Постанова

від 25.11.2024 по справі 520/6737/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Біленський О.О.

25 листопада 2024 р. Справа № 520/6737/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МОДУС, ЛТД» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2024 позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «МОДУС, ЛТД» (далі ТОВ «МОДУС, ЛТД», підприємство) звернувся до суду з позовною заявою до Київської митниці (далі митний орган), в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000001/2 від 10.01.2024;

визнати протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2024/000029.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що митний орган безпідставно поставив під сумнів весь поданий для митного оформлення пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення декларантом числового значення митної вартості імпортованого товару.

Посилається на те, що митний орган в рішенні про коригування митної вартості зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини не можливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Зазначає, що подані підприємством до митного органу документи, з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, документи надані ТОВ «МОДУС, ЛТД» чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну товару, що підлягає сплаті ТОВ «МОДУС, ЛТД» на користь виробника, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Посилається на те, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ТОВ «МОДУС, ЛТД» звертає увагу суду на те, що текст рішення не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою підприємством митною декларацією та митною декларацією, яка вказана в рішенні та про схожість умов поставок з товарами по митній декларації, вказаній в тексті рішення та митній декларації. В Рішенні відповідач зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стала вказана митна декларація.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що оскаржуване позивачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000001/2 є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Зазначає, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за вказаною митною декларацією встановлено, що документи, подані для підтвердження заявленої вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, що виявилось у наступному.

Посилається на те, що при митному оформленні надано рахунок на оплату перевезення від 04.01.2024 № 135 та довідку про транспортно-експедиційні витрати від 04.04.2023 № 04012024-7 від ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», яке не є перевізником вантажу.

Отже, декларантом не надані передбачені законодавством України документи, що містять відомості щодо витрат, пов`язаних з транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, що не дає можливості перевірити декларування цієї складової митної вартості у повному обсязі.

Посилається на те, що у рахунку на оплату перевезення від 04.01.2024 № 135 зазначено навантажувально- розвантажувальні роботи в порту Констанца, Румунія. Проте, ці витрати не зазначені окремо у декларації митної вартості та розрахунку митної вартості у митній декларації, які мають бути зазначені відповідно до вимог наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Також зазначає, що у копії митної декларації країни відправлення від 19.11.2023 № 220120230000086436 не заповнена графа «Дата експортної операції». Тобто факт здійснення експортної операції не підтверджений. У наданому каталогу товарів GLP ganglong plastic відсутні ціни на товари.

Посилається на те, що у прайс-листі від 16.10.2023 на артикул GLP002-B вказана ціна 0.71 USDM2. Проте, у митній декларації за цим артикулом заявлено меншу вартість у розмірі 0.57 USD/ м2 (позиції 22, 25 електронного інвойсу). За артикулом GLP004-B вказана ціна 0.65 USDM2. Проте, у митній декларації за цим артикулом заявлено задекларована менша вартість 0.52 USDM2 (позиції 3, 4, 6-10, 15 електронного інвойсу).

Також, посилається на те, що не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару висновок Харківської торгово-промислової палати від 05.01.2024 № 01-ЦЗ/24.

Зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості зазначено номер та дату митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару. Коригування на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів не робилось, тому що за основу для визначення митної вартості товарів взято митне оформлення товару, який ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінюваний товар. Ці дані вказані у рішення про коригування митної вартості.

Вказує, що при прийняття рішення про корегування митної вартості № UA100100/2024/000001/2 митниця діяла винятково на підставі та у відповідності до вимог законодавства.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ТОВ «МОДУС, ЛТД».

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000001/2 від 10.01.2024.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2024/000029.

За рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь ТОВ «МОДУС, ЛТД» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 056.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що надані позивачем як до суду, так і до митного органу під час подання митних декларацій документи, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджують митну вартість товару, підлягають обчисленню та містять всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Київської митниці про коригування митної вартості товару № UA100100/2024/000001/2 від 10.01.2024 є необґрунтованим та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Суд зазначив, що недоведеність відповідності закону рішень митниці про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправними карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні товарів.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості товару протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2024/000029.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Київська митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «МОДУС, ЛТД», просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 01.08.2016 між ТОВ «МОДУС, ЛТД» та ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO.,LTD (Хайнін, Китай) укладено Контракт № 21/2016 (т. 1 а.с. 37-41).

Відповідно до розділу 1 Контракту № 21/2016 предметом цього контракту є довгострокова поставка продавцем покупцю товарів в кількості та асортименті згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до розділу 2 Контракту № 21/2016 умови поставки кожної партії товару зазначаються згідно з правилами «Інкотермс 2010» у специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього контракту.

Загальна сума контракту складається з усіх специфікацій до цього контракту.

Узгоджені найменування, асортимент, опис, кількість і ціна товару, що поставляється, вказуються в відповідних специфікаціях до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до розділу 3 Контракту № 21/2016 терміни поставки кожної партії товару зазначаються у специфікаціях до цього контракту.

Відповідно до розділу 4 Контракту № 21/2016 оплата за поставлений товар здійснюється у доларах США. Покупець здійснює розрахунок за поставлені товари відповідно до строків та відповідно до умов, зазначених у специфікаціях шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до розділу 7 Контракту № 21/2016 продавець надсилає покупцеві після відвантаження такі документи на товар : накладна, коносамент, пакувальний лист.

Продавець повинен відвантажити товар в експортній упаковці, що забезпечує збереження вантажу від пошкодження під час перевезення.

Усі збори, податки та митні виплати на території країни продавця сплачуються продавцем, а на території покупця покупцем, якщо вони пов`язані з виконанням цього контракту.

Відповідно до Специфікації №32 від 14.11.2023 до Контракту № 21/2016, Інвойсу (COMMERCIAL INVOICE) GLJS230842 від 14.11.2023 до Контракту та експортної декларації 220120230000086436, ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO.,LTD (Хайнін, Китай) постачає ТОВ «МОДУС, ЛТД» товар, яким є полімерний матеріал в сполученні з текстильним матеріалом, на загальну суму 103 599.04 доларів США (т. 1 а.с. 44-45).

Відповідно до п. 1-3 Специфікації № 32 від 14.11.2023 відвантаження товару з порту Шанхай (Китай) до порту Констанція (Румунія) по морю з подальшою доставкою на митну територію України. Доставка здійснюється упродовж 150 днів з моменту розміщення замовлення. Надається відтермінування платежу на стоденний термін з дати Коносаменту. Сплата може проводитися поетапно, сума до сплати на розсуд покупця.

Відповідно до п. 4-5 Специфікації № 32 від 14.11.2023 ціна пакування включена до ціни продукції та не підлягає поверненню виробником товару є компанія ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO.,LTD.

Відповідно до п. 6 Специфікації № 32 від 14.11.2023 пакування: загальний вантаж завантажено у контейнер 40 футів, кожен рулон банеру запаковано у крафт-папір з пластмасовими тримачами, матеріал намотано на тубус з щільного картону.

Відповідно до декларації країни відправлення (експортної декларації №220120230000086436) умови поставки зазначено як «FOB» (т. 1 а.с. 57-58).

За результатами придбання товару на загальну суму 103 599.04 доларів США, відповідно до укладеного контракту, позивачем складено та подано до митного органу щодо товару на суму 1 680.00 доларів США - митну декларацію ІМ 40 ДТ 24UA100100022934U8 від 01.02.2024, щодо товару на суму 101 919.04 доларів США - митну декларацію ІМ 40 ДЕ 24UA100100020655U7.

Заявлений до митного оформлення за митною декларацією № 24UA100100020655U7 від 09.01.2024 товар : «полімерний матеріал в сполученні з текстильним матеріалом, а саме: полімерний матеріал на основі пластифікованого полівінілхлориду (продукт поліприєднання), що повністю покриває по обидва боки (покриття видно неозброєним оком) текстильний матеріал з синтетичних комплексних ниток. Не пористі, не самоклейні (на поверхні відсутній постійно липкий адгезійний шар), не містять зображень на поверхнях, сполучення з іншими матеріалами, крім тканини, не виявлено, використовується для одностороннього друку або аплікації, а також для виготовлення зовнішньої реклами. Торгівельна марка: GLP. Виробник: ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO., LTD. Країна виробництва CN».

При поданні ЕМД позивачем було надано наступні документи: (перелік наведений в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UА 100100/2024/000029) (т. 1 а.с. 135-137) :

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 14.11.2023 (т. 1 а.с. 49-51) ;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №GLJS230842 від 14.11.2023 (т. 1 а.с. 47-48);

- Macтeрконосамент (Master bill of lading) № 233074657 від 22.11.2023 (т. 1 а.с. 59-62);

- Коносамент (Bill of lading) № HYSF2023110390 від 22.11.2023 (т. 1 а.с. 63-64);

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 021 від 03.01.2024 (т. 1 а.с. 65);

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 360 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 66);

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 722 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 67);

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) №GLJS230842 від 14.11.2023;

- Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142000-3104-0511 від 22.12.2023;

- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації № 2411А100100020509113 від 09.01.2024 (т. 1 а.с. 103);

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 135 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 77);

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 04012024-7 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 75);

- Документ, то підтверджує вартість перевезення товару № 090124-2 від 09.01.2024 (т. 1 а.с. 76);

- Каталог виробника товару б/н від 01.08.2015 (т. 1 а.с. 83-102);

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 16.10.2023 (т. 1 а.с. 55-56);

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Експертний висновок № 01-ЦЗ/24 від 05.01.2023 (т. 1 а.с. 79-101);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 2 від 02.11.2021 (т.1 а.с. 43);

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 3 від 19.05.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 4 від 27.12.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 32 від 14.11.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 21/2016 від 01.08.2016 (т. 1 а.с. 37-41);

- Договір (контракт) про перевезення № 070422 від 07.04.2022 (т. 1 а.с. 68-74);

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються, не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 09.01.2024;

- Експертний висновок № 208/20 від 04.03.2020;

- Копія митної декларації країни відправлення № 220120230000086436 від 19.11.2023 (т. 1 а.с. 57);

- Копія митної декларації країни відправлення переклад на українську мову № 220120230 від 19.11.2023 (т. 1 а.с. 58).

09.01.2024 ТОВ «МОДУС, ЛТД», було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу (т. 1 а.с. 110-111) в якому керуючись ч. 3 ст. 53, п. 2 ч. 5 статі 54 МК України митний орган витребував у декларанта додаткові документи:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296). До зазначеного наказу, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини другої статті 53 Кодексу, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

10.01.2024 ТОВ «МОДУС, ЛТД» надіслано лист № 2 з поясненнями та додатковими документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (т. 1 а.с. 113-116).

10.01.2024 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2024/000029 (т. 1 а.с. 127-137)

У рішенні № UA100100/2024/000001/2 від 10.01.2024 (графа 33) митний орган зазначив наступну причину коригування: «Надані, відповідно до вимог ст. 53 МК України, документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При митному оформленні надано рахунок на оплату перевезення від 04.01.2024 № 135 та довідку про транспортно-експедиційні витрати від 04.04.2023 № 04012024-7 від ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», яке не є перевізником вантажу. Проте, відповідно до інформації, зазначеної в міжнародних товарно-транспортних накладних, фактичні виконавці перевезення оцінюваного товару за CMR від 03.01.2024 № 021 є ОСОБА_1 , за CMR від 04.01.2024 № 360 є ФО-П Остапчук В.О., за CMR від 04.01.2024 № 722 є ТОВ «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН». Тобто, відбулося залучення третіх осіб, що ставить під сумнів врахування всіх складових митної вартості товару. Отже, декларантом не надані передбачені законодавством України документи, що містять відомості щодо витрат пов`язаних з транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Таким чином, у митного органу відсутня можливість перевірити повноту декларування та умов оплати наданих транспортно-експедиційних послуг.

Згідно з п. 2 контракту від 01.08.2016 № 21/2016 умови поставки кожної партії товару зазначаються в документах згідно з правилами Інкотермс-2010 в специфікаціях. Згідно з специфікацією від 14.11.2023 № 32 умови поставки є FOB SHANGHAI. Згідно з положеннями Інкотермс термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Продавець зобов`язаний: виконати експортне митне оформлення, доставити товар у порт відвантаження та завантажити на борт судна зазначеного покупцем. Покупець зобов`язаний: доставити товар у порт розвантаження, а також виконати імпортне митне оформлення. Тобто, по прибутті товару у порт призначення всі витрати несе покупець. Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з коносаментом перевезення товару з Китаю (SHANGHAI) здійснювалось морським транспортом в порт призначення CONSTANTA, Румунія. Потім, згідно з наданими CMR, вантаж прямував з CONSTANTA до м. Києва автомобільним транспортом Отже, перевезення товару здійснюється на умовах поставки FOB Китай з подальшим перевантаженням у порту CONSTANTA (Румунія). У рахунку на оплату перевезення від 04.01.2024 № 135 зазначено навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Констанца, Румунія. Проте, зазначені витрати не зазначені окремо у декларації митної вартості та розрахунку митної вартості у митній декларації, які мають бути зазначені відповідно до вимог наказу Мінфіну від 24.05.2012 N 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Відповідно до розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476 здійснено перевірку правильності визначення митної вартості товарів шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами порівняння з`ясовано, що відбулося зменшення фактурної ціни (та, відповідно, митної вартості) у порівнянні з попереднім митним оформлення ТОВ «МОДУС, ЛТД» за митною декларацією від 03.01.2023 № 23UA500490000040U0. Так, наприклад, за артикулом GLP004-B COATED FRONTLIT 1000X1000 18X18 440GSM MA фактурна вартість становила 0.72 USD/M2 як (за меншими розмірами 1.10x50, 1.27x50, 1.37x50 так і за розмірами товару, які зараз оформлюються 1.60x50, 3.20x50 (заявлено 0.65 USD/M2). Пояснення щодо зменшення ціни декларантом не надано та не здійснено коригування митної вартості за ціною за ціною договору щодо ідентичних товарів. Таким чином, заявлена митна вартість викликала сумніви у дійсності ціни оцінюваних товарів у розумінні статті VII ГАТТ 1994 та викликала сумніви у достовірності відомостей, поданих для підтвердження митної вартості товару.

Таким чином, надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та зазначені обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

За результатом опрацювання запиту митниці, декларант надав наступні документи: податкові накладні від 13.12.2023 № 785; від 22.11.2023 № 1447; від 20.11.2023 № 1073; від 14.11.2023 № 849; від 19.11.2023 № 1105; лист ТОВ «МОДУС, ЛТД» від 10.01.2024 № 2. Інші документи, що вимагались митницею, декларантом не надано. Статтею 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» обумовлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні, тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Разом з тим, при митному оформленні не надано договори транспортного експедирування експедитора та безпосередніх перевізників та документі, які містять відомості про транспортні витрати безпосередніх перевізників, наведених у транспортних документах, надання яких передбачено вимогами Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».

У копії митної декларації країни відправлення від 19.11.2023 № 2220120230000086436 не заповнена графа «Дата експортної операції». Тобто факт здійснення експортної операції не підтверджений.

У наданому каталогу товарів GLP ganglong plastic відсутні ціни на товари. У прайс-листі від 16.10.2023 на артикул GLP002-B вказана ціна 0.71 USD/M2. Проте, у митній декларації за цим артикулом заявлено меншу вартість у розмірі 0.57 USD/M2 (ПОЗ. 22, 25 електронного інвойсу). За артикулом GLP004-B вказана ціна 0.65 USD/M2. Проте, у митній декларації за цим артикулом заявлено задекларована менша вартість 0.52 USD/M2 (поз.3, 4, 6-10,15 електронного інвойсу).

Також, зазначено, що не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару висновок Харківської торгово-промислової палати від 05.01.2024 № 01-ЦЗ/24, через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновку щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - іншими інформаційними джерелами, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Враховуючи вищевикладене митним органом зазначено, що документи, надані декларантом в якості додаткових, прийняті до уваги митним органом, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини 8 статті 57 та частини 1 статті 55 МК України, та на підставі відсутності інформації в ціновій базі даних ЄАІС, що переглядається посадовою особою митниці, та відповідає подібним товарам згідно статей 60, 61 Кодексу (а саме: відомостей щодо виробника, схожих характеристик товарів; наявність торгової марки та репутації оцінюваних товарів на ринку; країни виробництва), можливо застосувати «резервний» метод відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівні митної вартості.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: 1.80 USD/кг (митна декларація від 30.10.2023 № 23UА1001602384201U0).

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України).

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів.

На виконання ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень ч. 3 ст. 58 МК України.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Положеннями ч. 6 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України).

За правилами ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту ст. 53 МК України випливає, що законом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема,:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як передбачено ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст. 53 цього Кодексу. Або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16, від 21.06.2022 по справі № 820/6811/16, від 20.03.2024 по справі № 826/5959/17, від 30.07.2024 у справі № 420/32440/23.

Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі № 21-498а15 та у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 по справі № 826/15125/17, від 24.10.2024 у справі № 804/1779/16.

Як слідує з матеріалів справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо посилання відповідача на не підтвердження числових значень складових митної вартості товарів (витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження), а саме: при митному оформленні позивачем надано рахунок на оплату перевезення від 04.01.2024 №135 та довідку про транспортно-експедиційні витрати від 04.04.2023 № 04012024-7 від ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», яке не є перевізником вантажу. Відповідно до інформації, зазначеної в міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), фактичними виконавцями перевезення товару за CMR від 03.01.2024 № 021 є ОСОБА_1 , за CMR від 04.01.2024 № 360 ФО-П Остапчук В.О., за CMR від 04.01.2024 № 722 - ТОВ «ГРЕЙТ ЛАК КОРПОРЕЙШН», тобто, відбулося залучення третіх осіб, а підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Згідно з коносаментом перевезення товару з Китаю (SHANGHAI) здійснювалось морським транспортом в порт призначення CONSTANTA, Румунія. Потім, згідно з наданими CMR, вантаж прямував з CONSTANTA до м. Києва автомобільним транспортом. Отже, перевезення товару здійснюється на умовах поставки FOB Китай з подальшим перевантаженням у порту CONSTANTA (Румунія). У рахунку на оплату перевезення від 04.01.2024 №135 зазначено навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Констанца, Румунія. Проте, вказані витрати не зазначені окремо у декларації митної вартості та розрахунку митної вартості.

Судом встановлено, що 07.04.2022 між ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (експедитор) та ТОВ «МОДУС, ЛТД» (клієнт) укладено Договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 070422 від 07.04.2022 (т. 1 а.с. 68-74).

Згідно з п. 1.1 Договору № 070422 клієнт доручає, а експедитор зобов`язався організовувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору № 070422 експедитор зобов`язаний при необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна.

На підтвердження транспортних витрат, позивачем надано рахунок на оплату № 135 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 135), довідку ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» про транспортні витрати № 04012024-7 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 75), лист ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» № 090124-2 від 09.01.2024 до довідки № 04012024-7 (т. 1 а.с. 76), в яких міститься інформація, що транспортні витрати до митної території України (як морське так і наземне транспортування товару) додані до вартості товару, тобто входять до митної вартості.

Також, згідно вказаних документів, до митної вартості товару включені наступні витрати:

- морське перевезення вантажу за межами державного кордону України за маршрутом: Shanghai, КИТАЙ - Constanta, Румунія. Контейнер/а: MRKU3454021 / SUDU8853360 / MSKU9500722;

- транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи складські послуги, оформлення Т1, завантажувально-розвантажувальні роботи в порту Констанца, Румунія . Контейнер/а: MRKU3454021/SUDU8853360 MSKU9500722;

- транспортні послуги по маршруту: Констанца (Румунія) - м.п. Орлівка (Україна). Автомобіль: НОМЕР_1 /ВН4795XF, НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , НОМЕР_4 / НОМЕР_5 .».

В довідках також зазначено, що у вартість включено навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України. Під час перевезення вантаж не страхувався.

Відповідно до платіжної інструкції № 3187 від 23.01.2024 ТОВ «МОДУС, ЛТД» оплатило послуги згідно рахунку № 135 від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 78).

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України. За вказаних обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо не підтвердження витрат на транспортування товару.

Щодо посилань відповідача на не підтвердження ціни товару, а саме: у порівнянні з попереднім митним оформленням ТОВ «МОДУС, ЛТД» за митною декларацією від 03.01.2023 № 23UA500490000040U0 відбулося зменшення фактурної ціни (та, відповідно, митної вартості), колегія суддів відхиляє, оскільки ціни на сировину та на товари є змінними та договірними, а позивачем надано усі необхідні документи на підтвердження вказаної у митній декларації ціни на закуплений товар.

При цьому, позивач зазначає, що дійсно, за митною декларацією від 03.01.2023 № 23UA500490000040U0 ціна на товар була дещо більшою. Проте, якщо порівняти обсяг закупки за митною декларацією від 03.01.2023 № 23UA500490000040U0 з обсягом закупки за митною декларацією № 24UA100100020655U7, то можемо побачити наступне: за МД № 24UA100100020655U7 обсяг закупки складає 71 770 кг, а за МД від 03.01.2023 № 23UA500490000040U0 обсяг закупки складає лише 23 799 кг, тобто, у січня 2024, ТОВ «МОДУС, ЛТД» закупило утричі більше, ніж у січні 2023. Відповідно, обсяг закупки впливає на ціну.

Посилання відповідача на те, що в копії митної декларації країни відправлення від 19.11.2023 № 220120230000086436 не заповнена графа «Дата експортної операції», тобто факт здійснення експортної операції не підтверджений, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані твердження відповідача не відповідає дійсності, адже декларація містить відповідну дату - 2023-11-19.

Крім того, посилання відповідача на митну декларацію країни відправлення є безпідставними, оскільки така не є документом, що відповідно до приписів частини першої статті 53 МК України, підтверджує митну вартість товарів.

Щодо посилань відповідача на те, що у наданому каталогу товарів GLP ganglongplastic відсутні ціни на товари, а також те, що у прайс-листі від 16.10.2023 на артикул GLP002-B вказана ціна 0.71 USD/м2, проте, у митній декларації за цим артикулом заявлено меншу вартість у розмірі 0.57 USD/м2; за артикулом GLP004-B вказана ціна 0.65 USD/м2, проте, у митній декларації за цим артикулом заявлено задекларована менша вартість 0.52 USD/м2, колегія суддів зазначає наступне.

Прайс-лист не є обов`язковим документом, передбаченим ч. 2 ст. 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, оскільки здійснення оплати за придбаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями та інвойсом.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом.

Вказане узгоджується із висновком, викладеним Верховним Судом у рішенні від 22.12.2020 по справі за № 420/2850/19, від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17.

Щодо експертного висновку Харківської торгово промислової палати № 01-ЦЗ/24 від 05.01.2024, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний висновок є належним документом, що підтверджує справедливість ціни, зазначеної в Контракті, оскільки згідно з положеннями статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Тобто митним органом безпідставно проігноровано інформацію щодо цін на продукцію, зазначену в експертному висновку торгово-промислові палати.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 у справі № 810/2593/15 викладено наступний висновок : стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала. Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 11.08.2023 у справі № 813/4203/16

Таким чином, відповідач маючи сумнів щодо змісту наданого позивачем експертного висновку, мав право звернутися до іншого суб`єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки. Крім того, відповідно до положень статті 327 МК України відповідач мав право самостійно залучити для участі у здійсненні митного контролю митної вартості товарів спеціалістів та експертів, якщо висновок експерта, зроблений на замовлення декларанта, останній вважав сумнівним.

Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД № 23UA100160238420U0 від 30.10.2023, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Механізм застосування резервного методу визначення митної вартості врегульовано статтею 64 Митного кодексу України.

За приписами цієї статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Колегія суддів зазначає, що ані текст рішення митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по МД № 23UA100160238420U0 від 30.10.2023. В оскаржуваному рішенні Київська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стала вказана митна декларація.

При цьому, як вже було зазначено вище, в матеріалах справи міститься висновок Харківської торгово промислової палати № 01-ЦЗ/24 від 05.01.2024, згідно з яким ринкова вартість товару, що постачається по контракту № 21/2016 від 01.08.2016 між ТОВ «МОДУС, ЛТД», України та ZHEJIANG GANGLONG NEW MATERIAL CO.,LTD, Китай, інвойс № GLJS230842 від 14.11.2023 дорівнює вартості, що вказана в інвойсі № GLJS230842 від 14.11.2023.

Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17, від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з ЕМД 24UA100100020655U7 від 09.01.2024 документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000001/2 від 10.01.2024.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування картки відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2024/000029.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц