Рішення

від 20.11.2024 по справі 921/596/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/596/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Легіон"

до відповідача Приватного агропромислового підприємства "ЗБАРАЗЬКЕ"

про стягнення 20 031,05 грн заборгованості, з них 15 001,76 грн основна заборгованість, 1 123,74 грн - інфляційні витрати, 3 343,62 грн пеня, 561,93 грн - 3% річних

за участі представників:

позивача: Драченка В.В. (в режимі відеоконференції).

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Легіон" до Приватного агропромислового підприємства "ЗБАРАЗЬКЕ" про стягнення 20 031,05 грн заборгованості.

Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови договору поставки №33/23 від 25.10.2023 в частині повної оплати вартості поставленого товару, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням відсотків річних, інфляційних витрат та штрафних санкцій, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, рекомендоване повідомлення про вручення суб`єкту господарювання поштового відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі) повернулось на адресу суду із відміткою про вручення процесуального документу 01.11.2024.

З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Справа в режимі відеоконференції з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу розглядалась відповідно до ст.ст.197, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Компанія Легіон" (Постачальник) та ПАП "Збаразьке" (Покупець) 25 жовтня 2023 року було укладено договір поставки товарів №33/23 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язався передати товар у власність Покупцеві, для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього грошові кошти на умовах договору.

У розділі 3 укладеного правочину сторони погодили ціну та умови оплати. Так, загальна суму договору визначається згідно з фактичною вартістю товару, поставленого протягом дії даного договору, підтвердженого накладними, що свідчать про прийом - передачу товару від Постачальника до Покупця. Вартість тари, упаковки, маркування за цим договором включаються у загальну ціну. Ціна за кожну партію товару встановлюється згідно договірних цін з урахуванням ПДВ, діючих на момент отримання товару і вказується у накладній. Покупець здійснює оплату товару на таких умовах: 17,85% передоплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 3 робочих днів з дня підписання договору; решта сплачується Покупцем протягом 50 календарних днів з дати відвантаження товару Постачальником, згідно видаткових накладних, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, але не пізніше 15 грудня 2023 року. Постачальник зобов`язаний надати Покупцю разом з товаром наступні документи: податкова накладна; товаротранспортна накладна; санітарно-гігієнічний висновок на товар; паспорт якості. У разі ненадання вищезазначених документів Покупець має право не здійснювати оплату за товар до моменту надання їх у повному обсязі та при цьому жодних штрафних санкцій Покупцю не нараховується.

Згідно з п.4.1 Договору поставка здійснюється на умовах FCA м. Черкаси, відповідно з "Інкотермс-2010", якщо інше не передбачено в додатковій угоді чи специфікації.

Поставка товару має бути здійснена в термін, що не перевищує 10 робочих днів з дати надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент прийому-передачі товару згідно видаткової накладної на товар (п.п. 4.3, 4.5 угоди).

Відповідно до п.8.1 Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. У випадку, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не попередить про намір розірвати договір, термін дії автоматично продовжень (пролонгацій) необмежена.

За доводами позивача, на виконання своїх договірних зобов`язань ним поставлено своєму контрагенту Товар на загальну суму 28001,76 грн, що підтверджуються видатковими накладними №3422 від 27.10.2023 на суму 14000,16 грн та №3483 від 31.10.2023 на суму 14001,60 грн.

Зазначені вище первинні документи бухгалтерського обігу підписані представниками сторін без будь-яких зауважень і заперечень, та скріплені відтисками печаток обох суб`єктів господарювання.

Однак, його контрагентом було здійснено лише часткову оплату товару, на загальну суму 13 000 грн, що підтверджується виписками по рахунку.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на час вирішення цього спору судом, неоплачена основна заборгованість ПАП "Збаразьке" за поставлений товар становить 15001,76 грн, що є предметом судового розгляду у даній справі.

Наведені обставини слугували підставою для звернення ТОВ "Компанія Легіон" до суду із відповідним позовом.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

За приписами ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки. У статті 712 ЦК України, ч. 1 ст.265 ГК України законодавець встановив, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

У спірних правовідносинах, умовами укладеної угоди її учасники домовилися про повну передоплату за отриманий товар.

При цьому суд констатує, що досягнуті у Договорі домовленості щодо попередньої оплати Товариством виконані не були.

З даного приводу, у частині 1 статті 693 Цивільного кодексу України, законодавець обумовив, що у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. Викладені у зазначеній статті правові норми регламентують зустрічне виконання зобов`язання та, зокрема, передбачають, що при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно.

З наведених підстав суд вважає, що у спірних правовідносинах обов`язок покупця щодо оплати виник з моменту прийняття ним матеріальних цінностей , який зафіксований у видатковій накладній із відмітками Покупця про отримання товару, копія якої знаходиться у матеріалах справи.

В свою чергу, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 15 000,76 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку затримки оплати товару Покупцем або оплати не в повному обсязі, згідно умов передбачених в п.3.4. даного договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,3% від суми несвоєчасно оплаченого товару, за кожен день прострочення виконання платежу.

Як уже зазначалось вище, згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов договору відповідачу за період 16.12.2023 по 16.06.2024 нараховані 3343,62 грн пені, 561,93 грн - 3% річних та за період з січня по серпень 2024 рік 1123,74 грн інфляційних втрат.

Перевіривши правильність здійснених позивачів обрахунків суд констатує, що останні є арифметично вірними, ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, підлягають задоволенню. При цьому суд зауважує, що про зменшення розміру нарахованих санкцій боржник до суду не звертався, жодних доказів, які б слугували підставою для здійснення такого зменшення судом за власною ініціативою до матеріалів справи не долучив.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "ЗБАРАЗЬКЕ" (вул. Данила Галицького, 109, м. Збараж, Тернопільська область, 47302, ідент. код 30556748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Легіон" (вул. Лейтенанта Мукана, 10, м. Черкаси, 18028 , ідент. код 24417408) - 15 001 (п`ятнадцять тисяч одну) грн 76 коп. основну заборгованість, 1 123 (одну тисячу сто двадцять три) грн 74 коп. - інфляційні витрати, 3 343 (три тисячі триста сорок три) грн 62 коп. пені, 561 (п`ятсот шістдесят одну) грн 93 коп. - 3% річних та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 25.11.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко