УХВАЛА
25 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 629/6981/23
провадження № 61-15113ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частину майна, як спільного майна подружжя, а саме: на 1/2 частину житлового будинку з надвірними та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,9 кв. м, житловою площею 27,1 кв. м; на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1000 гектарів у межах з планом будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 6311000000:02:002:0039; на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0570 гектарів у межах з планом - для ведення особистого селянського господарства 6311000000:02:002:0040, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 , та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
14 травня 2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року, яким позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними та господарськоми спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34, 9 кв.м, житловою площею 27,1 кв. м.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, у межах з планом будівництва і обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 63110000000:02:002:0039, загальною площею 0,1000 гектарів.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, у межах з планом для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6311000000:02:002:0040, загальною площею 0,0570 гектарів.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині позову відмовив.
23 жовтня 2024 року Харківський апеляційний суд додатковою постановою стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогупонесених під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 14 000,00 грн.
08 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Ціна позову в цій справі становить 269 242,98 грн, що підтверджується змістом позовної заяви, яка наявна в системі «Електронний суд».
Таким чином, ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених станом на 01 січня 2024 року (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення судом апеляційної інстанції у додатковій постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжяза касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123281820 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротенко Євген Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні