Постанова

від 13.11.2024 по справі 908/1747/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1747/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 13.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024

у справі №908/1747/23

за заявою Фізичної особи-підприємця Ковтун Ніни Миколаївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГ РЕСУРС"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.05.2023 року, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГ РЕСУРС"; визнано грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Ковтун Ніни Миколаївни до боржника у розмірі 123 826,00 грн основного боргу; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну; зобов`язано учасників справи вчинити певні дії.

2. Постановою господарського суду від 08.08.2023, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГ РЕСУРС"; припинено повноваження розпорядника майна боржника Сєдової Н.І.; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГ РЕСУРС" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГ РЕСУРС" призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну; зобов`язано учасників справи вчинити певні дії.

3. 09.08.2023 року на офіційному веб-сайті Верховного Суду опубліковано повідомлення за №71161 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

4. Ліквідатором банкрута подано до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури.

5. Крім того, до місцевого господарського суду звернулось з клопотанням Головне управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило:

- зобов`язати ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника на предмет наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, зокрема, перевірити реальність вимог кредитора;

- зобов`язати ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, які підтверджують інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2017 по дату їх надання до контролюючого органу;

- врахувати надану інформацію та документи при вирішення питання про ліквідацію банкрута ТОВ "СТРАТЕГ РЕСУРС";

- до отримання від ліквідатора документів та проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області, не затверджувати ліквідаційний баланс банкрута та не приймати рішення про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "СТРАТЕГ РЕСУРС".

5.1. До поданого суду клопотання Головним управлінням ДПС у Запорізькій області додано копію листів від 04.07.2023 року та докази їх направлення на адресу керівника боржника та розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Сєдової Н.І., в яких податковий орган просив надати документи фінансово-господарської діяльності для проведення позапланової документальної перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 року, яку залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у цій справі, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГ РЕСУРС" ліквідовано. Провадження у справі закрито.

6.1. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані таким:

- із клопотанням про спонукання ліквідатора вчинити певні дії та надати інформацію податковий орган звернувся до суду 04.09.2023 року, тобто, після закінчення п`ятиденного строку, встановленого для проведення позапланової документальної перевірки відповідно до наказу №1206-п від 10.07.2023 року ;

- непред`явлення або ненадіслання боржнику наказу Головного Управління ДПС у Запорізькій області №1206-п від 10.07.2023 року, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки;

- податковий орган мав можливість самостійно своєчасно звернутися до ліквідатора з приводу надання документів фінансово-господарської діяльності підприємства - боржника для проведення перевірки боржника, але вказаною можливістю не скористався;

- після відкриття ліквідаційної процедури боржник не здійснює господарську діяльність і, відповідно, на підприємстві не можуть формуватися будь-які фінансово-господарські документи, які вимагаються податковим органом для проведення перевірки;

- до компетенції суду не входить зобов`язання ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства, що ліквідується;

- ліквідатором вжито всіх встановлених Кодексом України з процедур банкрутства заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури;

- майно банкрута, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, відсутнє, що підтверджено матеріалами ліквідаційної процедури.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. До Верховного Суду від Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати вказану ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі №908/1747/23, а справу направити до Господарського суду Запорізької області для продовження судового розгляду.

8. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень було неправильно застосовано норми матеріального права та не враховано правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №908/2502/22, від 14.09.2023 у справі №908/2414/21, від 15.02.2024 у справі №908/2538/22.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. Відзиву не надано.

Провадження у Верховному Суді

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/1747/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2024.

11. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка подана на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі №908/1747/23 та призначено до розгляду касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області у справі №908/1747/23 на 31 липня 2024 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

12. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2024 відкладено розгляд касаційної скарги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка подана на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі №908/1747/23 на 07 серпня 2024 року об 11:50 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

13. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024, зокрема, зупинено касаційне провадження у справі № № 908/1747/23 за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення касаційного перегляду палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/2504/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

14. Постановою Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області задоволено, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі №908/2504/22 скасовано, справу № 908/2504/22 ухвалено передати на новий розгляд (зі стадії ліквідаційної процедури) до Господарського суду Запорізької області.

15. Постанову Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.10.2024.

16. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.10.2024 №32.2-01/2609, у зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/1747/23.

17. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №908/1747/23 між суддями від 22.10.2024 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Жуков С.В.- головуючий, Картере В.І., Огороднік К.М.

18. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2024 поновлено касаційне провадження у справі №908/1747/23 за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка подана на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області відбудеться 13 листопада 2024 року о 12:20 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, з огляду на таке.

20. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

21. Предметом касаційного оскарження у справі № 908/1747/22 є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024, ухвалена за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023, якою, серед іншого, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо - відмовлено; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГ РЕСУРС"- ліквідовано; провадження у справі закрито.

22. Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

23. Стаття 78 ПК України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

24. Тобто, відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно із приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

25. Суб`єктом документальної перевірки з боку контролюючого органу також може бути платник податку, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України), за деякими особливостями у правовому регулюванні, що настають для такого платника податку з відкриттям провадження у справі про банкрутство та визнанням юридичної особи-боржника банкрутом.

26. У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПК України).

27. При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).

28. Крім того, податковий орган має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

29. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

30. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

31. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

32. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

33. Відтак, кінцевою метою здійснення перевірки контролюючим органом в порядку підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України є, зокрема, повне та достовірне формування грошових вимог податкових органів до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. За результатами такої перевірки можуть бути виявлені, зокрема, ознаки фіктивного банкрутства, встановлення недоброчесної поведінки як боржника так і кредиторів, що суперечить меті та принципам процедур банкрутства.

34. У цій справі, у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та неможливістю проведення позапланової документальної перевірки передбаченої ПК України, відсутність первинних документів та наявність сумнівів у реальності кредиторських вимог, з метою сприянню у здійсненні аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з клопотанням про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.

35. При цьому, слід зауважити, що відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПК України анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, і відбувається у разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

36. Тобто, юридична особа втрачає статус платника податків, коли господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію банкрута.

37. Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

38. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

39. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

40. Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

41. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі №904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

42. Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та закриває провадження у справі про банкрутство. В зв`язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

43. Аналізуючи зміст процедури затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу у справі про банкрутству за положеннями Кодексу, слід зазначити, що лише після завершення всіх, передбачених КУзПБ дій по здійсненню ліквідаційної процедури та розгляду всіх, за наявності поточних вимог, скарг, заяв та клопотань, суд призначає судове засідання у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, про час і місце судового засідання, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів.

44. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.

45. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.

46. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

47. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

48. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі у справі про банкрутство банкрута - юридичної особи є окремим процесуальним документом, можливість оскарження якої прямо передбачено статтею 9 КУзПБ,

49. Як встановлено під час розгляду справи, до суду в один період часу надійшли клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області а також звіт і ліквідаційний баланс ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГ РЕСУРС".

50. Розгляд клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області, в порушення процедури визначеної КУзПБ, було призначено до розгляду спільно зі звітом ліквідатора, тобто, по суті у підсумковому засіданні яким завершується ліквідаційна процедура та, безпосередньо, розгляд справи про банкрутство.

51. До того ж, слід звернути увагу на таке:

- Провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб`єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.

- Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є пропорційне і якомога максимальне задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Водночас однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

- Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес. Захист приватного інтересу полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Захист публічного інтересу, в свою чергу, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).

-Водночас, провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

52. Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

53. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

54. Здійснивши в остаточному судовому засіданні (яким в цілому завершується провадження у справі) розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута сукупно з розглядом клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області, суд першої інстанції обмежив контролюючий орган у реалізації права на формування та подання обґрунтованих грошових вимог у справі про банкрутство (оскільки провадження закрите) та унеможливив набуття цим органом статусу кредитора, чим не дотримався мети господарського судочинства.

55. Апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду від 17.10.2023, на зазначене уваги не звернув, і також допустився неправильного застосування норм процесуального права на стадії апеляційного перегляду.

56. Верховний Суд вважає, що допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення щодо повноти дослідження обставин справи в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури та неправильне застосування судами норм процесуального права щодо порядку завершення процедури ліквідації банкрута, порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, не сприяли досягненню мети господарського судочинства та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на етапі.

57. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з переданням справи до суду першої інстанції для розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Висновки за результатами касаційного провадження

58. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

59. Згідно пункту 1 та пункту 2 частини 3 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

60. З огляду на зазначене та наявність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області, скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 та передання справи № 908/1747 для розгляду на стадії ліквідаційної процедури до Господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Судові витрати

61. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням судових рішень про затвердження звіту ліквідатора з переданням справи для розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки завершення ліквідаційної процедури банкрута затвердженням звіту ліквідатора не відбулося.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 908/1747/23 скасувати, справу № 908/1747/23 передати на новий розгляд (зі стадії ліквідаційної процедури) до Господарського суду Запорізької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік