Рішення

від 07.11.2024 по справі 925/1059/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1059/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: Полова Катерина Іванівна - за довіреністю (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Хоботня Ігор Олександрович - за довіреністю (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАРА КОМПАНІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМАНЬПИВО»

про стягнення 430 828,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛАРА КОМПАНІ» (вул. Набережна Перемоги, буд. 36А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, код ЄДРПОУ 41509192) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМАНЬПИВО» (вул. Успенська, 29, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 05380243) про стягнення 430 828,00 грн збитків.

Судові витрати - сплачений судовий збір, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що поніс збитки в зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного між ними договору поставки № 0304/2023НКЯ від 03 квітня 2023 року: не прийняв товар в обумовленій кількості. Обсяг збитків складають витрати на зберігання не отриманого товару, який був призначений та закуплений для відповідача.

Ухвалою від 27 серпня 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з внесенням змін у графік судових засідань ухвалою від 28 серпня 2024 року суд повідомив сторони про призначення судового засідання на 08 жовтня 2024 року.

23 вересня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач не визнає позов, вимоги вважає суперечливими і незрозумілими, подані докази такими, що не дають можливості встановити обставини, які підтверджують заявлені вимоги.

Договором не передбачено обов`язку покупцем (відповідачем) оплачувати послуги зберігання товару на елеваторі. У постачальника існує певний процес при реалізації товару, який не стосується покупця до моменту поставки та відвантаження товару. Умови постачання DAP, узгоджені сторонами специфікацією № 5 до договору, покладають на постачальника обов`язки нести всі витрати, у тому числі перевезення та зберігання, якщо це йому потрібно під час виконання умов постачання, до місця призначення. Відвантаження інших партій товару в місце призначення (м. Умань, Черкаська обл.) не відбулося, тому ризики й витрати щодо непоставленого товару від постачальника не перейшли до покупця.

Відповідач зазначає, що не порушував умов договору та виконував обов`язки покупця за цим договором, передбачені розділом 5 «Обов`язки сторін». Весь товар, поставлений постачальником, був перевірений, прийнятий покупцем та оплачений на умовах поставки DAP. Постачальник не виконав повністю своїх обов`язків, передбачених п. 5.2.1 договору: поставити та передати у власність покупця товар на умовах цього договору, оскільки не забезпечив належну доставку партій товару (про неприйняття яких вказує в позовній заяві) в місце призначення, згідно умов поставки DAP. Витрати за зберігання, які пов`язані з безпосередньою господарською діяльністю постачальника, позивач помилково називає збитками. Покупець виконав свої обов`язки за договором, відповідно не порушив господарські зобов`язання, а отже не завдав жодних збитків постачальнику. Зберігання товару постачальником - це його витрати, пов`язані зі здійсненням своєї господарської діяльності та вказані витрати не зафіксовані сторонами в договорі як такі, що є збитками.

Окрім того, при купівлі та поставці товару за аналогічними специфікаціями № 1, 2, 3, 4, які передували специфікації № 5, згідно умов договору, також не передбачалася оплата зберігання товару на елеваторі. Товар постачався партіями протягом визначеного в письмових повідомленнях та специфікації періодах та оплачувався покупцем згідно з вартістю окремої партії, вказаної у видаткових накладних без послуг зберігання.

Платіжна інструкція № 12688 від 17.11.2023, на яку посилається позивач, є неналежним, недопустимим, недостовірним і невірогідним доказом, який не підтверджує обов`язок ТОВ «УМАНЬПИВО» відшкодувати зазначену в ній суму. В призначенні платежу зазначено «за зберігання, завантаження автом. транспорту за рах № 272 від 16/10/2023р. У сумі 359 023,33, ПДВ - 20 % 71804,67». Тобто неможливо встановити, які правовідносини існують між Платником та Отримувачем, та які саме послуги і за який період оплатив Платник (ТОВ «ЕЛАРА КОМПАНІ») Отримувачу (ТОВ «ДЖУЛИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР»).

Акт звірки взаємних розрахунків № 292 від 10 січня 2024 р. за липень 2023 р. - грудень 2023 р. між ТОВ «УМАНЬПИВО» та ТОВ «ЕЛАРА КОМПАНІ» підтверджує, що станом на 31 грудня 2023 р. борг ТОВ «УМАНЬПИВО» перед ТОВ «ЕЛАРА КОМПАНІ» становить 0 грн. За результатами звірки розбіжностей не виявлено.

Проте, попри відсутність розбіжностей за результатом звірки, 25 березня 2024 року позивач надіслав претензію № 25-03, в якій зазначає розрахунки зберігання товару.

Заперечує відповідач і проти розрахунку збитків, які не підтверджені належними та достатніми доказами.

Ухвалою від 01 жовтня 2024 року Господарський суд Черкаської області забезпечив участь представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 03 жовтня 2024 року Господарський суд Черкаської області забезпечив участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 08 жовтня 2024 року Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи по суті на 30 жовтня 2024 року.

29 жовтня 2024 року від позивача надійшло клопотання, у якому він просить перейти до розгляду справи по суті та розглядати справу без врахування відзиву на позов, який не наданий позивачеві у встановлений судом строк.

У судовому засіданні, що відбулося 30.10.2024, за участю представників сторін, суд протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні до 15 год. 00 хв. 05.11.2024 для надання можливості позивачу підготувати відповідь на відзив.

01 листопада 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Забезпечуючи право на справедливий суд, доступ до правосуддя, враховуючи введення воєнного стану в Україні, дотримуючись принципів рівності та змагальності сторін, суд прийняв до розгляду заяви сторін по суті справи.

У судовому засіданні, що відбулося 05.11.2024, за участю представників сторін, позивач позов просив задовольнити з підстав у ньому викладених, відповідач - відмовити у задоволенні позову. Суд видалявся до нарадчої кімнати.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.11.2024 за відсутності учасників справи, було підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ТОВ «ЕЛАРА КОМПАНІ» (постачальник) та ТОВ «УМАНЬПИВО» (покупець) 03.04.2023 був укладений договір поставки № 0304/2023НКЯ, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його згідно з умовами договору.

У розділі 3 договору сторони узгодили строки та умови поставки, приймання-передачу товару.

3.1. Товар поставляється покупцеві в строки, узгоджені сторонами в Специфікаціях. Покупець направляє письмові повідомлення постачальнику із зазначенням дати поставки та кількості товару, який необхідно поставити постачальнику в рамках відповідних специфікацій. Письмове повідомлення направляється факсимільним зв`язком, електронною поштою, поштою або кур`єром.

3.2. Поставка товару здійснюється однією чи кількома партіями. Кількість товару в кожній партії вказується в видаткових накладних, підписаних уповноваженою особою покупця.

3.3. Постачальник зобов`язується поставити товар у повному обсязі в термін, що визначається в специфікації. Якщо після узгодження специфікації на поставку товару склалися непередбачені обставини, які тягнуть за собою неможливість поставки товару, постачальник зобов`язаний негайно письмово повідомити про це покупця.

3.4. У випадку порушення покупцем строку поставки, протягом якого він зобов`язаний прийняти/вибрати/одержати товар, або відмови в прийнятті товару в момент поставки, постачальник має право відмовитись від поставки цього товару без виплати покупцю будь-яких штрафних або компенсаційних виплат, та запропонувати покупцю, поставити цей товар (в разі його наявності або наявності можливості його поставити) на інших умовах.

3.5. Поставка товару за договором здійснюється на умовах, визначених в специфікаціях.

Розділом 4 договору сторони визначили ціну товару та порядок розрахунків.

4.1. Ціна за одиницю товару є договірною, ціна та загальна вартість партії товару зазначаються у специфікаціях, які є його невід`ємною частиною. Загальна вартість договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, зазначеної у видаткових накладних, підписаних покупцем.

4.2. На підставі погодженого сторонами замовлення на поставку товару постачальник формує для покупця рахунок-фактуру на оплату для кожної конкретної поставки товару. В рахунку-фактурі на оплату товару зазначається асортимент, кількість, загальна вартість товару.

4.3. Умови оплати визначаються в Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 5.1.1 договору покупець зобов`язується забезпечити своєчасне і належне приймання товару на умовах цього договору, відповідно до п. 5.2.1 постачальник - поставити та передати у власність покупця товар на умовах цього договору.

Відповідно до п. 6.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, встановлену умовами цього договору, а також нормами чинного законодавства України.

В разі наявності заборгованості покупця перед постачальником за раніше поставлений товар або в разі порушень покупцем умов договору постачальник має право призупинити доставку товару покупцеві за цим договором без сплати покупцю будь-яких штрафних або компенсаційних виплат та/або застосувати до покупця оперативно-господарські санкції, передбачені Господарським Кодексом України (п. 6.3).

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за даним договором, а також не звільняє винну сторону від обов`язку відшкодувати у повному обсязі за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору (реальні збитки та/або упущену вигоду) (п. 6.5).

Відповідно до п. 10.3, 10.4 договору якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути змінений або достроково розірваний тільки за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору. Дострокове розірвання цього договору можливе тільки до узгодження поставки чергової партії товару і за умови повного врегулювання сторонами непогашених зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п 11.4 договору всі додаткові угоди, додатки, специфікації (у разі їх складання), рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреності до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (у разі їх наявності).

Відповідно до п. 11.15 документи, передані однією стороною іншій стороні засобами електронного зв`язку (e-mail) (для постачальника на e-mail: kronaimpuls.nek@gmail.com, kronaimpulss@gmail.com для покупця на e-mail: t.materniuk@umanpivo.ua, m.galytskiy@umanpivo.ua) на виконання цього договору, до моменту отримання оригіналів документів мають юридичну силу для сторін та є юридичною підставою для вчинення дій, передбачених договором. Обов`язок передати оригінали документів покладається на сторону-відправника протягом 7 (семи) календарних днів з моменту відправки документів стороні-одержувачу. Сторони погодили, що договір, специфікації, додатки, додаткові угоди, а також інші документи, оформлені відповідно до цього договору і підписані за допомогою електронної пошти/ факсимільного зв`язку або іншим способом, дійсні до обміну оригіналами.

26 червня 2023 року сторонами підписана специфікація № 5 до договору, за якою постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цією специфікацією передавати у власність покупцю товар - лушпиння соняшникове гранульоване (пелета з лушпиння соняшника), а покупець зобов`язується прийняти партію товару та розрахуватися за нього. Фасування у біг бегах, кількість 1000 тн +/- 10 %. Вартість партії товару становить 5 370 000,00 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ 20 % - 895 000,00 грн. Поставка товару за даною специфікацією здійснюється на умовах: (ІНКОТЕРМС - 2010): DAP, м. Умань, (Черкаська обл.). Строк поставки товару: з 01.08.2023 по 01.09.2023. Розрахунки за товар здійснюються на умовах: 100 % оплата в день розвантаження кожної партії товару. Кількість товару, зазначеного в даній специфікації, рівно як і сума, може змінюватись в більшу або меншу сторону в межах 10 % за вибором постачальника. Фактична кількість і сума переданого товару зазначається в видаткових накладних на товар. Дана специфікація набирає чинності з дати її підписання і є невід`ємною частиною договору поставки.

Згідно з ч. 4 ст. 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Умови поставки DAP (Delivered at Place - Поставка в місце призначення) вказують про покладення на продавця обов`язку нести всі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару у місце призначення.

Позивач зазначає, що починаючи з початку серпня 2023 року покупець заявив про тимчасову неможливість прийняти товар в зв`язку з технологічною необхідністю, тому, пішовши на зустріч, собі в збиток, він притримав товар.

10 серпня 2023 року позивач надіслав лист відповідачу з проханням почати приймання товару оскільки подальше його зберігання є збитковим для позивача. Відповідач відповіді не надав.

22 серпня 2023 року позивач повторно надіслав лист засобами електронного зв`язку з проханням надати відповідь та графік приймання товару.

31 серпня 2023 року від відповідача надійшла пропозиція щодо підписання додаткової угоди про подовження строків постачання до 30.09.2023 та змінити кількість товару в межах толерансу (+/- 30%).

30 серпня 2023 року була укладена додаткова угода № 1 до договору поставки, якою змінили п. 4, 6 специфікації № 5: строк поставки товару до 30.09.2023; кількість товару, зазначеного в специфікації № 5, рівно як і сума, може змінюватися в більшу або меншу сторону в межах (+/- 30%).

З 11.09.2023 по 28.09.2023 за специфікацією № 5 позивач поставив товар за видатковими накладними: № 2048/1109 від 11.09.2023 кількість 20,480 тон; № 2208/1209 від 12.09.2023 - 22,080 тон; № 2406/1809 від 18.09.2023 - 24,060 тон; № 2280/1909 від 19.09.2023 - 22,800 тон; № 2272/2009 від 20.09.2023 - 22,720 тон; № 2242/2109 від 21.09.2023 - 22,420 тон; № 2266/2809 від 28.09.2023 - 22,660 тон. Всього 157,22 тони поставлено; 1000 тон (згідно підписаної специфікації № 5) - 157,22 тони (об`єм, який прийнятий згідно видаткових накладних) = 842,78 тон - залишок, який не прийнятий покупцем.

09 жовтня 2023 року позивач засобами електронного зв`язку повторно направив вимогу про надання графіку приймання товару і що буде змушений звернутися до суду та 16 жовтня 2023 року отримав від покупця повідомлення про розірвання договору.

Товар, який був закуплений для виконання умов договору, весь час зберігався на елеваторі, платіжною інструкцією № 12688 від 17.11.2023 на суму 430 828,00 грн позивач сплатив за зберігання товару з 01.08.2023 по 10.10.2023.

Зберігання 1 тони коштує 7,20 грн/тону в день. Враховуючи, що кількість товару, яка була призначена для постачання покупцю, але не прийнята ним складає 842,78 тон Х 7,20 грн/т = 6068,00 грн/день. Розрахунок з 01.08.2023 (дата з якої повинна початися поставка, але не відбулася так як відповідач не приймав товар) - 10.10.2023 (термін зберігання на складі) = 71 день = 430 828, 00 грн.

Позивач зазначає, що його збитки за зберігання товару, який був призначений на виконання договору, склали 430 828,00 грн та звертає увагу, що не витребовує упущену вигоду (842,78 тон Х 5370,00 грн=4 525 728,6 грн), а просить стягнути лише прямі збитки, які сталися в зв`язку з бездіяльністю відповідача, оскільки відповідач самоусунувся від виконання договору, який підписав. Більш того підписав додаткову угоду, хоча навіть не збирався виконувати, заводячи такими діями позивача в оману.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, що є витратами з оплати послуг зберігання, у зв`язку з бездіяльністю відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки, за яким позивач зобов`язався передати товар, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України (ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ст. 614 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

За змістом статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Нормами ЦК України та ГК України визначені загальні підстави господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, а також умови, склад та порядок застосування до суб`єкта господарювання такого виду господарських санкцій, як відшкодування збитків.

Для застосування такої відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Позивач вважає, що протиправна поведінка відповідача виявляється у неправомірній поведінці - бездіяльності: відповідач ніяк не реагував на листи, а лише обіцяв, що вже скоро постачання відновиться; відповідач ніяк не реагує на претензії; підписав додаткову угоду № 1 до договору, якою подовжив термін постачання товару до 30.09.2023 та не виконав її, тобто не прийняв товар, виявив абсолютну бездіяльність, самоусунувся від виконання взятого на себе обов`язку, а саме підписаного договором та додатками до нього об`єму та всіляко затягував час, в той час як позивач наполягав вжити заходів і попереджав, що збитки будуть покладені на відповідача.

Збитки пов`язані зі зберіганням товару та підтверджені.

Причинним зв`язком між протиправною поведінкою та завданою шкодою є витрати на зберігання товару, який був призначений та закуплений для відповідача та яких не було б, якщо зобов`язання виконувалося належним чином відповідачем. Відповідач порушив санкціоновані умови договору, внаслідок чого порушились права позивача. Під формою вини розуміється виражене в діяльності суб`єкта господарювання ставлення до прийнятих зобов`язань і встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Ухилення відповідача від виконання договірних зобов`язань завдало істотної шкоди позивачу та суперечить його законним правам та інтересам. На заперечення відповідача, що при поставці за аналогічними специфікаціями не передбачалася оплата за зберігання товару на елеваторі, позивач зазначає, що послуги зберігання вже входили у вартість товару і своєчасне прийняття товару не зумовило б позивача сплачувати за зберігання товару, який призначався відповідачу та довгий час зберігався, а в подальшому відповідач відмовився від прийняття залишку по специфікації № 5 проявивши повну бездіяльність та ігнорування будь-яких застережень з боку позивача, надіслав угоду про розірвання договору.

З моменту підписання специфікації № 5 жодних повідомлень про постачання товару в необхідній кількості від відповідача не надходило, в матеріалах справи є листи від позивача щодо неприйняття товару. Тобто, щоб почати постачання необхідно було від відповідача отримати письмове повідомлення про необхідну кількість товару на день/тиждень чи місяць. Відповідач не виконав даної умови договору, позивач, в свою чергу, направив йому листи з проханням почати приймання товару, тому умови поставки DAP, про які зазначає у відзиві на позов відповідач є недоречними.

Обґрунтовуючи та підтверджуючи розмір збитків позивач надав платіжну інструкцію та зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Крім того, якщо платник сплатив, а отримувач прийняв грошові кошти, то вважається, що вони погодили всі істотні умови договору. В призначенні платежу чітко вказано, що за зберігання з 01.08.2023 (тобто строк, який стоїть в специфікації № 5 по 10.10.2023 та завантаження у автомобільний транспорт (зберігання та навантаження для того щоб вивезти товар - це дві послуги, з яких складається зберігання), тобто, коли позивач направив 09 жовтня 2023 року вимогу відповідачу і не отримав відповіді щодо того чи буде відповідач приймати товар, строки приймання якого минули, наступного дня домовився зі зберігачем та почав вивозити товар, який був призначений для відповідача та який він не забрав. Понаднормове зберігання товару сталося саме з вини відповідача, який відмовився від взятих на себе зобов`язань.

Заперечуючи проти заявлених позивачем вимог, відповідач зазначає, що умовами договору не передбачено обов`язку покупця оплачувати послуги зберігання; за базисом поставки DAP продавець несе всі витрати до моменту прибуття товару в місце призначення; повністю виконав свої зобов`язання за договором.

Суд зазначає, що за умовами договору поставки в обов`язки постачальника не покладено такої послуги як зберігання товару. Будь-які посилання на таку умову у договорі відсутні.

Відповідно до частини другої статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Таким чином, законодавством України покладено на покупця зобов`язання щодо вчинення певних дій для забезпечення передання та одержання товару відповідно до вимог, що звичайно ставляться (повідомити адресу та найменування одержувача товару, оглянути товар, здійснити перевірку його кількості, якості, асортименту тощо). Натомість інше може встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, покупець зобов`язаний був прийняти товар до 30.09.2023 (з урахуванням додаткової угоди), а постачальник, у свою чергу зобов`язаний був передати (поставити) покупцю товар.

Водночас, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що покупцем не отримано весь обсяг товару у встановлений та погоджений строк, передбачений п. 4 специфікації, а позивачем не виконано своїх зобов`язань щодо передання товару за місцем перебування відповідача.

Позивачем не доведено умов та обставин, відповідно до яких він з 01.08.2023 (дата з якої повинна початися поставка) по 10.10.2023 (термін зберігання на складі) зберігав непоставлений відповідачу товар, не надано доказів, які зобов`язання були погоджені позивачем з ТОВ «ДЖУЛИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та умов їх виконання, не надано доказів ідентифікації, яке саме лушпиння/товар зберігалося.

Сторонами також не заперечується, що у відповідача за договором заборгованість відсутня. Щодо акту звірки суд зауважує, що згідно з чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку. Однак в розумінні ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Як зазначалося зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статей 224, 225, 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов`язання; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; 4) вина.

Вирішуючи спори стосовно стягнення збитків, судам необхідно враховувати таке: - для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: (1) протиправної поведінки особи; (2) шкоди (збитків); (3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; (4) вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.06.2023 у справі № 911/682/21.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема факт спричинення збитків та їх розмір, протиправність поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Крім того витрати позивача на оплату зберігання виникли під час виконання обов`язків сторін за договором і вони відповідно не можуть бути додатковими витратами, що пов`язані з невиконанням, або неналежним виконанням своїх обов`язків покупцем прийняти товар, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки, які на той час частково тривали.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 25 листопада 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз