Ухвала

від 02.10.2024 по справі 378/811/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/3537/2024 Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 на вирок Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №42019100000000482,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2024 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку с. Смільченці, Лисянського району, Черкаської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, яка має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судиму,

визнано винуватою у вчиненні кримінального правоопрушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначено їй покарання у виді однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянку України, уродженку с. Розкішна Ставищенського району Київської області, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_3 , з вищою освітою, раніше не судиму,

визнано винуватою у вчиненні кримінального правоопрушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначено їй покарання у виді однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Судом визнано доведеним, що відповідно до наказу в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_12 №702-к від 03.11.2017 ОСОБА_7 призначено на посаду начальника Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, відповідно до наказу в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_13 №258-к від 11.04.2017 ОСОБА_8 призначено на посаду Державного кадастрового реєстратора Відділу у Ставищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Начальник Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 за попередньою змовою з Державним кадастровим реєстратором Відділу у Ставищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_8 , використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, вирішили за попередньою змовою групою осіб, отримати неправомірну вигоду для себе у розмірі 10000 доларів США за вплив на прийняття рішення головою Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_14 щодо отримання дозволу на оренду водного об`єкта, який розташований на земельній ділянці кадастровий №3224282401:01:010:0700 для рибогосподарських потреб на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області для ОСОБА_15 .

Так, в лютому 2019 року до ОСОБА_16 звернувся його знайомий ОСОБА_15 та попросив допомогти останньому у підготовці та затвердженні технічної документації, а також отриманні в оренду водного об`єкту, орієнтовною площею 1,2 га для рибогосподарських потреб на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області строком на 49 років.

В кінці липня 2019 року ОСОБА_16 звернувся до Ставищенської районної державної адміністрації Київської області з метою оформлення в оренду вказаного водного об`єкта. Під час зустрічі з Державним кадастровим реєстратором Відділу у Ставищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_8 , остання повідомила, що ознайомиться з технічною документацією і запропонувала ОСОБА_17 , як представнику ОСОБА_15 , зустрітись через декілька днів. Після чого ОСОБА_8 познайомила ОСОБА_16 з начальником Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 . Під час зустрічі з ОСОБА_16 , ОСОБА_7 повідомила, що для того, щоб зробити проект землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га для рибогосподарських потреб на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області та погодження всієї необхідної документації, ОСОБА_17 повинен передати ОСОБА_7 та ОСОБА_18 грошові кошти у сумі 10000 доларів США.

02.09.2019 в ході телефонної розмови ОСОБА_8 пояснила ОСОБА_16 , що у зв`язку із зміною чинного законодавства щодо оренди земельних ділянок та водних об`єктів, і для того, щоб отримати в оренду водний об`єкт, орієнтовною площею 1,2 га для рибогосподарських потреб, який знаходиться на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, ОСОБА_16 необхідно отримати рішення про дозвіл на розробку та затвердження технічної документації Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області.

В подальшому, ОСОБА_7 за попереднього змовою із ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди, запланували виїзну комісію Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращинському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, метою якої було познайомити ОСОБА_16 з головою Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_14 та здійснити вплив на останнього щодо передачі в оренду водного об`єкта.

13.09.2019 в ході телефонної розмови, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_16 , що вона разом із ОСОБА_8 організували виїзну комісію Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращинському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, про що повідомили останніх телефонограмою.

17.09.2019 під час виїзної комісії Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращинському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в приміщенні Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, справжньою метою якої було знайомство ОСОБА_16 з головою Гейсиської сільської ради ОСОБА_14 та вплив на останнього щодо передачі в оренду водного об`єкта, ОСОБА_7 , сприяючи ОСОБА_16 , повідомила по телефону ОСОБА_16 , що останній може зайти до кабінету голови Гейсиської сільської ради ОСОБА_14 , де відбувалось засідання вказаної комісії. Після чого ОСОБА_16 прибув до зазначеного кабінету і в присуності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_14 , що має намір взяти в оренду водний об`єкт площею 1,2 га, що знаходиться на території Гейсиської сільської ради. ОСОБА_14 повідомив, що йому необхідно порадитись з депутатами сільської ради для прийняття такого рішення та дізнатись процедуру оформлення в оренду вказаного водного об`єкту.

Надалі, 01.11.2019 ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, діючи умисно на виконання заздалегідь розробленого плану з метою отримання неправомірної вигоди, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, який знаходиться в приміщенні Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращинському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області за адресою: Київська область, смт. Ставище, вул. Цимбала Сергія (Радянська), буд. 44 отримала від ОСОБА_16 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень, що еквівалентно 1000 (одній тисячі) доларів США, також ОСОБА_8 , на виконання вказівки ОСОБА_7 отримала для останньої також 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень, що еквівалентно 1000 (одній тисячі) доларів США, що є частиною обумовленої напередодні суми неправомірної вигоди, за вплив на голову Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_14 та сприянню передачі в оренду водного об`єкта площею 1,2 га, який розташований на земельній ділянці кадастровий №3224282401:01:010:0700 для рибогосподарських потреб на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області під час виїзної комісії до Гейсиської сільської ради. Отримані кошти ОСОБА_8 поклала до шухляди у столі свого службового кабінету.

14.11.2019 ОСОБА_8 , діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_7 , на виконання їх злочинного замислу здійснила державну реєстрацію земельної ділянки, на якій знаходиться вказаний водний об`єкт на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 2,4 га, та присвоєно кадастровий номер 3224282401:01:010:0700, а також сформувала витяг з Державного земельного кадастру.

19.12.2019 за заявою Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру ОСОБА_8 внесла виправлені відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224282401:01:010:0700 в частині інформації про склад угідь земельної ділянки.

23.01.2020 депутатами Гейсиської сільської ради, під час голосування було прийнято рішення про надання водного об`єкту площею 1,2 га, що знаходиться на території Гейсиської сільської ради в оренду ОСОБА_15 терміном на 49 років. Після чого ОСОБА_8 , продовжуючи свою спільну з ОСОБА_7 злочинну діяльність, спрямовану на отримання другої частини неправомірної вигоди, сприяла у підготовці та оформленні у Державному агентстві водних ресурсів України договору оренди водного об`єкту площею 1,2 га, що знаходиться на території Гейсиської сільської ради між ОСОБА_15 та Гейсиської сільської ради в особі ОСОБА_14 , шляхом надання консультацій, після чого, ОСОБА_8 підписала вказаний договір у Гейсиського сільського голови ОСОБА_14 .

04.02.2020 ОСОБА_15 особисто поїхав до Гейсиської сільської ради, де підписав вказаний договір. Після цього вказаний договір оренди, технічна документація та інші документи щодо вказаного водного об`єкту, а також серед іншого дозвіл на спецводокористування, водний паспорт, примірники рішень Гейсиської сільської ради, були передані ОСОБА_8 для того, щоб остання зареєструвала договір оренди.

05.02.2020 під час телефонної розмови ОСОБА_8 домовилась з ОСОБА_16 , що 06.02.2020 відбудеться зустріч із начальником Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращинському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 та Гейсиським сільськім головою ОСОБА_14 у смт. Ставище, під час якої ОСОБА_16 повинен передати їй та ОСОБА_7 другу частину неправомірної вигоди за здійснення впливу на голову Гейсиської сільської ради ОСОБА_14 , сприянню передачі в оренду водного об`єкта площею 1,2 га та отримати підготовлену та оформлену документацію щодо передачі водного об`єкту в оренду.

06.02.2020 відповідно до домовленості зі ОСОБА_8 , ОСОБА_16 приїхав до Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращинському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, де до його автомобіля сіли ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Після чого вказані особи поїхали до кафе «Імперія» за адресою: АДРЕСА_4 , де біля входу зустрілись з ОСОБА_14 та прослідували до приміщення вказаного закладу.

У подальшому, 06.02.2020р. у приміщенні кафе «Імперія» за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, отримали другу частину неправомірної вигоди, а саме ОСОБА_7 отримала 62 500 гривень, що еквівалентно 2 500 доларів США, ОСОБА_8 отримала 62 500 гривень, що еквівалентно 2 500 доларів США, за вплив на прийняття рішення головою Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_14 під час виїзної комісії до Гейсиської сільської ради та позитивне вирішення організаційних питань щодо отримання в оренду водного об`єкта ОСОБА_15 ,розташованого на земельній ділянці кадастровий №3224282401:01:010:0700 для рибогосподарських потреб на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області терміном на 49 років.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 подали аналогічні за змістом апеляційні скарги, в яких просять вирок Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2024 року скасувати, кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, мотивуючи тим, що редакція ст. 369-2 КК України станом на 06.09.2020 передбачала кримінальну відповідальність за одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у той час як згідно обвинувального акту вплив вчинявся на посадових осіб місцевого самоврядування. Крім того, редакцією ст. 369-2 КК України, чинною станом на момент вчинення кримінального правопорушення, диспозиція статті передбачала протиправні дії, які полягали у в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» від 04.03.2020 внесено зміни, які вступили в дію 20.03.2020, тобто пілся вчинення інкримінованих дій ОСОБА_7 .

Також суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про належність та допустимість доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 2 ст. 369-2 КК України, позаяк, на думку апелянтів, органом досудового розслідування не дотриманно порядок зібрання таких доказів, зокрема, порядок отримання доказів під час проведення НСРД. Крім того, захисник ОСОБА_9 наполягає, що матеріали кримінального провадження не містять достатніх та допустимих доказів, що в діях ОСОБА_7 наявний склад інкримінованого їй кримінального правопорушення. Зокрема, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_7 погоджувалася на отримання або отримувала грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди. На думку апелянта, матеріалами НСРД такого факту не зафіксовано.

Заслухавши доповідь судді, думку захисників та обвинувачених, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг; дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг захисників.

Відповідно до ч. 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Згідно з приписами п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Згідно ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 статті 412 КПК України визначено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 370 судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Частиною 1 ст. 11 КК України встановлено, що злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Пред`явлене особі обвинувачення повинно бути конкретним за змістом та містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа: час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Відповідно до ч. 1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті даної статті має відображатись у обвинувальному акті відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

При цьому, при викладені обставин злочину повинні бути зазначені чітко та зрозуміло і узгоджуватися з наведеною правовою кваліфікацією, що обумовлено, зокрема, необхідністю забезпечення права на захист, оскільки особа повинна знати, від якого обвинувачення захищатись, і з огляду на висунуте їй обвинувачення обирати правову позицію захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Дійшовши переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

Виходячи з наведеного, обвинуваченим повинно бути пред'явлено конкретне обвинувачення, оскільки особа має право знати, в чому вона обвинувачується і вправі захищатися від предявленого обвинувачення, яке повинно бути викладене у обвинувальному акті.

Як убачається з обвинувального акта, затвердженого 17.08.2020, ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення у тому, що вона своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, будучи службовою особою, вчинила одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третіх осіб окремих дій з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у тому, що вона своїми умисними діями, за попереднью змовою групою осіб, будучи службовою особою, вчинила одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третіх осіб окремих дій з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Станом на 11 січня 2019 року діяла редакція ч. 2 ст. 369-2 КК України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди».

В подальшому у суді першої інстанції прокурором ОСОБА_7 пред`явлено нове обвинувачення ц тому, що вона своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, вчинила одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_8 пред`явлено нове обвинувачення у тому, що вона своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, вичнила одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, за попередньою змовою групою осіб вирішили отримати неправомірну вигоду для себе у розмірі 10000 доларів США за вплив на прийняття рішення головою Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_14 та кваліфіковано їх дії за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішенняособою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Однак, згідно зі статтею 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова є посадовою особою місцевого самоврядування, а не органу державної влади.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об?єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Повноваження сільського голови визначені статтею 42 цього ж закону.

Їх реалізація спрямована на забезпечення самоврядування територіальної громади, а не виконання завдань державної влади. Сільський голова не підпорядкований жодним органам державної влади. Він підзвітний та підконтрольний виключно відповідній сільській раді та територіальній громаді.

Отже, кваліфікуючи дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як одержання неправомірної вигоди для себеза вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, суд першої інстанції вийшов за межі пред`явленого обвинувачення.

Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

При цьому, суд першої інстанції зобов`язаний був сформулювати твердження про вчинення кримінального правопорушення, тобто зазначити подію кримінального правопорушення (спосіб) та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, а також винуватість обвинувачених у вчиненні даного кримінального правопорушення з урахуванням кваліфікуючих ознак та обставин його вчинення, однак вказаних вимог закону суд першої інстанції не виконав.

На переконання колегії суддів, відсутність конкретно сформульованого обвинувачення, відповідно до вимог КПК України, порушення положення ст. 337, ч. 4 ст. 338 КПК України є такими процесуальними порушеннями, що унеможливлюють ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення судом першої інстанції.

Також залишені поза увагою суду і не знайшли свого відображення у судовому рішенні доводи сторони захисту про те, що рішення, яке приймалося особою, на яку впливали обвинувачені (згідно обвинувального акта та як встановлено судом), фактично приймалося колегіальним органом - депутатами сільської ради.

Таким чином, з огляду на допущені істотні порушення вимог КПК України, оскаржуваний вирок суду першої інстанції не можна визнати законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому він підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

При цьому, колегія суддів не перевіряє доведеність винуватості, правильність кваліфікації та відповідність покарання загальним засадам призначення покарання, але вони підлягають обов`язковій ретельній перевірці при новому судовому розгляді в суді першої інстанції згідно з положеннями розділу IV КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 415 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4