ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/1132/24 пров. № А/857/25276/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року про прийняття звіту про виконання судового рішення у справі №380/1132/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправними дій,-
суддя в 1-й інстанції Крутько О.В.,
дата постановлення ухвали 19.09.2024,
місце ухвалення рішення не зазначено,
дата складання повного тексту рішення не зазначено, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №380/1132/24 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 20.11.2023. Зобов`язано Пустомитівську міську раду Львівського району Львівської області розглянути на черговому пленарному засіданні сесії заяву ОСОБА_1 від 20.11.2023 про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та прийняти рішення за наслідками її розгляду. В задоволенні іншої вимоги відмовлено.
Ухвалою від 19.09.2024 прийнято звіт Пустомитівськоїміської ради Львівського району Львівської області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 по справі за позовом ОСОБА_2 до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_3 подала на таку апеляційну скаргу.
В обгрунтування скарги зазначено, що оскарєжуваній ухвалі передували події, зокрема, Львівським окружним адміністративним судом їй скеровано один виконавчий лист про зобов`язання відповідача розглянути на черговому засіданні сесії заяви ОСОБА_1 від 20.11.2023 про надання дозволу на розроблення документації із проекту землеустрою.
22.08.2024 позивач звернулася до суду із заявою про видачу другого виконавчого листа, оскільки у резолютивній частині рішення вказано дві дії, які повинен був виконати відповідач, зокрема, і визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 20.11.2023.
09.09.2024 листом №-3.1-19 29447/24 керівника апарату суду її повідомлено про відмову в оформленні другого виконавчого листа.
Отже за наслідками її заяви на видачу другого виконавчого листа суд постановив оскаржувану ухвалу, де зазначає, що дослідивши матеріали справи, суд встановив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №380/1132/24 виконано відповідачем з дотриманням чинного законодавства.
Вважає спірну ухвалу протиправною, оскільки, з аналізу париписів ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо суд бажає видаьтт виконавчий лист за певною дією, то за наслідком розгляду самого звіту суд міг встановити новий строк, але вже для звіту про виконання рішення суду в частині визнати дії неправомірними. Однак, судом такого не вчинено.
Апелянт просила скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 у цій справі і направити справу для встановлення нового строку розгляду звіту про виконання судового рішення у вказаній справі.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 373 КАС України установлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1).
Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3).
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
Відповідно до приписів ч.ч. ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
У контексті викладеного, колегія суддів зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду містить один пункт зобов`язального характеру для відповідача - зобов`язати Пустомитівську міську раду Львівського району Львівської області розглянути на черговому пленарному засіданні сесії заяву ОСОБА_1 від 20.11.2023 про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та прийняти рішення за наслідками її розгляду.
Своєю чергою, визнання протиправною бездіяльності Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 20.11.2023 є констатацією судом протиправності відповідної бездіяльності та не передбачає видачу виконавчого документа.
Колегія суддів зважає на те, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 прийнято звіт про виконання відповідного судового рішення, однак зауважує, що відповідач не був зобов`язаний подавати такий звіт ні відповідно до резолютивної частини судового рішення, ні за заявою позивача про встановлення судового контролю у порядку передбаченому ст. 382 КАС України.
Ба більше, як стверджує апелянт, виданий Львівським окружним адміністративним судом виконавчий лист про зобов`язання вчинити дії від 27.07.2024 ОСОБА_1 до виконання в примусовому порядку апелянт також не пред`являла.
За змістом листа Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області від 26.07.2024 «Звіт про виконання судового рішення» (в порядку ст. 382 КАС України), відповідач у справі повідомив про виконання рішення суду першої інстанції та надав докази його виконання.
Фактично, вказаним листом відповідач бажав повідомити суд про виконання судового рішення від 02.05.2024.
Однак, оскільки судовий контроль у цій справі не встановлювався, постановлення ухвали від 19.09.2024 вчинене поза межами ст. 382 КАС України, в тому таку слід скасувати.
Стосовно вимоги про направлення справи для встановлення нового строку розгляду звіту про виконання судового рішення у вказаній справі, колегія суддів повторно зауважує, що у межах цієї справи, судового контролю в порядку ст. 382 КАС України не було встановлено, ухвалу від 19.09.2024 скасовано, а тому така вимога є передчасною та такою, що також не підлягає задоволенню.
Своєю чергою, позивач не позбавлена права звернутися до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 у справі №380/1132/24 про прийняття звіту про виконання судового рішення скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123280678 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Сеник Роман Петрович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Крутько Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні