Рішення

від 16.04.2024 по справі 361/5431/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5431/21

провадження № 2/361/220/24

16.04.2024

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Панек А.С., Лебідя В.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Гроуверс про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання та трьох процентів річних від простроченої суми,

в с т а н о в и в :

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, враховуючи зміну предмету позову (т. 1 а.с. 171-173), просив суд стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Гроуверс (далі СТОВЮнайтед Гроуверс або Товариство) за прострочення виконання зобов`язання за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської від 21 липня 2008 року у цивільній справі №2-4038/08 за період з 11 вересня 2009 року по 11 вересня 2012 року інфляційні втрати в розмірі 89610 грн. 95 коп. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 47441 грн. 09 коп.

В обґрунтування позову зазначав, що 21 липня 2008 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленим у цивільній справі №2-4038/08, його позов до СТОВЮнайтед Гроуверс про стягнення заборгованості за договором позики задоволено. Цим судовим рішенням із СТОВЮнайтед Гроуверс на його користь стягнуто заборгованість за договором позики №01 від 08 лютого 2007 року в розмірі 527123 грн. 29 коп. Дане рішення суду набрало законної сили.

Однак станом на 11 вересня 2012 року визначені зазначеним рішенням Товариством свої зобов`язання не виконало, тому він вважає, що у нього виникло право на стягнення грошових коштів за прострочення грошового зобов`язання за період з 11 вересня 2009 року по 11 вересня 2012 року. Вказував на те, що 11 вересня 2012 року положеннями ч. 3 ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом було введено мораторій на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги та на застосування інших фінансових санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, та зупинено перебіг позовної давності на період дії мораторію, тому із 11 вересня 2012 року він був позбавлений можливості скористатися своїм правом на стягнення із вказаного Товариства грошових коштів за прострочення виконання останнім грошових зобов`язань за період з 11 вересня 2009 року по 11 вересня 2012 року. Його право на стягнення із СТОВЮнайтед Гроуверс грошових коштів за прострочення зобов`язань відновлено лише після скасування вказаного мораторію ухвалою Господарського суду Київської області від 24 лютого 2021 року у справі №Б244-081-12, тому відповідно до його розрахунку за період з 11 вересня 2009 року по 11 вересня 2012 року розмір інфляційних втрат за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання становить 89610 грн. 95 коп. та три проценти річних від простроченої суми становлять 47441 грн. 09 коп., які він вважає підлягають стягненню із відповідача СТОВЮнайтед Гроуверс на його користь.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій зазначав, що позовні вимоги підтримує, просив суд їх задовольнити повністю, розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Представники відповідача СТОВЮнайтед Гроуверс адвокати Пісецька Т.В. і ОСОБА_2 та генеральний директор Павлюк К.М. у суді проти задоволення позовних вимог заперечували, у відзиві на позов та наданих письмових поясненнях у справі, посилалися на те, що спірним питанням у даній справі є несвоєчасність виконання Товариством грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2008 року у цивільній справі №2-4038/08, яким на користь ОСОБА_1 із СТОВЮнайтед Гроуверс було стягнуто заборгованість за договором позики в розмірі 527123 грн. 29 коп. та судові витрати в розмірі 2230 грн., всього 529353 грн. 29 коп. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26 квітня 2017 року у справі №Б24/081-12 за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до СТОВЮнайтед Гроуверс про банкрутство, позивача ОСОБА_1 було визнано кредитором СТОВЮнайтед Гроуверс із грошовими вимогами 530426 грн. 29 коп., з яких: 1073 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, 529353 грн. 29 коп. у четверту чергу (зобов`язання по яким виникло згідно із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2008 року у справі №2-4038/08). З метою задоволення кредиторських вимог СТОВЮнайтед Гроуверс перед ОСОБА_1 , членом дирекції СТОВЮнайтед Гроуверс ОСОБА_5 вчинено дії щодо отримання актуальних банківських реквізитів для перерахування коштів ОСОБА_1 , оскільки останній не надав своїх актуальних реквізитів для прийняття ним грошових коштів на виконання зобов`язань СТОВЮнайтед Гроуверс, вказана сума грошових коштів у розмірі 530426 грн. 29 коп. була внесена ОСОБА_5 у порядку ст. 537 ЦК України на депозит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горбаль Н.О., згідно із платіжного доручення №1 від 18 лютого 2021 року, на підставі чого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбаль Н.О. видано квитанції. 24 лютого 2021 року ухвалою Господарського суду Київської області провадження у справі №Б24/081-12 за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до СТОВЮнайтед Гроуверс про банкрутство закрито, визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені до боржника СТОВЮнайтед Гроуверс у встановлений законом строк або були відхилені господарським судом, виконавчі документи із відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню; визнано погашеними вимоги щодо неустойки (штрафу, пені), у відповідності до положень ч. 7 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 11 вересня 2012 року. Таким чином, заявлені ОСОБА_1 у цій справі вимоги про стягненняінфляційних втратза простроченнявиконання грошовогозобов`язання татрьох процентіврічних відпростроченої сумиє акцесорним, додатковими до основного, вони залежать від основного і поділяють його долю та в межах розгляду справи про банкрутство ним заявлені не було, тому вважають, що всі незаявлені вимоги були погашені у справі №Б24/081-12. Просили суд у задоволенні позову відмовити. Також ОСОБА_5 подаладо суду заяву, у якій посилалася на те, що мораторій, встановлений ухвалою господарського суду від 11 вересня 2012 року, почав діяти з 11 вересня 2012 року, отже на вимоги про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання і трьох процентів річних від простроченої суми за заявлений позивачем період не поширювався та позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду з цими вимогами до введення мораторію, однак звернувся лише 29 січня 2022 року (зміна предмета позову), що свідчить про пропуск строку звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 липня 2008 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленим у цивільній справі №2-4038/08 за позовом ОСОБА_1 до СТОВЮнайтед Гроуверс про стягнення боргу, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто на його користь із СТОВЮнайтед Гроуверс заборгованість за договором позики №1 від 08 лютого 2007 року в розмірі 527123 грн. 29 коп., судовий збір у розмірі 1700 грн., 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 500 грн. за оплату праці адвоката, всього 529353 грн. 29 коп.

01 серпня 2008 року зазначене вище рішення суду набрало законної сили.

11 вересня 2012 року ухвалою Господарського суду Київської області було порушено провадження у справі №Б24/081-12 за спільною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до боржника СТОВЮнайтед Гроуверс про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Із ухвали Господарського суду Київської області від 06 жовтня 2014 року у справі про банкрутство №Б24/081-12 вбачається, що 29 листопада 2012 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання кредиторських вимог, у якій ним було заявлено вимоги до боржника СТОВЮнайтед Гроуверс, а саме він просив визнати кредиторські вимоги на суму 523353 грн. 29 коп. Після чого 06 березня 2013 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, у якій останній просив визнати кредиторські вимоги до боржника на суму 576995 грн. 06 коп., що складаються із: основного боргу в сумі 529353 грн. 29 коп. та трьох процентів річних у сумі 47641 грн. 77 коп. Всього разом ОСОБА_1 подано 01 серпня 2014 року заяву, у якій він просив визнати кредиторські вимоги до боржника СТОВЮнайтед Гроуверс на загальну суму 529353 грн. 29 коп. У заяві від 04 серпня 2014 року ОСОБА_1 просив розглянути його заяву як уточнення попередньої заяви від 29 листопада 2012 року про визнання кредиторських вимог. Таким чином, господарський суд розглянув грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника СТОВЮнайтед Гроуверс із урахуванням поданої заяви від 01 серпня 2014 року до боржника СТОВЮнайтед Гроуверс у загальній сумі 529353 грн. 29 коп. Вказані вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 21 липня 2008 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області стягнуто з боржника СТОВЮнайтед Гроуверс на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 529353 грн. 29 коп.

Цією ухвалою господарського суду від 06 жовтня 2014 року заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог від 29 листопада 2012 року, із урахуванням заяви від 01 серпня 2014 року задоволено. Визнано грошові вимоги ОСОБА_1 у сумі 529353 грн. 29 коп., які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та судового збору у сумі 1073 грн., які підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів, та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника СТОВЮнайтед Гроуверс.

Ця ухвала господарського суду переглядалася судами апеляційної і касаційної інстанції. Постановою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2015 року справу в частині кредиторських вимог ОСОБА_1 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

26 квітня 2017 року Господарський суд Київської області ухвалою у справі №Б24/081-12 заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог та включення вимог до реєстру вимог кредиторів від 29 листопада 2012 року задовольнив. Визнав ОСОБА_1 кредитором боржника СТОВЮнайтед Гроуверс із грошовими вимогами в розмірі 530426 грн. 29 коп., з яких: 1073 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, 529353 грн. 29 коп. у четверту чергу.

Із ухвали Господарського суду Київської області від 24 лютого 2021 року у справі №Б24/081-12 видно, що при розгляді цієї справи судом встановлено, що із поданих 19 лютого 2021 року ОСОБА_5 до суду доказів, враховуючи ненадання кредиторами: ОСОБА_3 і ОСОБА_1 у відповідь на запит ОСОБА_5 банківських реквізитів для перерахування грошових коштів у рахунок погашення боржником конкурсних кредиторських вимог кредиторів СТОВЮнайтед Гроуверс, що можна розцінювати, як ухилення від прийняття від третьої особи виконання грошових зобов`язань боржника, ОСОБА_5 у порядку ст.537ЦК Українибуло внесено кошти в рахунок погашення грошових вимог конкурсних кредиторів: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на депозит приватного нотаріуса Горбаль Н.О.

Вказані обставини підтверджуються належним чином завіреними копіями наступних документів: платіжного доручення №1 від 18 лютого 2021 року на суму 530426,29 грн. (призначення платежу: платник ОСОБА_5 за СТОВЮнайтед Гроуверс, коштів у рахунок одночасного погашення грошових вимог конкурсного кредитора у справі №Б24/081-12 ОСОБА_1 , 2776908718); платіжного доручення №2 від 18 лютого 2021 року на суму 589585 грн. (призначення платежу: платник ОСОБА_5 за СТОВЮнайтед Гроуверс, коштів у рахунок одночасного погашення грошових вимог конкурсного кредитора у вказаній справі №Б24/081-12 ОСОБА_3 , 2617717138); квитанцій, виданих нотаріусом Горбаль Н.О.

Крім зазначеного, ОСОБА_5 також надано належним чином завірену копію її розписки, відповідно до змісту якої, остання підтверджує, що прийняла виконання зобов`язання за боржника в повному обсязі готівковими коштами в сумі 656593,17 грн. від учасника товариства ОСОБА_5 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на дату цього судового засідання грошові вимоги конкурсних кредиторів СТОВЮнайтед Гроуверс, які включено до реєстру вимог кредиторів боржника, як такі, що не погашені, згідно із примірником реєстру станом на 01 лютого 2021 року та які є предметом здійснення розрахунків згідно із планом санації СТОВЮнайтед Гроуверс, поданим розпорядником майна боржника на затвердження до суду погашено в повному обсязі.

Також зазначеною ухвалою судом закрито провадження у справі №Б24/081-12 за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до боржника СТОВЮнайтед Гроуверс про банкрутство. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені до боржника СТОВЮнайтед Гроуверс у встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені), у відповідності до вимог ч. 7 ст. 41 цього Кодексу вважаються погашеними. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою Господарського суду Київської області від 11 вересня 2012 року у справі №Б24/081-12.

24 лютого 2021 року дана ухвала господарського суду набрала законної сили.

Верховний Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі №753/11000/14-ц виклав правовий висновок та зазначив, що преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у судовому рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

У випадку преюдиціального встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального судового рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише судове рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цією позовною заявою, посилався на те, що у зв`язку із невиконанням СТОВЮнайтед Гроуверс рішення суду від 21 липня 2008 року про стягнення із СТОВЮнайтед Гроуверс на його користь суми заборгованості в розмірі 527123 грн. 29 коп. станом на 11 вересня 2012 року, у нього (позивача) виникло право вимоги стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання та трьох процентів річних від простроченої суми за період 11 вересня 2009 року по 11 вересня 2012 року.

Тобто, виходячи із встановлених вище судом обставин та заявлених позовних вимог, позивачем ОСОБА_1 заявлено до відповідача СТОВЮнайтед Гроуверс позовні вимогиза період до порушення 11 вересня 2012 року Господарським судом Київської області справи №Б24/081-12 про банкрутство СТОВЮнайтед Гроуверс.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передбачена у ст. 625 ЦК України відповідальність настає у випадку порушення основного зобов`язання, тобто інфляційні втрати та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, тому зобов`язання зі сплати суми інфляційних втрат і трьох процентів річних від простроченої суми є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю.

Умови і порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів станом на порушення Господарським судом Київської області справи про банкрутство СТОВЮнайтед Гроуверс регулювалися чинними на момент розгляду справи нормами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14 травня 1992 року №2343-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом заява про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі.

Згідно ізч.15ст.16зазначеного Законуз моментувідкриття провадження(проваджень)у справіпро банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

У ч.1ст.23Закону УкраїниПро відновленняплатоспроможності боржникаабо визнанняйого банкрутомвстановлено,що конкурснікредитори завимогами,які виниклидо днявідкриття провадження(проваджень)у справіпро банкрутство,зобов`язані податидо господарськогосуду письмовізаяви звимогами доборжника,а такождокументи,що їхпідтверджують,протягом тридцятиднів віддня офіційногооприлюднення оголошенняпро відкриттяпровадження (проваджень)у справіпро банкрутство. Відлікстроку назаявлення грошовихвимог кредиторівдо боржникапочинається здня офіційногооприлюднення оголошенняпро відкриттяпровадження (проваджень)у справіпро банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи встановлені обставини та зазначені норми законодавства, суд вважає, що ОСОБА_1 , який у справі №Б24/081-12 про банкрутство СТОВЮнайтед Гроуверс був визнаний конкурсним кредитором вказаного товариства, вимог про інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання та трьох процентів річних від простроченої суми за період, що виник до порушення господарським судом справи №Б24/081-12 (11 вересня 2009 року 11 вересня 2012 року), у визначений законодавством строк протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження разом із вимогами по основному зобов`язанню у справі про банкрутство, не заявляв.

Крім того, як встановлено Господарським судом Київської області в ухвалі від 06 жовтня 2014 року ОСОБА_1 заяву про визнавання кредиторських вимог до боржника, зокрема, трьох процентів річних у сумі 47641 грн. 77 коп., фактично відкликав.

21жовтня 2019рокувведено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року №2597-VIII та згідно із п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення його в дію подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації. Таким чином, у подальшому під час провадження у даній справі про банкрутство підлягають застосуванню норми Кодексу України з процедур банкрутства.

Зі змісту ухвали Господарського суду Київської області від 24 лютого 2021 року видно, що при її постановленні суд керувався саме нормами Кодексу України з процедур банкрутства, у редакції станом на постановлення судом цієї ухвали.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

У п. 4 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що справи про банкрутство є комплексом процедур, механізмів та має на меті певні цілі відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, що передбачено Кодексом України з процедур банкрутства та розгляд і задоволення позовних вимог окремого кредитора поза межами справи про банкрутство, провадження якої закрито із здійсненням відповідного комплексу процедур і механізмів, передбачених вказаним Кодексом, та вже за відсутності провадження у справі про банкрутство, призведе до порушення принципу правової визначеності в контексті обсягу прав та обов`язків боржника й інших осіб які були у справі про банкрутства кредиторами, та суперечить визначеним нормам Кодексу України з процедур банкрутства та меті такої справи відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Таким чином, виходячи із зазначених вище вимог законодавства, враховуючи те, що інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми є акцесорними зобов`язаннями до основного зобов`язання, строки подання конкурсними кредиторами за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, письмові заяви з вимогами до боржника, визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 на суму 530426,29 грн. судом погашеними, закриття провадження у справі №Б24/081-12 та визнання Господарським судом Київської області у цій справі вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені до боржника СТОВЮнайтед Гроуверс у встановлений строк погашеними, принцип обов`язковості судового рішення, що набрало законної сили, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги на нормах закону не ґрунтуються, оскільки він не був позбавлений можливості заявити ці вимоги у справі про банкрутство СТОВЮнайтед Гроуверс, однак цього ним зроблено не було, тому його незаявлені вимоги визнані судом погашеними та зобов`язання СТОВЮнайтед Гроуверс перед ОСОБА_1 згідно із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2008 року у цивільній справі № 2-4038/08 припилися в повному обсязі на підставах, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання суду доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Будь-якого належного обґрунтування заявлених позивачем ОСОБА_1 своїх вимог позовна заява не містить.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 у справі №367/6105/16-ц роз`яснила, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування ч. 1 ст. 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову не відповідає вимогам закону.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 судом відмовлено у зв`язку із недоведеністю заявлених вимог, клопотання відповідача СТОВЮнайтед Гроуверспро застосування наслідків спливу позовної давності, як підставу для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , слід залишити без задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл заявлених відповідачем СТОВЮнайтед Гроуверс понесених ним у даній цивільній справі судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ч. ч 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно із ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову на відповідача; 2)у разі відмови в позові на позивача; 3)у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або

чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження отриманої правничої допомоги відповідач СТОВЮнайтед Гроуверс подало до суду договір №10/08-21 про надання правової допомоги, укладений між ним та адвокатом Пісецькою Т.В., акт прийому-передачі наданих послуг та детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом відповідно до умов вказаного договору.

Із акта приймання-передачі наданих послуг видно, що адвокатом Пісецькою Т.В. було надано відповідачу СТОВЮнайтед Гроуверс у даній цивільній справі №361/5431/21 правову допомогу, загальна вартість якої становить 47000 грн.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що заявлена сума відшкодування понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката пов`язана з розглядом судом цієї справи; вказаний розмір цих витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, підтверджений належними і допустимими доказами, тому суд вважає, що на користь відповідача СТОВЮнайтед Гроуверс із позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню вказана сума витрат.

Суд вважає, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідає складності справи, виконаній адвокатом Пісецькою Т.В. роботі (наданим послугам), обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та ціні позову.

Позивач ОСОБА_1 своїм правом на подання будь-яких заперечень проти стягнення витрат на правничу допомогу не скористався, неспівмірність цих витрат у суді ним не доведено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 134, 137, 141, 223, 259, 263 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Гроуверс про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання і трьох процентів річних від простроченої суми.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Гроуверс, код ЄДРПОУ 31252340, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 47000 (сорок сім тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.