Постанова

від 25.11.2024 по справі 500/1845/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 500/1845/24 пров. № А/857/14289/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі за позовом Приватного підприємства «Агрон» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанціїБаб`як П.М.,

час ухвалення судового рішенняне зазначено,

місце ухвалення судового рішенням. Тернопіль,

дата складення повного тексту рішення 10 травня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Приватне підприємство «Агрон» (далі ПП «Агрон») звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі ГУ ДПС) від 12.03.2024 № 4082/6/19-00-04-05-06, яким було анульовано реєстрацію позивача платником єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з відповідного реєстру за 2024 рік;

відновити реєстрацію ПП «Агрон» платником єдиного податку четвертої групи шляхом включення підприємства до реєстру платників єдиного податку четвертої групи за 2024 рік.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі № 500/1845/24, ухваленим у порядку письмового провадження, позов задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що контролюючим органом не було встановлено невідповідності поданих ПП «Агрон» податкових декларацій вимогам статті 48 Податкового кодексу України (далі ПК). Водночас відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність у зв`язку із пропуском платником податку строку подачі декларації, встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК.

Показники, зазначені ПП "Агрон" у розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік, який прийнятий контролюючим органом 21.02.2024, та показники розрахунку, який не прийнятий контролюючим органом 20.02.2024, є ідентичними.

Враховуючи те, що позивачем до прийняття оспорюваного рішення були подані усі необхідні документи, у відповідача не існувало правових підстав для прийняття такого рішення, так як сам факт порушення строків подання таких документів не визначається законом, як підстава для анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Відтак, задля повного захисту порушених прав та інтересів позивача суд вважав за необхідне зобов`язати ГУ ДПС відновити реєстрацію ПП "Агрон" платником єдиного податку четвертої групи у відповідному реєстрі за 2024 рік.

ГУ ДПС у поданій апеляційній скарзі просило скасувати вказане рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ПП "Агрон" у повному обсязі.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем у порушення вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК у термін до 20.02.2024 не було подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік, тобто не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи.

Неподання податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК, є окремою підставою для анулювання контролюючим органом реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Норми ПК не містять приписів щодо збільшення граничних строків подання податкової звітності. Платникам податків надано достатньо часу для надсилання відповідних документів для підтвердження обрання певної системи оподаткування. Посилання на те, що в програмі FREDO та в програмі M.E.DOC були відсутні певні форми звітності не підлягає оцінкам, оскільки такі призначені для подачі звітності до контролюючих органів, проте не є передбаченими законодавством програмами для обміну документами з контролюючим органом, а є лише посередником. Позивачем не підтверджено надсилання повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет". Отже твердження позивача про те, що станом на 20.02.2024 у ОСОБА_1 DОС та FREDO не було оновлено форму розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника не є обставиною, передбаченою податковим законодавством, для збільшення граничних строків подання звітності.

Таким чином, неподання позивачем звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК, у встановлений строк у розумінні абзацу 5 пункту 299.10 статті 299 ПК є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, основним видом діяльності ПП "Агрон" за КВЕД 01.11 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. У 2023 році підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, було сільськогосподарським товаровиробником - платником єдиного податку четвертої групи.

20.02.2024 ПП "Агрон" скеровано ГУ ДПС засобами електронного зв`язку:

загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за місцем розташування земельної ділянки КАТОТТГ UA61040110110000010646 реєстраційний №9034836489 від 20.02.2024 та відомості про наявність земельних ділянок та розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання;

звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за місцем розташування земельної ділянки КАТОТТГ UA61040070000079091 реєстраційний №9034836083 від 20.02.2024 та відомості про наявність земельних ділянок та розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання;

звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за місцем розташування земельної ділянки КАТОТТГ UA61040090000047241 реєстраційний №9034835909 від 20.02.2024 та відомості про наявність земельних ділянок та розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання;

звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за місцем розташування земельної ділянки КАТОТТГ НОМЕР_1 за № 9034834500 від 20.02.2024 та відомості наявність земельних ділянок та розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 20.02.2024.

Згідно з інформацією із "Журналу історії оновлень" програм FREDO та "M.E.DOC" форму розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва у програмі FREDO було змінено лише 21.02.2024 о 10 год. 10 хв., а в програмі "M.E.DOC" 21.02.2024 о 11 год. 10 хв. (а.с. 24-25).

Через програму FREDO ПП "Агрон" було повторно надіслано на адресу податкового органу розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік, який прийнятий 21.02.2024 о 10 год 40 хв, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с.15).

05.03.2024 о 17 год 29 хв ПП "Агрон" від контролюючого органу надійшла квитанція №1, у якій зазначено, що документ (розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 20.02.2024) не прийнято з причини закінчення дії форми - грудень 2023 року (а.с. 19).

Згодом ГУ ДПС було проведено камеральну перевірку поданої податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік для підтвердження статусу платника єдиного податку ПП "Агрон" на 2024 рік, результати якої оформлено актом від 12.03.2024 №2056/19-00-04-05/30362920. Під час перевірки відповідачем констатовано, що позивачем не подано до 20.02.2024 розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, та відповідно до вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298, підпункту 299.10.5 пункту 299.10 статті 299 ПК не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи у 2024 році.

Відтак, ГУ ДПС прийняло рішення №4082/6/19-00-04-05-06 від 12.03.2024, яким реєстрацію ПП "Агрон" платником єдиного податку четвертої групи анульовано шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку четвертої групи за 2024 рік.

ПП "Агрон" не погодилося із правомірністю вказаного рішення ГУ ДПС та за захистом своїх прав звернулося до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Законом України від 28.12.2014 №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" фіксований сільськогосподарський податок було трансформовано в єдиний податок та виділено в окрему четверту групу.

За приписами підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку регламентовано приписами статті 299 ПК.

Реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1 статті 299 ПК).

За правилами пункту 299.6 статті 299 ПК підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Згідно із приписами підпункту 299.10 статті 299 ПК реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

В силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд першої інстанції слушно звернув увагу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15, відповідно до яких ПК передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункт 299.10 статті 299) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи (пункт 291.5 статті 291), але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.

Водночас суд першої інстанції доречно використав висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.01.2021 у справі №580/2725/19, про відсутність у пункті 299.10 статті 299 ПК норми, відповідно до якої платник, який саме до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК, втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Попри те, судом першої інстанції було безспірно встановлено намагання позивача 20.02.2024 надіслати розрахунок частки сільськогосподарського товаро виробництва за 2023 рік до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, а також повторне його надіслання і прийняття такого 21.02.2024 о 10 год. 40 хв контролюючим органом.

На думку апеляційного суду, безвідносно до доведеності позивачем поважності обставин відсутності у розпорядженні ГУ ДПС станом на 20.02.2024 року розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва ПП "Агрон" за 2023 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, визначальним є те, що до прийняття відповідачем рішення від 12.03.2024 № 4082/6/19-00-04-05-06, яким реєстрацію позивача платником єдиного податку четвертої групи було анульовано, у розпорядженні відповідача були усі документи, передбачені як підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК, так і підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК.

При цьому апеляційний суд наголошує, що відповідно до приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Водночас суд апеляційної інстанції підкреслює, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, слід погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що оспорюване рішення ГУ ДПС від 12.03.2024 №4082/6/19-00-04-05-06 не відповідає наведеним критеріям, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Водночас суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ГУ ДПС відновити реєстрацію ПП "Агрон" платником єдиного податку четвертої групи у відповідному реєстрі на 2024 рік.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 траваня 2024 року у справі № 500/1845/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк