ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17899/24
провадження № 2/753/9674/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" листопада 2024 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Скобіоли О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житлово-Будівельного кооперативу «Ізумруд-3» Дарницького району міста Києва до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ЖБК «Ізумруд-3» Дарницького району міста Києва до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки позивачем не коректно визначено спосіб захисту, крім того зазначив, що при вирішенні питання про відшкодування витрат необхідно досліджувати письмові докази, а саме первинну бухгалтерську документацію, яку відповідач має намір отримати від позивача, тому просить суд розглядати вказану цивільну справу за правилами загального позовного провадження.
Від представника позивача надійшли заперечення на заяву, відповідно до якої зазначено, що викладені в заяві аргументи спрямовані на порушення принципу розумних строків розгляду справи, а тому у задоволенні заяви просив відмовити.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч. 4 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, зокрема, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Відповідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи.
Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ незначної складності, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, окрім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, беручи до уваги, що справа відноситься до категорії малозначних, суд приходить до висновку про залишення заяви представника відповідача без задоволення.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 274, 277, 279, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Кулик
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123279095 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про стягнення плати за користування житлом |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Кулик С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні