Ухвала

від 25.11.2024 по справі 926/2976/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

п р о в і д м о в у у в и д а ч і с у д о в о г о н а к а з у

м. Чернівці

25 листопада 2024 року Справа № 926/2976/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Швець М.В., розглянувши

заяву стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Чернівці" (58010, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 166; код 23247708)

до боржника: Фізичної особи-підприємця Коломієць Бориса Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 )

про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 4356,13 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Чернівці" звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Коломієць Бориса Миколайовича заборгованості в сумі 4356,13 грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що боржник не виконав у повному обсязі свого обов`язку щодо оплати послуг по вивезенню побутових відходів відповідно до укладеного договору № 331 від 01.10.2006 року за період з 01.09.2017 року по 31.05.2018 року у зв`язку із чим утворилась заборгованість у сумі 4356,13 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 року заяву про видачу судового наказу вх. № 2976 передано на розгляд судді Швеця М.В.

Дослідивши матеріали поданої заяви з додатками, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Частиною першою статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями статті 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 ГПК України).

З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Водночас, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Із змісту поданої заяви слідує, що заявник просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Коломієць Бориса Миколайовича заборгованість за надані послуги в розмірі 4356,13 грн згідно договору № 331 від 01.10.2006 року за період з 01.09.2017 року по 31.05.2018 року.

Також у поданій заяві заявник зазначає, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, і який продовжувався неодноразово і закінчив свою дію 30.06.2023 року, продовжено всі процесуальні строки на строк дії карантину.

Поряд з цим у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Воєнний стан неодноразово продовжено.

Згідно з положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З урахуванням викладеного, враховуючи приписи ст.ст. 257, 261 Цивільного кодексу України, з моменту виникнення права вимоги про стягнення з боржника 4356,13 грн заборгованості за період з 01.09.2017 року по 31.05.2018 року пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Чернівці", яка подана суду 21.11.2024 року.

Посилання заявника на продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та у період дії воєнного стану в Україні суд визнає необґрунтованими, позаяк відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України відмова у видачі наказу законодавцем пов`язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність та на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з`ясовувати питання продовження строків позовної давності, їх ймовірного зупинення тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах апеляційних інстанцій від 20.11.2023 року у справі № 907/840/23, від 03 липня 2023 року у справі № 910/6456/23, від 04.11.2024 року у справі № 904/2430/24.

Відповідно до частин першої, другої статті 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 148, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Чернівці" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Коломієць Бориса Миколайовича заборгованості в сумі 4356,13 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.В. Швець