Рішення

від 04.11.2024 по справі 497/2206/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.11.2024

Справа № 497/2206/24

Провадження № 2/497/840/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

04.11.2024 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Ільєва Д.Д.,

за участю: представника позивача - адвоката Чижика О.П.,

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград позовну заяву адвоката Чижика Олега Павловича у цивільній справі за його позовом як представника і в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів, третя особа - Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),

ВСТАНОВИВ:

20.09.2024 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Чижик О.Г. звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить зменшитирозмір аліментів, що стягуютьсяз позивача на користь відповідачки ОСОБА_3 для утримання їхньої спільної дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, - з 1 / 4 частини всіх видів заробітку (доходу) на аліменти в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття - до 21.06.2025р. включно.

В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на те, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 18.10.2010р. у спр.№2ц-606/2010 з позивача на користь відповідачки з 17.05.2010р. для утримання їхньої спільної дочки стягуються аліменти в розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менш встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 21.06.2025р. включно, проти виплати аліментів на утримання свої дочки позивач не заперечує, він продовжує сплачувати присуджені вказаним рішенням суду аліменти, але, у зв`язку з тим, що в нього на утриманні перебувають наразі ще малолітня дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина - ОСОБА_6 , 1986р. народження, яка не працює у зв`язку з доглядом за дитиною, а також - дитина дружини від першого шлюбу - ОСОБА_7 , 2007р. народження, а матеріальне становище сім`ї складається з грошового забезпечення позивача ОСОБА_2 , що становить 38807,18грн. та соціальної допомоги на дитину, яку отримує ОСОБА_8 - в розмірі 860грн., що є замало, оскільки кошти сім`ї витрачаються, на вирішення, окрім побутових питань - також ще на вирішення питань навчання і виховання другої дитини, на медичне забезпечення ОСОБА_6 , яка страждає на хронічну хворобу. Позивач ОСОБА_2 проходить військову службу, що виключає можливість отримання додаткового заробітку, його матеріальний стан наразі значно погіршився, у зв`язку з чим він просить зменшити розмір аліментів, що з нього наразі стягуються на користь відповідачки.

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 02.10.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 04.11.2024 року, відповідачу було надано 15-ти денний строк для подання відзиву на позов - з дня отримання ним зазначеної Ухвали, та, з наданням підтвердження надіслання відзиву іншим учасникам справи. Позовну заяву та Ухвалу суду про відкриття провадження було надіслано представником позивача на електронну пошту представника відповідача 22.10.2024 року.

25.10.2024р. від представника відповідачки - ОСОБА_1 - надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить відмовити у задоволенні вимоги позову, як безпідставного, посилаючись на відсутність доказів погіршення матеріального становища позивача, а саме, - на те, що дружина позивача - ОСОБА_9 не є стороною у спірних правовідносинах, та й позивач не надав суду доказів погіршення його матеріальнго стану, та посилаючить на висновок у Постанові ВС від 16.09.2020 у справі №565/2017/19, згідно якого «Зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей / дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою».

30.10.2024р. від представник позивача - адвоката Чижика О.П. - надійшла відповідь на відзив, якою він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що до позову додано остатньо доказів на підтвердження погіршення матеріального стану позивача та збільшення його витрат на утримання родини. зокрема, - додані докази погіршення стану її здоров`я та наявність на утриманні позивача інших дітей, та стверджуючи, що дружина позивача й не має бути сотроною у справі про стягнення аліментів для визнання витрат позивача для її утримання, та відмітив. що справа №565/2017/19 не має жодного стосунку до аналогічних правовідносин, оскільки стосується притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.173-2ч.1 КУпАП Кузнецовським міським судом Рівненської області за матеріалами Вараського ВП ГУНП в Рівненській області. та наполягаючи на тому, що матеріальний стан позивача змінився в бік погіршення, але ж і матеріальний станособи,яка одержуєаліменти -відповідачки ОСОБА_3 -також змінився,оскільки вонатривалий часпроживає закордоном іодержує заробітнуплату іутримання віднового чоловіка,їхня спільнадочка ОСОБА_4 (отримувачаліментів)з липня2024року переїхаладо стягувачки ОСОБА_3 ,яка єїї матер`юі проживаєразом знею закордоном,де навчаєтьсяу навчальномузакладі законтрактом,вартість якогостановить 2388доларів СШАна рік.

04.11.2024 до матеріалів справи надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив, згідно яких заявник стверджує, що номер справи Постанови ВС він зазначив правильно. та додав, що протягом строку стягнення аліментів позивач неодноразово використовував інструменти для уникнення аліментих зобов`язань в повному обсязі - шляхом оскарження дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти боржнка - у справах №497/483/24 та 497/1005/24, крім того, матеріальний стан позивача поліпшився - що підтверджується розрахунком виконавця про розмір заборгованості, копії яких які додав до своєї заяви на підтвердження своїх доводів (а.с.49-73).

У судовому засіданні обидва представники - як позивача, так і відповідачки - підтримали доводи своїх заяв і заперечень, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а представник відповідачки - просив залишити без задоволення вимоги в позову в повному обсязі як необгрунтовані достатніми доказами, посилаючись на свої аргументи, викладені у своїх письмових поясненнях - відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, вивчивши надані суду матеріали да дослідивши надані суду письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти вомог позову, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, що встановлений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), - визначається право людини на доступ до правосуддя, а ст.13 Конвенції встановлене право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є «спір» про «право», реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобсон проти Щвеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (наприклад, Ulyanov v. Ukraine (dec.) (Ульянов проти України).

Отже, об`єктом захисту єпорушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці також виходить з того, що положення п.1 статті6та ст.13 Конвенції гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975р. у справі "Голден проти Сполученого королівства"), та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Вимогамист.10 ЦПК Українипередбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, ухвалені відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію і протоколи до неї, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) - як джерело права.

Відповідно до вимогст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Законом.Кожна сторона має довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, що подане відповідно до цьогоКодексу,в межахзаявлених нею вимогі на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. П.23Постанови пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»визначено, що ..відповідно дост.192 СК Україіни, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, - суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я будь-кого з них. А, згідност.ст.180,181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, та, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій і (або) натуральній формі; відповідно дост.80 СК Україниаліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Ч.1ст.184СК Українирегламентовано, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину - визначається судом, який враховує вимогист.182 СК України- при визначенні розміру аліментів враховуються: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`ята матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. За ч.ч.1,2ст.183 СК України, - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд має враховувати, що їх розмір на одну дитинуне може бути меншим, ніж зазначений у ч.2ст182СК України.

Таким чином, з платника аліментів можуть стягуватися аліменти в розмірі, що є більшим, ніж зазначений у ч.2ст.182СК України.

Відповідно до ч.5ст.183ЦПК України, той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, - має право звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів в розмірі на одну дитину-однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів,але не більше десятипрожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. А, відповідно дост.70 ЗУ «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі - в разі відрахування за кількома виконавчими документами.

З наданих сторонами суду відомостей і доказів вбачається, що:

- позивач з 30.06.2021р. перебуває у шлюбу з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серїі НОМЕР_1 , вид.30.06.2021р. Приморським відділом державної РАЦС у місті Одесі Південного МУ МЮ (м.Одеса), а/з №1380 (а.с.9,зв.);

- згідно довідки начальника відділу персоналу та стройового штабу Військової академії за №1/53/147 від 21.02.2024р., в особовій справі підполковника ОСОБА_2 значиться: сімейний стан - одружений, дружина - ОСОБА_6 , дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10);

- а, згідно довідки начальника відділу персоналу та стройового штабу Військової академії від 22.02.2024р. за №1/53/159 - підполковник ОСОБА_2 перебував на військовій службі у Війсковій академії (м.Одеса) з 16.07.1999р. до 01.07.2011р., та з 26.11.2015р. до теперішнього часу проходить військову службу ЗСУ( звор.стор. а.с.10);

-відповідно докопії дублікатавиконавчого листавід 06.10.2021р.,доданого допозову,з позивача ОСОБА_10 стягнуто аліментина користьвідповідачки ОСОБА_11 для утриманнядочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-в розмірі1/4частини усіхвидів йогозаробітку (доходу),але неменш встановленогозаконом прожитковогомінімуму,щомісячно,починаючи з17.05.2010р.і до21.06.2025р.включно( рішення Болградського районного суду від 18.10.2010, справа №2-ц-606/2010р., а.с.11);

- дитина сторін - ОСОБА_12 - народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження (а/з № НОМЕР_2 від 03.07.2007р.), і де в графі «Батько» записаний позивач ОСОБА_2 ;

- згідно свідоцтва про народження (серії НОМЕР_3 , вид.17.02.2023р. відділом державної РАЦС у місті Одесі Південного МУ МЮ (м.Одеса), а/з№ НОМЕР_4 , дитина ОСОБА_13 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є позивач ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_6 (а.с.12,зв.);

- дружина позивача - ОСОБА_6 - перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Приморського району м.Одеси, що підтверждується довідкою про отримання допомоги від 19.09.2024р. за №1551, (а.с.17), та їй, відповідно до ЗК "Про державну соціальну допомогу сім`ям з дітьми", з 01.02.2023р. до 01.03.2026р. призначено допомогу при народженні дитини в розмірі 860грн. на місяць, щомісячно, на дитину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17);

- згідно звіту про здійсненя відрахуання та виплат Військової академії (м.Одеса), з позивача ОСОБА_2 за період з 01.04.2024р. до 30.06.2024р. утримано за вищевказаним виконавчим листом суду за квітень, травень та червень разом 38225,08грн., є борг в розмірі 114326,84грн.(а.с.17,зв.).

Обгрунтовуючи вимоги позову, представник позивача підставами для зменшення розміру аліментів зазначає перебування на утриманні позивача малолітньої дитини, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружини ОСОБА_6 , 1986 р.н., яка не працює у зв`язку з доглядом за дитиною, а також неповнолітньої дитини дружини від першого шлюбу - ОСОБА_7 , 2007р.н., а також посилається на те, що матеріальне становище сім`ї складається на місяць лише з грошового забезпечення позивача ОСОБА_2 - 38807,18гри. та соціальної допомоги, яку отримує його дружина ОСОБА_8 на дитину - в розмірі 860грн., що підтверджується відповідними доказами, що надані суду і нічим ці факти не спростовуються. Однак обставини, відповідно до яких витрачаються кошти сім`ї - на побутові питання, на питання та виховання і на медичне забезпечення ОСОБА_6 , яка має хронічну хворобу - не виключає такі самі витрати і в родині відповідача, що не свідчить про покращення або погіршення матеріального стану жодгої зі сторін.

Також у позові зазначається, що позивач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, що виключає можливість отримання ним додаткового заробітку, натомість, на думку позипвача, відповідачка має належне матеріальне становище, оскільки перебуває у шлюбі, але доказів покращення матеріального стану її або спільної дочки сторін у зв`язку з цим - матеріали справи не містять.

Тому не вбачаються підстав, які можуть підтвердити факти як суттєве погіршення матеріального стану платника аліментів, так і покращення матеріального становища відповідачки, а тому - не можуть бути визнані належними ждоказами на підтвердження обгрунтованості вимог позову.

Тим більш, що аліменти з позивача стягнуті у мінімальному розмірі, який передбачено чинним законодавством України за обставин. викладених у позові і підтверджених наданими доказами.

Крім того,вирішуючи питанняпро наявністьпідстав длязміни розміруаліментів,що стягнутіз позивачана користьвідповідачки дляутримання їхньоїспільної неповнолітньоїдитини,суд з доводами позивача не може погодитися, виходячи з наступного.

У ч.1ст.3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч.1-2 статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України, мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. А, як зазначено вище, ст.ст.150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Проте, хоча представник відповідачки і стверджує те, що дружина позивача - ОСОБА_6 - не є стороною у даних правовідносинах, тобто, в контексті приписів ст.192 СК України, стан ії здоров`я не є підставою для зміни розміру аліментів оскільки вона не є особою, з якої стягуються, або яка одержує аліменти, попри це мало б значення для захисту прав позивача щодо права на зменшення розміру стягнення з нього аліментів, але в разі, якщо б розмір аліментів набагато перевищував би мінімальний бо за умови суттєвих змін матеріального становища позивача чи відповідачки, які підтверджувалисяб достатніми доказами.

Однак,позивачем тайого представником не надано суду на підтвердження предмету та підстав позову жодного доказу саме щодо погіршення матеріального становища позивача у з`язку з тими обставинами, на підтвердження яких від надав докази, тобто, не вбачається взаємозв`язок стану здоров`я дружини позивача та наявність в неї другої дитини від іншого шюбу з доходами позивача, які не налдані в порівнянні в часі та в динаміці, і що можна визнати як неможливість виконання аліментних зобов`язань у визначеному рішенням суду розмірі.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Додатково слід зазначити, що представник відповідачки цілком правильно згадав про висновок Верховного Суду, що викладений у Постанові від 16 вересня 2020 року у справі №565/2017/19, - згідно якого зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

За викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не достатньо огрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки суд позбавлений можливості зробити висновок про погіршення матеріального становища позивача та поліпшення відповідачки, що, у даному випадку, значення не має, адже аліменти стягнуті в частці від доходів позивача, а про зміну способу стягнення аліментів - у твердій грошовій сумі - у позові не йдеться.

Таким чином, суд не вбачає достатніх підстав для ухвалення рішення про зменшення розміру аліментів, що вже стягуються з позивача для утримання його дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.5,10,13,19,76,77,81,263-265,280-284,289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову адвоката Чижика Олега Павловича - представника і в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів, третя особа - Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги. Повний текст судового рішення виготовлено 14.11.2024року.

Суддя А.В. Кравцова