Постанова

від 25.11.2024 по справі 440/12571/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя І інстанції: Удовіченко С.О.

25 листопада 2024 р. Справа № 440/12571/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНА-М» на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНА-М» до Головного управління Державна податкова служба у Полтавській області, Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АФІНА-М» (далі ТОВ «АФІНА-М») звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі- ДПС України), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- №11494897/43531722 від 26.07.2024;

- № 11569202/43531722 від 05.08.2024;

- №11569203/43531722 від 05.08.2024;

- №11569204/43531722 від 05.08.2024;

- №11569205/43531722 від 05.08.2024;

- №11569206/43531722 від 05.08.2024;

- №11569207/43531722 від 05.08.2024;

- №11569208/43531722 від 05.08.2024;

- №11569209/43531722 від 05.08.2024;

- №11569210/43531722 від 05.08.2024;

- №11569211/43531722 від 05.08.2024;

- №11569212/43531722 від 05.08.2024;

- №11569213/43531722 від 05.08.2024;

- №11569214/43531722 від 05.08.2024;

- №11569215/43531722 від 05.08.2024;

- №11569216/43531722 від 05.08.2024;

- №1156021 7/43531722 від 05.08.2024:

- №11569218/43531722 від 05.08.2024;

- №11569219/43531722 від 05.08.2024;

- №11569220/43531722 від 05.08.2024;

- №11569221/43531722 від 05.08.2024;

- №11569222/43531722 від 05.08.2024;

- №11569223/43531722 від 05.08.2024;

- №11569224/43531722 від 05.08.2024;

- №11569225/43531722 від 05.08.2024;

- №11569226/43531722 від 05.08.2024;

- №11632013/43531722 від 14.08.2024;

- №11632015/43531722 від 14.08.2024;

- №11632016/43531722 від 14.08.2024;

- №11632018/43531722 від 14.08.2024;

- №11632020/43531722 від 14.08.2024;

- №11632021/43531722 від 14.08.2024;

- №11632022,4353 і 722 від 14.08.2024;

- №11632023/43531722 від 14.08.2024;

- №11608185/43531722 від 08.08.2024;

- №11608186/43531722 від 08.08.2024

зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:

- №2 від 02.03.2023;

- №6 від 03.03.2023;

- №7 від 06.03.2023;

- №8 від 07.03.2023;

- №9 від 08.03.2023;

- №10 від 11.03.2023;

- №2 від 04.04.2023;

- №5 від 06.04.2023;

- №6 від 07.04.2023;

- №9 від 12.04.2023;

- №11 від 17.04.2023;

- №12 від 19.04.2023;

- №13 від 20.04.2023;

- №14 від 21.04.2023;

- №15 від 21.04.2023;

- №1 від 01.05.2023;

- №2 від 02.05.2023;

- №7 від 04.05.2023;

- №9 від 09.05.2023;

- №10 від 10.05.2023;

- №13 від 18.05.2023;

- №15 від 19.05.2023;

- № 17 від 29.05.2023;

- №3 від 08.06.2023;

- №4 від 09.06.2023;

- №9 від 21.06.2023;

- №32 від 30.04.2022;

- №9 від 31.05.2022;

- №24 від 18.07.2022;

- №13 від 18.08.2022;

- №14 від 31.08.2022;

- №5 від 30.09.2022;

- №11 від 31.12.2022;

- №5 від 28.02.2022;

- №14 від 28.03.2023;

- №15 від 28.03.2023.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 позовну заяву ТОВ «АФІНА-М» до ГУ ДПС у Полтавській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення повернуто позивачу.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позивач об`єднує в одному позові вимоги, які мають різні підстави та предмет доказування, а саме податкові накладні, які позивач просить зареєструвати, виписані на підставі договору № 1 від 01.07.2022, укладеного між ТОВ «Стандарт Оіл Компані» та ТОВ «Афіна-М», договору № 2-МС від 31.12.2021, укладеного між ТОВ «Азарес» та ТОВ «Афіна-М», договору № 3 від 23.03.2023, укладеного між ТОВ «Інтерего» та ТОВ «Афіна-М». Вважає, що позивач оскаржує 36 окремих рішень, прийнятих за наслідками розгляду Комісією відповідача документів по різним і не пов`язаним між собою господарським операціям з 3 контрагентами.

Не погодившись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач просить його скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення питання про повернення позовної заяви.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що в розглядуваному випадку ТОВ «АФІНА-М» не допущено порушення правил об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві.

При цьому, основною підставою винесення оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ є ненадання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

Отже, зі змісту позовних вимог ТОВ «АФІНА-М» не вбачається випадків, передбачених ч.ч. 4 та 5 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за яких не допускається об`єднання позовних вимог або їх роз`єднання.

Крім того, суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим ч. 6 ст. 172 КАС України.

Відзиви на апеляційну скаргу від відповідачів не надходили, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 320 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне.

Приписами пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачу, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За правилами частин 4 та 5 статті 172 КАС України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Згідно з частиною 6 статті 172 КАС України суд, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Пунктом 23 частини першої статті 4 КАС України, закріплено, що похідна позовна вимога вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, що належать до розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, повернення позовної заяви суд першої інстанції обґрунтував тим, що заявлені позивачем позовні вимоги не відповідають правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України. В основу правовідносин позивача з відповідачем покладено різні підстави та предмет доказування.

Разом з тим, в оскаржуваному судовому рішенні не зазначено, які саме підстави позову є різними, а також не проаналізовано, чи наявні в поданій позовній заяві основна та похідні позовні вимоги.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує прийняття комісією ДПС рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, не встановив об`єднання позивачем позовних вимог, що належить розглядати в порядку різного судочинства або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Висновок суду фактично зводиться до підстав для роз`єднання позовних вимог в окремі провадження відповідно до частини шостої статті 172 КАС України. У свою чергу, наявність підстав для застосування положень статті 172 КАС України унеможливлює повернення позовної заяви за пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки наведена норма містить відповідне виключення.

В аспекті наведеного апеляційний суд також звертає увагу на те, що суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим частиною 6 статті 172 КАС України, відповідно до якого суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 640/16147/19, від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20, від 03.04.2024 у справі № 320/13495/23, від 23.05.2024 у справі № 160/25102/23, від 30.05.2024 у справі № 380/253/24.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку щодо порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та про наявність підстав для застосування пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що за таких умов в суду першої інстанції не було достатніх і належних підстав для повернення позовної заяви ТОВ «АФІНА-М» на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду є безпідставною, а відтак не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНА-М» - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року - скасувати.

Адміністративну справу № 440/12571/24 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНА-М» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц