Ухвала

від 25.11.2024 по справі 420/2707/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2707/24 Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П., розглянувши питання про відкриття за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВСК» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024р. ТОВ «АВСК» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.10.2023р. №9688389/35990988 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 22.08.2023р. в ЄРПН;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №18 від 22.08.2023р. поданою ТОВ «АВСК» за датою її фактичного подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.10.2023р. №9688389/35990988 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 22.08.2023р. в ЄРПН.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №18 від 22.08.2023р. поданою ТОВ «АВСК» датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнуто з ГУ ДПС у Одеській області на користь ТОВ «АВСК» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028грн..

Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024р. апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишено без руху, у зв`язку із несплатою судового збору у розмірі 3 633,6грн..

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024р. та 24.05.2024р. продовжено строк виконання вимог ухвали без руху.

У подальшому, ухвалою від 24.06.2024р. повернуто апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області у зв`язку із невиконання вимог ухвали без руху.

30.10.2024р. ГУ ДПС в Одеській області повторно подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5.11.2024р. апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишено без руху, у зв`язку із необхідністю подання клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів про сплату судового збору у розмірі 3 633,6грн..

18.11.2024р. скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

21.11.2024р. ГУ ДПС в Одеській області повторно подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, та єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.73,74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що ним вживаються заходи направлені на сплату судового збору, однак на теперішній час тимчасово відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору по даній справі, про що надає копію виписку за КЕКВ 2800 від 19.11.2024р..

Однак, розглянувши матеріали поданого клопотання, колегія суддів вказує, що апелянтом не надано до суду доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору по даній справі, відтак відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Крім того, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Частиною 8 ст.169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

При цьому, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Утім, при вирішенні питання про поважність наведених апелянтом причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

За таких обставин, реалізація проголошеного ч.8 ст.169 КАС України права на повторне звернення з апеляційною скаргою могла бути вчинена у найкоротший термін, з моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених ч.2 ст.298 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що первісна апеляційна скарга подана скаржником у межах строку, встановленого КАС України, однак ухвалою апеляційного суду від 24.06.2024р. повернута, з підстав ч.2 ст.298 КАС України.

30.10.2024р. ГУ ДПС в Одеській області повторно подало апеляційну скаргу.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Згідно висновків Верховного Суду у справах №826/9136/17, №806/2321/16 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Крім того, у постанові від 24 липня 2023р. у справі №200/3692/21 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Колегія суддів зауважує, що докази про сплату судового збору у розмірі 3 633,6грн. не були надані ані під час звернення з первісною апеляційною скаргою, ані під час повторного звернення, що не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Колегія суддів звертає увагу податкового органу, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.

При цьому, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості вчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи, а відтак в цій частині доводи клопотання є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, і роботи податкового органу. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У свою чергу скаржником не вказано підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що апелянтом не виконано вимоги ухвали без руху та попущено строк подачі апеляційної скарги.

Приписами ч.3 ст.299 КАС України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.295, 299 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВСК» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий-суддя Ю.М. Градовський

Судді І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко