Постанова

від 25.11.2024 по справі 240/10247/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10247/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

25 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в якому просив:

1.1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 22.12.2021;

1.2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 134 272,20 грн. грошового забезпечення.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час здійснення перерахунку грошового забезпечення відповідач зменшив відсотковий розмір премії позивача з належних 80% до 19% в розрахунковому періоді січень - грудень 2020 року та 10% в розрахунковому періоді січень - грудень 2021 року, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 22.12.2021.

3.2. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме премій у належних відсоткових розмірах, та виплатими недоотримані суми грошового забезпечення.

3.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що враховуючи відсутність алгоритму розрахунку розміру премії при зобов`язанні провести перерахунок позивачу, наявний фонд грошового забезпечення, соціальну справедливість до інших військовослужбовців, які проходили військову службу у спірний період, а також у статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - йдеться про підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі, як про один із напрямків діяльності (функцій) держави, Військовою частиною НОМЕР_1 при перерахунку грошового забезпечення позивача, було залишено загальний розмір грошового забезпечення на рівні грошового забезпечення, що отримували військовослужбовці за аналогічною посадою в спірний період, виходячи з цього і обчислювалися відсоток і розмір премії.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

7. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.12.2021 за №294 позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 22.12.2021.

8. Представником позивача зазначено, що під час проходження служби відповідач невірно виплачував позивачу грошове забезпечення з 29.01.2020.

9. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року за справою №240/21020/22 зобов`язано військову частина НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 22.12.2021 із застосуванням посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, обчислених у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у первісній редакції, а саме: шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

10. На виконання вказаного судового рішення ОСОБА_1 нараховано 1103,17 грн., що значно менше за належний на думку позивача розмір доплати.

11. Відповідач під час розрахунку доплати грошового забезпечення умисно зменшив відсотковий розмір премії Позивача із належних 80% до 19% в розрахунковий період січень - грудень 2020 року та до 10% в розрахунковий період січень-грудень 2021 року.

12. В квітні 2024 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації про нараховані позивачу суми грошового забезпечення та здійснення перерахунку грошового забезпечення із застосуванням відсоткового розміру премії в законному розмірі.

13. Проте у відповідь листом від 17.05.2024 №50/55/12-443-вих отримав відмову, а доплату позивачу грошового забезпечення відповідач не здійснив.

14. Не погоджуючись з даними діями позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

17. На підставі частин 2, 3 вказаної норми до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

18. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

19. Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

20. Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

21. Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

22. Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

23. Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

23.1. Установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

23.2. Здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

23.3. Надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

25. Відповідно до п. п. 2 п. 5 Постанови № 704, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

26. Однак, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що виплата премії є правом, а не обов`язком керівника та виплачується у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, адже у даній справі мова йде про зменшення розміру премії позивача, яка вже йому була виплачена.

27. Так, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року за справою №240/21020/22 фактично було зобов`язано відповідача провести перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням у період з 29.01.2020 до 22.12.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

28. Обставини зменшення розміру премії вбачається з довідки, яка видана відповідачем після виконання вищенаведеного рішення суду.

29. Так, відповідно до наявного в матеріалах справи Перерахунку грошового забезпечення за період 29.01.2020 - 22.12.2021 (а.с. 11), відповідачем було проведено перерахунок складових грошового забезпечення позивача із застосуванням прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня 2020 та 2021 років.

30. Згідно грошового атестату ОСОБА_1 виданого В/ч 3055, розмір премії позивача становить 80%, саме такий відсоток премії повинен був застосовувати відповідач при перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення суду, а не 19% та 10%.

31. Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідачем не було доведено законності та обґрунтованості зменшення розміру премії позивача за минулі періоди.

32. З урахуванням наведеного, колегія суддів вбачає, що приймаючи рішення про зменшення відсоткових розмірів премії, відповідач діяв не добросовісно та протиправно. Адже це суперечить як змісту, так і суті такої складової грошового забезпечення, як премія, позаяк, така встановляюється з відповідні досягнення та призначається наказом керівника за відповідний період, а позбавляється особа такої складової також у встановлених випадках у разі видання відповідного наказу, актуального станом на дату виплати заробітної плати/грошового забезпечення за відповідний місяць.

33. У даному випадку, позивач набув право на отримання премії у встановлених розмірах ще у 2020 та 2021 роках, при цьому, що питання визначення відсоткових розмірів вказаних складових грошового забезпечення не було предметом спору у справі №240/21020/22, та судом не розглядалося.

34. Для врахування належної правової роботи складових оплати праці суд застосовує ст.94 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За умов несення служби відповідач, як роботодавець, має обов`язок згідно зі ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

35. Згідно з абз. 3 ст.97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

36. Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

37. Оскільки спірним наказом зменшений розмір вже виплаченої премії позивача у період, коли він припинив правовідносини служби у відповідача та за відсутності його попередження та погодження, воно погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.

38. Із довідки про розмір грошового забезпечення виданої на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №240/21020/22 встановлено, що відповідачем зменшено відсотковий розмір премії позивача з належних 80% до 19% в розрахунковому періоді січень - грудень 2020 року та 10% в розрахунковому періоді січень - грудень 2021 року.

39. Рішенням суду, що набрало законної сили, у вказаній вище судовій справі підтверджене порушення відповідачами права позивача у тому ж періоді на належне обчислення та розмір його грошового забезпечення під час проходження публічної служби.

40. Як наслідок, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача провести перерахунок складових грошового забезпечення позивача та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

41. Щодо вимоги в апеляційній скарзі зазначити конкретизований розмір відсотку премії задля виконання позовних вимог, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що як в рішенні суду першої інстанції, так і даній постанові чітко зазначено про протиправність зменшення розміру премії, а відтак позивач має право на проведення перерахунку в належних йому 80%.

42. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

43. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

44. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

45. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

46. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

48. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.