УХВАЛА
25 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 320/49007/23
адміністративне провадження № К/990/42550/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Бориспільської міської ради, Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, секретаря Бориспільської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024
у справі № 320/49007/23 за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради, секретаря Бориспільської міської ради Байчаса Владислава Михайловича, Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення і розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориспільської міської ради, секретаря Бориспільської міської ради Байчаса Владислава Михайловича, Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільської міської ради Київської області від 27.11.2023 № 3007-47-VIII «Про результати роботи, в тому числі про використання бюджетних коштів, за 10 місяців 2023 року Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Бориспільського міського голови від 04.12.2023 № 458-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » за підписом секретаря Байчаса В.М.;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови Бориспільської міської ради Київської області;
- стягнути з Бориспільської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04.12.2023.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 4, 5 рішення Бориспільської міської ради від 27.11.2023 № 3007-47-VIII «Про результати роботи, в тому числі про використання бюджетних коштів, за 10 місяців 2023 року Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради» щодо дострокового припинення повноважень та звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_1 , зобов`язання секретаря міської ради видати розпорядження про звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано розпорядження Бориспільського міського голови від 04.12.2023 № 458-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » 04.12.2023. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Бориспільської міської ради, з 05.12.2023. Стягнуто з Бориспільської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.12.2023 по 08.07.2024 в сумі 417 294, 10 грн, з якої мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі. У задоволені решти позову відмовлено. Ухвалено виконати рішення суду негайно в частині: поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Бориспільської міської ради, з 05.12.2023; стягнення з Бориспільської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 59228, 84 грн, з якої мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 500, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільської міської ради.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 апеляційну скаргу Бориспільської міської ради, Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, секретаря Бориспільської міської ради Байчаса В.М. задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 змінено, викладено абзаци п`ятий, сьомий, восьмий і дев`ятий його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Виконавчого комітету Бориспільської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.12.2023 по 08.07.2024 в сумі 417 294, 10 грн, з якої мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі. Виконати рішення суду негайно в частині: поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Бориспільської міської ради, з 05.12.2023; стягнення з Виконавчого комітету Бориспільської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 59 228, 84 грн, з якої мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі.». В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 залишено без змін.
06.11.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Бориспільської міської ради, Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, секретаря Бориспільської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 320/49007/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у тексті касаційної скарги заявник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та указує про порушення судами норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту Бориспільської міської ради, Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», статей 8, 19 Конституції України.
Згідно вимог процесуального закону у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Однак, скаржник не зазначає, яку саме норму права судами попередніх інстанцій застосовано без урахування висновку Верховного Суду про застосування цієї ж норми у подібних правовідносинах, не вказує постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок Верховного Суду щодо застосування відповідної норми у подібних правовідносинах, і який не враховано судами попередніх інстанцій.
Отже, касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, зміст касаційної скарги дає підстави для висновку, що така подана також на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які б давали однозначний висновок з приводу можливості внесення пункту про дострокове звільнення заступника міського голови (посадової особи місцевого самоврядування) чи заборони прийняття рішення про дострокове звільнення посадової особи шляхом внесення відповідного пункту в рішення міської ради. Указує про відсутність висновку Верховного Суду, з якого б однозначно вбачалось, що не внесення до Порядку денного сесії міської ради окремого рішення про дострокове припинення подовжень заступника міського голови є порушенням Регламенту міської ради або іншої норми права.
Суд звертає увагу скаржника, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.
Саме лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, без наведення норми права, що потребує висновку, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу касаційного оскарження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, та не викладення скаржником підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Бориспільської міської ради, Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, секретаря Бориспільської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 320/49007/23 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123281572 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні