Ухвала

від 05.11.2024 по справі 127/30191/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/30191/24

Провадження № 1-кс/127/12991/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2024 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, шляхом заборони вчинення суб`єктами державної реєстрації у тому числі державним чи приватним нотаріусам будь-яких реєстраційних дій щодо майна, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 , в рамках кримінального провадження № 12024020000000544 внесеного до ЄРДР 15.07.2024, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання слідчого ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020000000544 від 15.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що на території с.Губник Гайсинського району Вінницької області, функціонує ПП«Губницький завод будівельних матеріалів» (код ЄДРПОУ 34671693), яке здійснює видобування надр (суглинку) та виробництво цегли.

21.11.2007 службовими особами вказаного підприємства отримано дозвіл на спеціальне користування надрами (видобування корисних копалин) реєстраційний № 4505, дія якого поширюється на територію, котрій не присвоєно кадастровий номер, що знаходиться в безпосередній близькості до території із кадастровим №0520881500:01:003:0160, що належить Гайсинській РВА та орендується ПП«Губницький завод будівельних матеріалів» для розташування потужностей підприємства.

07.12.2020 дію спеціального дозволу на користування надрами № 4505 зупинено у зв`язку з надходженням подання ДЕІ № 10397/2.2/6-20 від 01.12.2020.

Однак, попри зупинену дію спеціального дозволу на використання надр, працівники підприємства продовжують видобувати сировину (суглинок) для виробництва з подальшою реалізацією цегли, при цьому, не подають облікову інформацію про проведення видобутку надр в контролюючі органи. Продаж цегли службовими особами ПП «Губницький завод будівельних матеріалів» здійснюється виключно у готівковій формі без внесення відомостей до єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ПП «Губницький завод будівельних матеріалів» розташоване на земельній ділянці із кадастровим №0520881500:01:003:0160 має цільове призначення «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», яка належить Гайсинській районній військовій адміністрації (код ЄДРПОУ 04051046), і орендується ПП«Губницький завод будівельних матеріалів» (код ЄДРПОУ 34671693).

Проведеними оперативним заходами встановлено, що службові особи ПП«Губницький завод будівельних матеріалів» (директор ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 , власник ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ) використовують найманих працівників при здійсненні незаконному видобутку корисних копалин (суглинку), а також спеціальну та великогабаритну техніку: автомобіль «ЗІЛ» д.н.з. « НОМЕР_3 », екскаватор марки "Atlas" д.н.з. « НОМЕР_4 ».

Таким чином, службові особи ПП«Губницький завод будівельних матеріалів» (директор ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 , власник ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ), причетні до вчинення описаного кримінального правопорушення, виконують діяльність, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, а тому відповідно до ст. 18 КК України є службовими особами, в ході незаконної господарської діяльності здійснює переховування документів, що підлягають податковій звітності, яку не здійснює через заборону здійснення господарської діяльності пов`язану із зупиненням спеціального дозволу на користування надрами, при цьому реалізовують випалену цеглу із незаконно видобутого суглинку покупцям по всій території України, без сплати податкових зобов`язань за здійснення господарської діяльності, внаслідок чого завдається майнова шкода державним інтересам.

30.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 18.07.2024 № 127/23894/24 проведено санкціонований огляд в комплексі будівель та споруд, цегельному заводі, у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, з кадастровим номером 0520881500:01:003:0160, в ході якого виявлено та вилучено: зразки гірської породи та сирцю, транспортний засіб марки ЗИЛ модель 495710, д.н.з НОМЕР_3 , екскаватор марки Atlas д.н.з НОМЕР_5 , які поміщено на територію ПП«Губницький завод будівельних матеріалів» та передано на відповідальне зберігання директору підприємства ОСОБА_5 .

Під час огляду вилучено знаряддя вчинення кримінального правопорушення, незаконно виготовлену цеглу та сирець, зразки суглинку та в подальшому судом накладено арешти на це майно.

Огляд проводився за участі маркшейдера, яким з використанням jps приймача та квадрокоптера здійснено маркшейдерську зйомку території, результати якої надати в електронному та друкованому виді.

Крім того, у передбачений кримінально-процесуальним законодавством спосіб, до матеріалів кримінального провадження долучено 2 фрагменти геопривязаних цифрових аерозмімків (стереопара) в системі координат UTM 35 у форматі GEOTIF, дата аерознімання 10.07.2020.

В подальшому спеціалістом ДП"ГІРНИК" МПВП"ГІРНИК-РЕМО ЛТД", з використанням ліцензійного програмного забезпечення Digitals, квадрокоптера, іншого програмного забезпечення, проведено маркшейдерську зйомку території, здійснено аналіз результатів маркшейдерської та цифрової зйомки та проведено розрахунок загального об`єму видобутої цегельної сировини, за період з 10.07.2020 по 30.07.2024, який складає 8305 м куб.

Встановлено, що незаконний видобуток суглинку з подальшим виготовленням та реалізацією цегли реалізацією цегли здійснюється на цегельному заводі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, в комплексі будівель, загальною площею 8066 кв.м, складовими частинами якого є: А,а-адміністративний корпус;а1-столова;а2-склад;Б,б-баня;В,в -пилорама, тимчасовий навіс; Г,г-столярня майстерня; Д-сушка №1; Д1-сушка №2; Х, пресовочний цех; З-сушка №3; З1-сушка №4; К-піч; Д2,І,Ї,И-тимчасовий навіс; У-вбиральня;Х1-водонапірна башта, власником якого є ПП«ГУБНИЦЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» ЄДРПОУ 34671693.

Комплекс будівель, загальною площею 8066 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , у рамках кримінального провадження є об`єктом вчинення протиправних дій та визнаний речовим доказом.

Відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994, суглинок є корисною копалиною місцевого значення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Також, ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з положеннями ст. 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр, крім іншого, є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами та додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Кодексу України про надра, у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного

вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Також ст. 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Відповідно до п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

У ході розслідування установлено, що за ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 зареєстровано право власності на наступні об`єкти нерухомого майна:

житловий будинок АДРЕСА_2 , складовими частинами якого є: А1- житловий будинок; а- веранда; В- сарай; В/п- погріб; Г- вбиральня; №1-криниця; №2- огорожа; №3- огорожа з хвірткою, загальною площею 67.6 кв.м, житлова площа 35.3 кв.м, за адресою:

АДРЕСА_3 частки майнового комплексу загальною площею 4987.8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається: будівля складу №9, №10, що значиться на плані "ж1" склад, площею 82,00 кв.,м.;

житловий будинок АДРЕСА_4 , загальною площею 180.6 кв.м, житлова площа (кв.м): 88.8 кв.м, за адресою:

АДРЕСА_1 з кадастровим номером 0520810100:05:004:0044 площею 0.094 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою відшкодування завданих злочинними діями ОСОБА_4 збитків виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у її власності.

Таким чином, підсумовуючи викладене, керуючись ст. 40, 98, 131,132, 170, 171 КК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий не з`явився, завчасно подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Так,згідно ч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. Арештна комп`ютернісистеми чиїх частининакладається лишеу випадках,якщо вониотримані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення абоє засобомчи знаряддямйого вчинення,або збереглина собісліди кримінальногоправопорушення,або увипадках,передбачених пунктами2,3,4частини другоюцієї статті,або якщоїх наданняразом зінформацією,що наних міститься,є необхідноюумовою проведенняекспертного дослідження,а такожякщо доступдо комп`ютернихсистем чиїх частинобмежується їхвласником,володільцем абоутримувачем чипов`язаний зподоланням системилогічного захисту. Арештможе бутинакладений іна майно,на якераніше накладеноарешт відповіднодо іншихактів законодавства.У такомуразі виконаннюпідлягає ухваласлідчого судді,суду пронакладення арештуна майновідповідно доправил цьогоКодексу. Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України "Про теплопостачання" істатті 18-1Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України"Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Проаналізувавши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку.

В судовому засіданні, з матеріалів доданих до клопотання не вбачається наявності жодного доказу на предмет наявності підстав, а також обгрунтування того, що потереби досудового розслідування, виправдовують необхідність накладення арешту на майно третьої особи, яка не має жодного відношення до кримінального провадження.

Накладення заборони користування майном є порушенням гарантованого Конституцією України права власності, що включає в себе володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, тому, для накладання арешту на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обов`язково повинна бути наявна досить обґрунтована підозра.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручаюся у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що слідчим не доведено необхідності такого арешту з посиланням на належні, допустимі докази, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, шляхом заборони вчинення суб`єктами державної реєстрації у тому числі державним чи приватним нотаріусам будь-яких реєстраційних дій щодо майна, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 , в рамках кримінального провадження № 12024020000000544 внесеного до ЄРДР 15.07.2024 залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_6