Постанова

від 12.11.2024 по справі 480/12544/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Кунець О.М.

12 листопада 2024 р.Справа № 480/12544/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області, міського голови Ноги Миколи Петровича, третя особа - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -

В с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви від 20.01.2024 року) просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача Виконавчого комітету Шосткінської міської ради Сумської області (далі виконком Шосткинської міськради) при розгляді колективного звернення від 27.04.2023 року вх. Ко-1301/01-13 ініціатором якого є вона;

зобов`язати виконком Шосткинської міськради розглянути колективне звернення від 27.04.2023 року вх. Ко-1301/01-13 ініціатором якого є вона з урахуванням висновків суду, що будуть прийняті за наслідками розгляду цього позову;

визнати протиправною бездіяльність відповідача міського голови ОСОБА_3 . Шосткинської міськради (далі міський голова) при вирішенні питання щодо винесення розпорядження при розгляді колективного звернення від 27.04.2023 року вх. Ко-1301/01-13 ініціатором якого є вона;

зобов`язати міського голову розглянути питання стосовно прийняття рішення щодо відповідного розпорядження про утворення відповідної комісії з розгляду колективного звернення від 27.04.2023 року вх. Ко-1301/01-13 ініціатором якого є вона з урахуванням висновків суду, що будуть прийняті за наслідками розгляду цього позову;

стягнути з виконкому Шосткинської міськради на її кисть 2.000.000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Позивачка також просить провести розподіл судових витрат по справі та винести окрему ухвалу щодо бездіяльності відповідача виконкому Шосткинської міськради.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 27.04.2023 року вона та ряд інших мешканців будинку АДРЕСА_1 звернулись до виконкому Шосткинської міськради із зверненням щодо утворення комісії по факту незаконного захоплення та приєднання до квартири АДРЕСА_2 приміщення калясочної. Звернення було зареєстровано виконкомом Шосткинської міськради, однак на час звернення до суду залишилось без відповіді.

Не дивлячись на чисельні захворювання та слабке здоров`я вона змушена для відновлення свого порушеного права (бездіяльність відповідача яка тягне за собою неналежний обрахунок електро та теплової енергії) звертатись до суду, що вимагає від неї додаткових витрат часу з її обмеженого постійним лікуванням життям, та свідчить про моральне страждання та психологічне насилля над нею, що призвело до втрати віри до органів місцевої влади та постійне відчуття несправедливості з боку органів місцевого самоврядування.

Відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 не надходив.

Рішенням сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Так, судовим рішенням визнана протиправною бездіяльність виконкому Шосткинської міськради щодо не розгляду колективного звернення від 27.04.2023 року вх. № Ко-1301/01-13 ініціатором якого є позивачка.

ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов`язаний розглянути колективне звернення від 27.04.2023 року вх. № Ко-1301/01-13 ініціатором якого є позивачка.

З виконкому ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивачки стягнуто 5000 грн у відшкодування моральної шкоди.

У задоволені вимог ОСОБА_1 в іншій частині відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, колективне звернення від 27.04.2023 року вх. № Ко-1301/01-13 (зареєстровано 27.04.2023 року) ініціатором якого є позивачка, у супереч вимог Закону України «Про звернення громадян», відповідачем не розглянуте. Відповідач до суду не надав жодних доказів розгляду вищезазначеного колективного звернення. Не надано відповідачем і будь-яких заперечень щодо обставин викладених у позовній заяві не зважаючи на те, що судом неодноразово пропонувалось відповідачу надати відзив з обґрунтуванням позиції у даній справі.

З огляду на встановлене, суд визнав позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача - виконкому Шосткинської міськради щодо нерозгляду колективного звернення зареєстрованого 27.04.2023р. вх.№Ко-1301/01-13 ініціатором якого є ОСОБА_1 . Крім цього, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги стосовно зобов`язання виконакому Шосткинської міськради розглянути колективне звернення від 27.04.2023 року вх. №Ко-1301/01-13 ініціатором якого є ОСОБА_1 та надати обґрунтовану відповідь по суті звернення.

В іншій частині, позовні вимоги судом визнані передчасними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 30 грн. - витрати пов`язані з розглядом справи, а саме - витрати понесені в зв`язку з направленням третій особі у справі матеріалів позову, що підтверджується фіскальним чеком підприємства зв`язку (а.с.49).

Щодо вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди з виконкому Шосткинської міськради 2.000.000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною допущеною бездіяльністю відлповідача-1, суд зазначив, що суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями/бездіяльністю завдав позивачу моральних страждань, які проявляються у її розчаруванні діяльністю органу місцевого самоврядування, психічних напруженнях та тривалих переживаннях, незручностях, які виникли у зв`язку з діями відповідача та необхідністю протягом тривалого часу - з серпня 2021 року, захищати свої права, в тому числі і в суді. Крім того, за час розгляду даної справи у суді, відповідач так і не виправив свої допущені порушення та жодним чином не спростував доводів позивача. При оцінці розміру моральної шкоди, судом враховано той факт, що позивач є особою літнього віку - 1952 року народження, та має інвалідність першої групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК. Позивачка правомірно звернулась до відповідача та мала правомірні очікування щодо надання відповіді на поставленні питання. Враховуючи принципи розумності, співмірності та справедливості суд визнав, що розмір моральної шкоди у сумі 5000 грн. буде належною компенсацією позивачу за порушення її конституційного права на надання інформації.

Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року за рахунок бюджетних асигнувань виконкому Шосткинської міськради на користь позивачки стягнуто 1.000 грн у відшкодування витрат а професійну правничу допомогу.

Виконкомом Шосткинської міськради судові рішення в апеляційному прядку не оскаржені.

Частково не погоджуючись з рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року, позивачка просить його частково скасувати та задовольнити її позовні вимоги: - визнати протиправною бездіяльність міського голови ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 при вирішенні питання щодо винесення розпорядження при розгляді колективного звернення від 27.04.2023 року вх. №Ко-1301/01-13 ініціатором якого є вона; - зобов`язати цього відповідача розглянути питання стосовно прийняття рішення щодо відповідного розпорядження про утворення відповідної комісії з розгляду колективного звернення від 27.04.2023 року вх. №Ко-1301/01-13 ініціатором якого є вона з урахуванням висновків суду, що будуть прийняті за наслідками розгляду цього позову; - стягнути з виконкому Шосткінської міськради на її користь 8.000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Вимоги апеляційної скарги вмотивовані доводами, фактично, аналогічними підставам звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надійшов, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 1 ст. 13 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до статті 40 Конституції України кожному гарантовано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі Закон № 393/96-ВР), про що зазначено в його преамбулі. Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно із частиною першою ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (частини перша четверта ст. 3 Закону № 393/96-ВР).

Звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (частина перша статті 7 Закону № 393/96-ВР).

Розмежування в законі звернень за змістом та цілями, на досягнення яких вони спрямовані (пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги), має не тільки і не стільки формальне значення, а й обумовлено різним підходом законодавця щодо правового регулювання порядку їх розгляду і прийняття щодо них рішення уповноваженим (зобов`язаним) органом (посадовою особою).

Так, відповідно до частини першої ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частини третя четверта ст. 15 Закону № 393/96-ВР).

Частиною першою статті 18 Закону № 393/96-ВР також передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті [не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам] (ч. 2 ст. 19 Закону № 393/96-ВР).

Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР).

Судовим розглядом справи встановлено, що 28.09.2022 року позивачка та ряд інших мешканців будинку АДРЕСА_1 склали звернення до виконкому Шосткинської міськради щодо утворення комісії по факту незаконного захоплення та приєднання до квартири АДРЕСА_2 приміщення калясочної, в якому просили міського голову винести розпорядження про утворення комісії з обстеження нежитлових приміщень, а саме калясочної в 3-му поїзді цього будинку; поставити на вирішення комісії питання щодо правомірності та законності самовільного захоплення мешканцями квартири АДРЕСА_3 та приєднання до згадуваної квартири приміщення калясочної, що розташована в 3-му під`їзді згадуваного будинку; створить відповідну комісію в ході якої з`ясувати дійсну опалювану площу трикімнатної квартири АДРЕСА_2 та дійсну площу міст загального користування, по з`ясованим даним провести як мінімум за три останні роки перерахунок нарахувань, що здійснило ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» за опалення кватир та опалення місць загального користування; повернути в загальне користування мешканців 3-го під`їзду будинку АДРЕСА_1 приміщення калясочної. Відповідь позивачка просила надати їй в письмовому та електронному вигляді.

Означене звернення прийнято до розгляду та зареєстровано виконкомом Шосткінської міськради 27.04.2023 року за вх. № Ко-1301/01-13 (т. 1, а.с. 3).

За приписами частини другої ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 року у справі № П/800/490/15 сформував висновок, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Гарантоване статтею 55 Конституції України та КАС України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.

Згідно із частиною другою ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як свідчать обставини цієї справи, після звернення ОСОБА_1 до виконкому Шосткінської міськради відповідь на звернення позивача відповідач не надав.

За правилами пункту 4 частини другої ст. 245 КАС України, яка передбачає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту цієї норми випливає, що суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, одночасно зобов`язавши його виправити оскаржувані порушення.

Частиною першої ст. 11 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР) визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до частини 3 ст. 12 Закону № 280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад регламентовані главою другою Закон № 280/97-ВР (статті 27-41).

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що Законом № 280/97-ВР не визначений обов`язок виконавчого комітету, його керівника утворювати відповідні комісії для розгляду звернень громадян. Колегія суддів також зазначає, що і Законом № 393/96-ВР не визначений обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), утворювати відповідні комісії для розгляду звернень громадян.

Повертаючись до положень статті 7 Закону № 393/96-ВР, колегія суддів зауважує, що звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.

Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає, що ст. 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Колегія суддів зауважує, що завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається в рішеннях Європейського Суду з прав людини, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях: «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що встановлення судом факту порушень прав позивачки ОСОБА_1 відповідачем при розгляді колективного звернення, визначення розміру відшкодування моральної шкоди у сумі 5.000 грн, становить достатню справедливу сатисфакцію будь-якої моральної шкоди, яку могла зазнати позивачка.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Розподіл судових витрат по справі належить провести у відповідності до положень ст. 139 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц В.Б. Русанова У зв`язку з перебуванням судді Бегунца А.О. у відрядженні 22.11.2024 року, постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 25.11.2024 року.