Ухвала

від 25.11.2024 по справі 420/12432/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12432/24

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСІМ-ГРУПП до Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 р. позов ТОВ ЕКСІМ-ГРУПП задоволено.

На зазначене рішення суду ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 року вказана апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року апелянту було продовжено строк на усунення недоліків на 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Станом на 23.09.2024 року ухвала про залишення апеляційної скарги без руху виконана не була, а тому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

30.10.2024 року ГУ ДПС в Одеській області вдруге подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду апелянтом надано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додана платіжна інструкція про сплату судового збору.

Так, в обгрунтування клопотання апелянт вказує, що подання повторної апеляційної скарги відбулося в межах присічного (річного) строку, а також в найскоріший термін з урахуванням отримання бюджетних асигнувань для сплати судового збору по даній справі. Додатково звертає увагу на обставини введення воєнного стану в Україні та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N 2024/02.0-7.1, яким засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставини непереборної сили). Інші зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, яким суд вже надав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Надаючи оцінку доводам апелянта зазначеним у заяві, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно вимог ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Головне управління ДПС в Одеській області вперше подало апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ч.ч.1,2 ст.295 КАС України.

У зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

30.10.2024 року ГУ ДПС в Одеській області вдруге подано апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Досліджуючи поважність причин пропуску строку, колегія суддів зазначає наступне.

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Так, колегія суддів зазначає, що та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Колегія суддів зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судових рішень, які мали місце у період з 10.07.2024 (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) і до 30.10.2024 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

У даному випадку, відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки звернення до суду апеляційної інстанції відбулося більше ніж через місяць після повернення первісної апеляційної скарги, що, у свою чергу, значно перевищує строк, встановлений ст.295 КАС України.

Разом з цим, апелянт пов`язує строк звернення з апеляційною скаргою вдруге з урахуванням часу отримання бюджетних асигнувань для сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що, держава має дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Водночас, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Суд наголошує, що сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до апеляційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження, необхідно надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення визначеного у ст.295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження (вперше) до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Так, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху скаржнику було запропоновано надати докази на підтвердження відсутності коштів у ГУ ДПС в Одеській області (зокрема виписки з рахунку апелянта у Державній казначейській службі України за відповідні дати, а також заявки-розрахунки) з дати ухвалення рішення суду першої інстанції по дату направлення повторної апеляційної скарги до суду, проте апелянтом до поданого клопотання таких доказів не долучено.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 15 травня 2020 року по справі №820/1212/17, оскільки по вказаній справі апелянтом на підтвердження поважності пропуску строку було надано докази того, що стан бюджетного фінансування витрат відповідного призначення впродовж грудня 2018 року - серпня 2019 року, примусове виконання судових рішень про стягнення грошових коштів на користь інших осіб не давали можливості сплатити судовий збір. На підтвердження цих доводів відповідач надав копії листів від 16.04.2019 №2494/8/28-10-10-10-02 та від 07.06.2019 №3680/8/28-10-10-02 та копію доповідної записки від 22.01.2019 №4355/28-10-50-05-15, зміст яких свідчить про звернення відповідача до вищого органу про виділення коштів для сплати судового збору.

Крім того, основною відмінністю є розмір належного до сплати судового збору, оскільки від такого розміру напряму залежить спроможність реалізувати обов`язок по його сплаті. Так, по вказаній справі Верховного Суду №820/1212/17 судовий збір складав 3 200 807,54 грн., водночас по даній справі розмір судового збору складає 3633,60 грн., тобто спроможність апелянтів по вказаних справах щодо сплати судового збору є кардинально відмінною.

З матеріалів справи вбачається, отримавши копію ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги в електронний кабінет 23 вересня 2024 року, скаржник лише 30 жовтня 2024 року звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою повторно, тобто більше ніж через місяць з повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може свідчити про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.

Доводи скаржника, що повторна апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, тобто в межах строків, встановлених КАС Украхни, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Враховуючи наведені вище обставини, на думку суду, в апелянта, який діє як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, було достатньо часу для сплати суми судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а тому наведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.

Отже, беручи до уваги значний пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись п.4 ч. 1 ст.299 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції відповідно до чинного законодавства.

Суддя-доповідач О.В. Лук`янчукСудді А.І. Бітов І.Г. Ступакова