від 17.07.2023 сторонами контракту була узгоджена поставка транспортних засобів (Товарів), а саме (а.с. 13):

1.Мотоцикл Honda VFR750F, номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 1996, об`єм двигуна 748 куб.см, (надалі - товар №1);

2.Мотоцикл Honda CB600FA, номер шасі НОМЕР_2 , рік випуску 2007, об`єм двигуна 599 куб.см, (надалі - товар №2);

3.Мотоцикл YAMAHA FZ6S, номер шасі НОМЕР_3 , рік випуску 2010, об`єм двигуна 600 куб.см, (надалі - товар №3);

4.Мотоцикл YAMAHA XJ6N, номер шасі НОМЕР_4 , рік випуску 2009, об`єм двигуна 600 куб.см, (надалі - товар №4);

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Чернігівської митниці митну декларацію №23UA102020005808U4 від 24.07.2023 та наступні документи: рахунок-фактура №2210/7/23 від 17.07.2023; автотранспортна накладна (CMR) від 17.07.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №1, №192.379.222 від 28.09.2017; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №2, № НОМЕР_5 від 02.06.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №3, № НОМЕР_6 від 01.04.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №4, № НОМЕР_7 від 19.06.2017; банківський платіжний документ щодо оплати товарів (платіжна інструкція в іноземній валюті №172 від 19.07.2023); контракт №21 від 04.01.2022 та додаткова угода до контракту від 04.01.2023; копія митної декларації країни відправлення (експортна декларація) №1528408195 від 17.07.2023.

Під час перевірки наданих для підтвердження митної вартості товару документів фахівцями контролюючого органу представнику позивача надіслано повідомлення, в якому вказано, що на виконання вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України, в зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необхідне подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: виписки з бухгалтерської документації; висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару.

Додатково на запит відповідача, декларантом надано фото оголошення з сайту про продаж мотоцикла YAMAHA FZ6S (товар №3) та мотоцикла YAMAHA XJ6N (товар №4), згідно із яким товар №3 пропонувався за ціною 1300,00 швейцарських франків, товар №4 за ціною 1000,00 швейцарських франків.

Решту запитуваних документів декларантом надано не було, про що повідомлено листами від 24.07.2023 (електронне повідомлення до митної декларації від 24.07.2023 №23UA102020005808U4).

24.07.2023 митницею прийнято рішення №UA102000/2023/000018/2 про коригування митної вартості товарів №3 та №4 та на підставі зазначеного рішення митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови №UA102000/2023/000121.

Так, у графі 33 рішення № UA102000/2023/000018/2 про коригування митної вартості товарів зазначено причини здійснення коригування митної вартості, а саме:

-відповідно до п.п 5.3 п. 5 «Умови платежів» контракту від 04.01.2022 №21 сплата коштів за товар може здійснюватися покупцем як шляхом післяоплати (не пізніше 180 днів з моменту передачі товару), так і шляхом передоплати. До митного оформлення було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 19.07.2023 №172 на суму 4400 CHF. Але, цей документ не має жодної відмітки банку (штамп/печатка, підписи або ЕЦП), яка підтверджувала б факт здійсненої фінансової операції (сплати коштів за придбаний товар). Крім того, відсутні відмітки банку в таких полях, як «Обов`язкові реквізити для НБУ», «Відділ клієнтських рахунків», «Відділ експортно-імпортного контролю», «Сектор переказів», «Казначейство» та інші, які свідчили б про зарахування коштів на рахунок отримувача;

-відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті від 19.07.2023 №172 комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні АТ «ОТП БАНК» за рахунок». Також сплата комісійних передбачена п.п 5.2 п. 5 «Умови платежів» контракту від 04.01.2022 №21. Але, до митної вартості товару їх включено не було, чим порушено вимоги п. 1а ч. 10 ст. 58 МКУ. Документ про розмір сплати цих витрат митному органу не надавався;

-відповідно до п.п. 3.1 п. 3 «Базисні умови поставки» контракту від 04.01.2022 №21 поставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Чернігів (Україна), але жодним пунктом цього контракту не передбачено, що включає в себе ціна товару, у тому числі понесені витрати на його транспортування.

-в копії митної декларації країни відправлення (Швейцарія) від 17.07.2023 №1528408195 не вказано номер і дату рахунка-фактури та умови поставки, відповідно до яких здійснювалася доставка цих товарів. Крім того, зазначений код товарної підпозицїї 871150 згідно з УКТЗЕД мотоцикла «YAMAHA FZ6S» не відповідає коду товарної підпозицїї 871140 згідно з УКТЗЕД, який заявлено в митній декларації від 24.07.2023 №23UA102020005808U4. Різниця між цими товарними під позиціями полягає у об`ємі циліндрів двигуна.

Проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 06.06.2023 №23UA209230059718U2 митне оформлення «мотоцикла YAMAHA 2010 року виготовлення, тип двигуна - бензин, об`єм двигуна - 600 см3, потужність 57 кВт» при його поставці зі Швейцарії здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 2300 EUR, митною декларацією від 06.06.2023 №23UA209230059709U7 і від 16.06.2023 №23UA209230064315U0 митне оформлення «мотоцикла YAMAHA 2009 року виготовлення, тип двигуна - бензин, об`єм двигуна - 600 см3, потужність 57 кВт» при його поставці зі Швейцарії здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 2000 EUR.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2023/000121.

Не погоджуючись із проведеним митним органом коригуванням митної вартості товару, ТОВ ''ОЛД МЕГА-АЛЬЯНС ЛТД '' звернулось до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Митного Кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів

Згідно із частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

За змістом частини 6 статті 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Розділ ІІІ Митного кодексу України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини 1 та 2 статті 52 Митного кодексу України).

У частинах 2, 3, 5 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вказана норма кореспондується з положеннями частини 3 статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується із зазначеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі та заохочення доброчесності.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм висновується, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено устатті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Так, позивачем до митного оформлення, серед інших документів, надано: контракт №21 від 04.01.2022 та додаткова угода до контракту від 04.01.2023, інвойс/рахунок-фактура №2210/7/23 від 17.07.2023 на загальну суму 4400,00 швейцарських франків; автотранспортна накладна (CMR) від 17.07.2023; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів №192.379.222 від 28.09.2017, №654.390.496 від 02.06.2022, №668.506.409 від 01.04.2019, №668.720.742 від 19.06.2017; платіжна інструкція в іноземній валюті №172 від 19.07.2023; копія митної декларації країни відправлення (експортна декларація) №1528408195 від 17.07.2023.

Суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 55 Митного кодексуУкраїни встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у Графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Так, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 24.07.2023 UA102000/2023/000018/2 зазначено, що відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті від 19.07.2023 №172 комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні АТ ОТП БАНК» за рахунок». Також сплата комісійних передбачена п.п.5.2 п. 5 «Умови платежів» контракту від 04.01.2022 №21, але до митної вартості товару їх включено не було, чим порушено вимоги пункту 1а частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Документ про розмір сплати цих витрат митному органу не надавався.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Таким чином, вказана норма не містить обов`язкової вимоги щодо включення до складу митної вартості товару комісійних витрат покупця, сплачених банку за переказ коштів, оскільки в ній йде мова про комісійні та винагороду брокеру.

Суд зауважує, що комісійні витрати за переказ коштів (комісія банку) не є складовою митної вартості відповідно до положень статті 58 Митного кодексу України. Оплата комісії банку є розрахунково-касовими взаємовідносинами позивача з банком та не має відношення до формування ціни товару (митної вартості). Відповідно до частини 11 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. Тож доводи відповідача про включення комісії банку до митної вартості є безпідставними.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 20.11.2018 по справі №820/140/18.

Крім того, запитмитного органу не містить інформації про те, що відповідач просив надати рахунки про сплату будь-яких комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов контракту, як це передбачено частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. Посадова особа не встановлювала та не упевнювалась у достовірності або точності числового значення зазначених вище витрат.

Як наслідок, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів не містить в цій частині обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом.

Щодо посилання відповідача, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 19.07.2023 №172 на суму 4400 CHF не має жодної відмітки банку (штамп/печатка, підписи або ЕЦП), яка підтверджувала б факт здійсненої фінансової операції (сплати коштів за придбаний товар), суд зважає на те, що декларантом надано платіжну інструкцію з відмітною банку, що підтверджує рух коштів на рахунок продавця товару (а.с. 19). Крім того, відсутній запит відповідача на надання платіжної інструкції з відміткою банку.

Щодо твердження відповідача щодо відсутності складових ціни товару згідно контракту, у тому числі понесені витрати на його транспортування.

Суд зазначає, що відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов СРТ (Carriage Paid To) продавець здійснює поставку товару шляхом його передачі перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Отже, поставка товару на умовах СРТ означає, що витрати щодо транспортування (перевезення) товару несе продавець, відповідно ці витрати включені в контрактну (інвойсну або митну) ціну товару.

Щодо незазначення в митній декларації країни відправлення (Швейцарія) номеру і дати рахунка-фактури та умов поставки та зазначення коду товарної підпозиції, що відрізняється від коду товарної цієї ж підпозиції в митній декларації, то суд зазначає, що відповідачем не доведено яким чином вказані обставини впливають на визначення числових значень складових митної вартості.

Невідповідність між кодом товарної позиції в експортній декларації (871150) та в імпортній декларації (871140) не може вважатись розбіжністю, що впливає на визначення митної вартості, оскільки для даної категорії товарів, код товарної позиції є похідним від об`єму двигуна. Об`єм двигуна визначається згідно із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, оригінал якого додавався до митної декларації. Стосовно питання визначення об`єму двигуна транспортного засобу, експортна декларація є похідним документом від свідоцтва про реєстрацію.

Таким, чином, відповідачем не виявлено розбіжностей в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, відповідач мав достатні підтвердження для визначення коду товарної позиції згідно з УКТЗЕД, визначення об`єму двигуна, та визначення митної вартості товару.

Також, суд звертає увагу, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно положень статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості відповідач зазначає, що проводив консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості.

Однак, доводи Чернігівської митниці про проведення консультацій є необґрунтованими, оскільки право вимоги документів, передбачене у частині третій статті 53 Митного кодексу України, не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених частиною 4 статті 57 Митного кодексу України.

Таким чином, вимога Чернігівської митниці про надання декларантом додаткових документів з посиланням на частину 3 статті 53 Митного кодексу України не може свідчити про проведення процедури консультацій при митному оформленні товарів, оскільки вони врегульовані різними нормами Митного кодексу України, які передбачають вчинення сторонами різного роду дій: надання документів в одному випадку та обмін інформацією в іншому.

Отже, відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. Водночас митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростовано.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000018/2 від 24.07.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA102020/2023/000121 від 24.07.2023 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛД МЕГА-АЛЬЯНС ЛТД» належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статями 139, 227, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛД МЕГА-АЛЬЯНС ЛТД" до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA102000/2023/000018/2 від 24.07.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA102020/2023/000121 від 24.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю '' ОЛД МЕГА-АЛЬЯНС ЛТД '' судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю '' ОЛД МЕГА-АЛЬЯНС ЛТД '' (вул.І.ШрагА, 6, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14013, код ЄДРПОУ 42845640).

Відповідач: Чернігівська митниця (просп.Перемоги, 6, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14017, код ЄДРПОУ 43985581).

Повний текст рішення суду складено 25 листопада 2024 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО