Постанова

від 25.11.2024 по справі 320/43809/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/43809/24 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Заїки М.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Штульман І.В.,

при секретарі - Руденку Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИЛА:

Головне управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (далі - ДП «НДВА «Пуща-Водиця», відповідач), або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 позов задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наявність у відповідача несплаченого податкового боргу в розмірі 8503377,61 грн, відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, наявність у відповідача майна, яке перебуває у податковій заставі, та оскільки вжиті заявником заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, наявні підстави для надання дозволу ГУ ДПС у Київській області на погашення усієї суми податкового боргу ДП «НДВА «ПУЩА-ВОДИЦЯ» за рахунок коштів отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги з урахуванням додатково наданих пояснень зазначено, що згідно із Актом опису майна від 22.03.2024 №190 податковий керуючий здійснив опис 81 об`єкта нерухомого майна ДП «НДВА «Пуща-Водиця» у податкову заставу, загальна вартість якого занижена та визначена податковим керуючим у розмірі боргу 7706036,93 грн. Відомості про оцінку чи будь-який інший метод визначення вартості у позовній заяві відсутній. У разі ухвалення дозволу на реалізацію заставного майна відчуженню на торгах підлягатимуть усі 81 об`єкти нерухомого майна, вартість яких очевидно значно більша за розмір боргу. Відповідач вважає такі дії податкового органу протиправним втручанням в господарську діяльність підприємства та позбавлення права володіння власника.

Відповідач зазначає, що по рахунках відповідача в АТ «Укрексімбанк» за період з 01.08.2024 по 19.09.2024 був наявний обіг коштів. Позивач обізнаний з наявністю рахунку відповідача, зокрема, в АТ «Укрексімбанк», однак не звертався до цього банку одночасно зі зверненням до філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ «ОЩАДБАНК» та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК». Окремі платіжні інструкції про примусове списання (стягнення) коштів сформовані на суму, що перевищує розмір податкового боргу. Загальна сума податкових зобов`язань згідно платіжних інструкцій з якими ГУ ДПС в Київській області зверталося до банків становить 5 972 010,33 грн і є значно більшою, аніж визначена позивачем у рішенні №1004-1036 від 22.04.2024 (717 662,34 грн), меншою, аніж у заяві про стягнення заборгованості, з якою ГУ ДПС у Київській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду

До того ж, відповідач за формою власності є державним підприємством, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України, однак справа розглянута без участі органу управління державного підприємства Фонду державного майна.

Крім того, ГУ ДПС у Київській області звернулося до суду з заявою в порядку ст. 283 КАС України з пропуском процесуального строку, оскільки, позивач зазначив у позові, що платіжні інструкції повернуті АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК» 18.09.2024 о 12:20. Однак, банк поставив відмітку дати не 18.09.2024, а 17.09.2024. Напис представника позивача, без підтвердження достовірності дати напису незацікавленої особи, не може бути належним доказом того, що він отримав платіжні інструкції не 17.09.2024, адже такий напис міг бути здійснений зацікавленою особою в будь-який момент.

Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що станом на момент подачі Головним управлінням ДПС у Київський області вказаної заяви за ДП «НДВА «Пуща-Водиця» обліковується податковий борг на загальну суму 8 503 377,61 грн, що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу, детальними розрахунками та інтегрованими картками платника податків з відповідних податків.

Станом на день звернення до суду ДП «НДВА «Пуща-Водиця» вимога та рішення про опис майна у податкову заставу не оскаржувались, не скасовані, та не відкликані, податкова вимога №0000063-1302-1036 від 28.03.2023 та рішення №11556/6/10-36-13-10 від 29.03.2023 про опис майна у податкову заставу, акти опису майна у податкову заставу № 190 від 22.03.2024 та № 92 від 30.05.2023.

До банків направлялись інкасові платіжні доручення про стягнення боргу, які залишені без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках ДП «НДВА «Пуща-Водиця». Станом на дату подання відзиву, на електронному рахунку СЕА ПДВ у ДП «НДВА «Пуща-Водиця» обліковується залишок заборгованість у розмірі 1 993 033,47 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2024 справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала та просила суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник позивача наполягала на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що станом на 18.09.2024 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 8 503 377,61 грн.

Відповідно до Розрахунку податкового боргу, сформованого на підставі даних ІКС «Податковий блок», податковий борг у сумі на загальну суму 8 503 377,61 грн, а саме з: податку на додану вартість в сумі - 2 280 439,52 грн; частини чистого прибутку в сумі - 3 712 018,62 грн; земельного податку з юридичних осіб (Боріцагівська ТГ) в сумі - 134 391,14 грн; земельного податку з юридичних осіб (Дмитрівська ТГ) в сумі - 344 190,65 грн; земельного податку з юридичних осіб (Білогородська ТГ) в сумі - 1 674 442,40 грн; штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування в сумі - 357 895,28 грн.

На адресу відповідача направлялася податкова вимога від 28.03.2023 №0000063-1302-1036. Податковий борг відповідача з моменту направлення податкової вимоги не переривався, податкова вимога не відкликана.

Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення про опис майна ДП «НДВА «ПУЩА-ВОДИЦЯ» у податкову заставу від 29.03.2023 №11556/6/10-36-13-10, на підставі якого описано майно в податкову заставу, про що складено відповідні акти.

Обтяження майна підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав, які наявні в матеріалах справи.

У зв`язку із наявністю несплаченого грошового зобов`язання, визначеного платником податків у податкових деклараціях, прийняте рішення про стягнення коштів платника податків ДП «НДВА «ПУЩА-ВОДИЦЯ» з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу: №100/4-1036 від 22.02.2024.

Податковим органом було направлено до банківських установ, що обслуговують ДП «НДВА «ПУЩА-ВОДИЦЯ» платіжні інструкції про стягнення сум боргу з грошових коштів, які знаходяться на рахунках підприємства, а саме до:

- AT «ТАСКОМБАНК» платіжні інструкції від 17.06.2024 №998, №1025, № 1052, №953, №980;

- ФІЛІЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПО м. Києву та Київській області AT «ОЩАДБАНК» платіжні інструкції від 19.08.2024 №1723, №1729, №1735, №1741, №1747, №1722, №1728, №1746, №1734, №1740;

- AT «ОТП БАНК» платіжні інструкції від 17.06.2024 №978, №951, №1059, №1032, №1005;

- AT «АСВІО БАНК» платіжні інструкції від 17.06.2024 №952, №970, №997, №1024, №1051;

- AT «Укрексімбанк» платіжні інструкції від 17.06.2024 №1056, №948, №975, №1011, №1029;

- AT «ПУМБ» платіжні інструкції від 17.06.2024 №1067, №959, №986, №1013, №1040;

- AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві платіжні інструкції від 19.08.2024 №1689,

№1690, №1694, №1697, №1702, №1703, №1708, №1709, №1714, №1715.

У подальшому, платіжні інструкції №1689 від 19.08.2024 (списання (стягнення) коштів); №1690 від 19.08.2024 (списання (стягнення) коштів); №1694 від 19.08.2024 (списання (стягнення) коштів); №1697 від 19.08.2024 (списання (стягнення) коштів); №1702 від 19.08.2024 (списання (стягнення) коштів); №1703 від 19.08.2024 (списання (стягнення) коштів); №1708 від 19.08.2024 (списання (стягнення) коштів); №1709 від 19.08.2024 (списання (стягнення) коштів); №1714 від 19.08.2024 (списання (стягнення) коштів); №1715 від 19.08.2024 (списання (стягнення) коштів) повернуті 18.09.2024 о 12:20, що зокрема підтверджується відміткою AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві на зворотному боці платіжних інструкцій та підписом про дату та час отримання платіжних інструкцій головним державним інспектором ГУ ДПС у Київській області Іщенко Ж.В.

З огляду на викладене Головне управління ДПС у Київській області звернулось із заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наявність у відповідача несплаченого податкового боргу в розмірі 8503377,61 грн, відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, наявність у відповідача майна, яке перебуває у податковій заставі, та оскільки вжиті заявником заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, наявні підстави для надання дозволу ГУ ДПС у Київській області на погашення усієї суми податкового боргу ДП «НДВА «ПУЩА-ВОДИЦЯ» за рахунок коштів отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;

Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Встановлено, що обставин, що зумовлюють звернення до суду у даному випадку виникли після отримання відповідачем останньої партії повернутих банками інкасових платіжних інструкцій, тобто, 18.09.2024 о 12:20, що підтверджується відміткою AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві на зворотному боці платіжних інструкцій та підписом про дату та час отримання платіжних інструкцій головним державним інспектором ГУ ДПС у Київській області Іщенко Ж.В.

Да суду із вказаною заявою позивач звернувся 18.09.2024, тобто у межах строку, передбаченого у статті 283 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.9 статті 95 ПК України, у разі якщо продажу підлягає майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, у постанові від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21, у якій також сформував правову позицію за змістом якої у разі звернення податкового органу з позовом до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, застосуванню підлягає Податковий кодекс України, який встановлює механізм і процедуру такого погашення, а норми Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" розповсюджуються на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом.

Суд першої інстанції, обґрунтовано відхилив доводи відповідача про необхідність погодження податковим органом з Фондом державного майна України дозволу на реалізацію, яке перебуває у податковій заставі, оскільки чиним законодавством не передбачено такого погодження.

Посилання позивача на наявність коштів на його рахунках АТ «Укрексімбанк» колегія суддів вважає безпідставними.

Так, відповідей АТ «Укрексімбанк» платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів від 17.06.2024 № 948, № 975, № 1011, № 1029, № 1056, опрацьовані 02.07.2024 та повернуті без виконання в зв`язку накладенням арешту на кошти згідно виконавчого провадження.

Як повідомив відповідач станом на дату подання відзиву на апеляційну скаргу, на електронному рахунку СЕА ПДВ у ДП «НДВА «ПУЩА-ВОДИЦЯ» існує заборгованість у розмірі 1 993 033,47 грн, що свідчить про відсутність коштів, які можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності коштів на рахунках ДП «НДВА «ПУЩА-ВОДИЦЯ», які можуть слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.95.9 ст.95 ПК України, у разі якщо продажу підлягає майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Згідно із п. 95.10 ст. 95 ПК України з метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п 95.12 ст. 95 ПК України зазначено, що платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

Твердження відповідача про відсутність оцінки майна при подані позовної заяви є безпідставними. Так, оцінка майна проводиться після отримання судового рішення про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Щодо доводів відповідача про недоліки податкової вимоги №0000063-1302-1036 від 28.03.2023, рішення №11556/6/10-36-13-10 від 29.03.2023 про опис майна у податкову заставу, актів опису майна у податкову заставу № 190 від 22.03.2024 та № 92 від 30.05.2023, суд зазначає, що такі доводи знаходяться за межами даного спору, вказані рішення не оскаржені відповідачем.

Надані відповідачем доводи щодо часткового погашення боргу не можуть слугувати підставою для відмови у задоволення вказаної заяви відповідача, адже продаж майна відповідача може здійснюватися у межах розміру актуального на той момент податкового боргу. До того ж, не зазначає про повну оплату боргу.

Підсумовуючи наведене апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу ДП «НДВА «Пуща-Водиця» або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є законним та обґрунтованим оскільки встановлені:

- наявність у ДП «НДВА «Пуща-Водиця» узгодженого грошового зобов`язання, яке набуло статусу податкового боргу;

- відсутність коштів на рахунку платника податків у банку ДП «НДВА «Пуща-Водиця», обслуговуючого такого платника податків, що підтверджується повернутими платіжними інструкціями без виконання (ІКПП, копії платіжних інструкцій);

- наявність майна, яке перебуває у податковій заставі (Акти опису майна №190

від 22.03.2024 та акт опису майна від 30.05.2023 № 92, витяги про реєстрацію);

- факт повернення 18.09.2024 о 12 год 20 хв. до Головного управління ДПС у Київській області від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві банк платіжних інструкцій №1709, 1689, 1697, 1702, 1703, 1715, 1690, 1694, 1708, 1714 від 19.08.2024, які повернуті без виконання з підстав пункт 69 розділу IV (відсутні кошти на рахунку) та спецрахунок № 2604 (заборона звернення стягнення).

Згідно із ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно із пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на наведене апеляційний суд надав правову оцінку визначальним доводам апеляційної скарги. Суд зауважує, що не надання оцінки іншим доводам сторін жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат апеляційного розгляду.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив оскаржене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 48, 242-244, 250, 271, 272, 283, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя М.М. Заїка

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Штульман