Ухвала

від 25.11.2024 по справі 922/4058/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

25 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 922/4058/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву (вхідний № 29421 від 22 листопада 2024 року) Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову по справі

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків до 1. Харківської обласної ради, м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі", м. Харків , 3. ОСОБА_1 , м. Харків про визнання незаконним та скасування додатку до рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним договору іпотеки та витребування нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Харківської обласної ради, м. Харків, Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі", м. Харків ОСОБА_1 , м. Харків, в якій просить визнати незаконним та скасувати пункт 3 додатку 2 до рішення VI сесії Харківської обласної ради VI скликання "Про відчуження об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" від 21 квітня 2011 року № 145-VI; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14 жовтня 2011 року № 69-В, укладений між Харківською обласної радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кафе "Зустрічі" (код ЄДРПОУ 24672833), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Погрібною Т.П. і зареєстрований в реєстрі за № 2892; визнати недійсним договір іпотеки від 28 березня 2019 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Театральні зустрічі" (код ЄДРПОУ 37878799) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО та зареєстрований в реєстрі за номером 1480 та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі" (код ЄДРПОУ 37878799) на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 24283333) об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1048626863101 - нежитлові приміщення підвалу 2-го рівня №№ 1, 35, 36, 37, 38, загальною площею 980,1 кв. м, в нежитловій будівлі літ. "А-7", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Керуючись частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що другим відповідачем у позовній заяві вказано фізичну особу, що не є підприємцем, суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

22 листопада 2024 року через систему "Електронний суд", Керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова подано заяву (вхідний № 29421) про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1048626863101, а саме: нежитлові приміщення підвалу 2-го рівня №№ 1, 35, 36, 37, 38, загальною площею 980,1 кв. м, в нежитловій будівлі літ. "А-7", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що у разі задоволення позовних вимог відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі" втрачає право власності на спірне майно та повинне буде повернути це майно. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник спірного нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі" може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено. Таким чином, як вважає прокурор, наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі" правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб. Також прокурор зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі" знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

Розглянувши заяву Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п. 4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (п. 10).

Згідно частин 1, 3-6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до статтей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд зазначає, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявником не обґрунтовано достатньо, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Прокурором до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову.

Крім того, суд зауважує, що з поданих заявником матеріалів, не вбачається доказів того, що відповідачем здійснюються певні дії, які направлені на проведення відчуження відповідного нерухомого майна з метою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 86, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви (вхідний № 29421 від 22 листопада 2024 року) Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу складено та підписано 25.11.2024 року.

Суддя П.В. Хотенець

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.