Ухвала

від 16.07.2024 по справі 203/4813/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4813/21

Провадження № 2/0203/61/2024

УХВАЛА

16 липня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в місті Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Сядро Г.Г.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи клопотання відповідача про витребування доказів в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У чергове судове засідання, призначене на 16.07.2024 року, з`явились представник позивача та відповідач.

До початку чергового судового засідання 01.05.2024 року та 13.06.2024 року відповідач подав до суду письмові клопотання про витребування доказів, в яких просить суд:

- для неупередженого ставлення до сторін витребувати повторно у ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог» копії відповідного договору та установчих документів для встановлення уповноваженої особи;

- витребувати у АТ «Ощадбанк» копії договорів з ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог» та ТОВ «КредитЕкспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі.» про надання будь-яких повноважень третім сторонам вимагати повернення боргу;

- витребувати у ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог» копії договору №26 від 07.02.2022 року з усіма змінами та додатками до нього з АТ «Державний ощадний банк України»;

- витребувати у ТОВ «КредитЕкспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі.» копію договору №31 від 30.09.2023 року з усіма змінами та додатками до нього АТ «Державний ощадний банк України».

У клопотанні відповідач зазначив, що нібито на запит суду про витребування необхідних документів ТОВ «КредитЕкспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі.» не надав копії відповідних договорів, зазначивши, що АТ «Ощадбанк» не відчужував йому права вимоги з посиланням на договір. Проте сам договір товариство не надає для встановлення цього факту. Також в матеріалах справи мається лист нібито ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог», який не надав жодних копій або витягів, установчих документів, договорів та інших документів, які дали б змогу встановити, що даний лист дійсно відправлений від них. Вони звертають увагу суду, що документи наявні у АТ «ОщадБанк» та радять звернутися до нього. При цьому відповідач вказав, що повторне витребування необхідне для встановлення факту відчуження можливих кредитних договорів відносно відповідача.

Тому відповідач вважає за необхідне звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів, про які вказує у клопотанні.

Під час судового засідання відповідач підтримав у повному обсязі клопотання про витребування доказів та просив суд його задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням пояснив суду таким чином, як про це вказано вище. Відповідач зазначив, що він не визнає борг перед банком, кредитний договір він не підписував, не має заборгованості перед АТ «Державний ощадний банк».

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог клопотання та просив суд відмовити у його задоволенні, зазначивши, що є заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, є розрахунок заборгованості, який не було спростовано відповідачем.

Крім того, представник відповідача через систему «Електронний суд» 27.06.2024 року подав до суду заперечення на клопотання про витребування доказів, в яких зазначив, що метою витребування доказів є з`ясування питання чи було відчужено право вимоги боргу за кредитним договором №5331653 від 24.09.2018 року, та чи має право позивач вимагати погашення будь-яких заборгованостей, якщо він відступив право вимоги іншим особам. На офіційному сайті АТ «Ощадбанк» міститься загальнодоступна інформація про співпрацю з колекторськими компаніями, у тому числі з ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі.» та ТОВ «Прімоколект. Центра грошових вимог». Вказані колекторські компанії діють на підставі довіреності та в інтересах АТ «Ощадбанк» без відчуження активів банку. Тобто представник позивача стверджує, що не відбулося ніякого відчуження права вимоги за договором №5331653 від 24.09.2018 року відносно ОСОБА_2 , що підтверджується листами цих товариств.

При цьому, на думку представника позивача, відповідач зловживає своїми процесуальними правами, бо умисно недобросовно їх використовує. Оскільки він не має процесуального права подавати клопотання про витребування доказів судом, бо пропустив строк звернення до суду з таким клопотанням. Також у своїх запереченнях представник позивача відмітив, що відповідач протягом двох років зловживає своїми процесуальними правами під приводом подачі до суду нових клопотань та заяв, з питань, які вже з`ясовані, тим самим затягує розгляд справи.

Тому представник позивача просить суд: відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів; визнати дії відповідача, які виражені у поданні клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, зловживанням процесуальними правами, та застосувати відносно нього заходи, визначені ЦПК України.

Суд, заслухавши думки та пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 05.06.2023 року було задоволено у повному обсязі клопотання відповідача про витребування доказів в цивільній справ та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОЛЕКТ. ЦЕНТР ГРОШОВИХ ВИМОГ», код ЄДРПОУ 36992270, адреса місцезнаходження: Україна, 79015, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, та у Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ.ЕЛ.СІ», код ЄДРПОУ 34981644, адреса місцезнаходження: Україна, 03126, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, наступну інформацію та документи: інформацію чи було відчужене Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» будь-яке право вимоги за договором №5331653 від 24.09.2018 року, договорами факторингу або іншими договорами відносно ОСОБА_2 , якщо так, то надати належним чином засвідчені копії таких договорів з усіма додатками до них.

05.12.2023 року ТОВ «КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ.ЕЛ.СІ» у відповідь на ухвалу суду від 05.06.2023 року повідомило суд про те, що АТ «Державний ощадний банк України» не відчужувало йому право вимоги за договором №5331653 від 24.09.2018 року відносно ОСОБА_2

23.01.2024 року ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог» у відповідь на ухвалу суду від 05.06.2023 року повідомило суд про те, що 29.07.2022 року товариство уклало договір з АТ «Державний ощадний банк України» про надання послуг зі стягнення заборгованості, за яким зобов`язалось надати АТ «Державний ощадний банк України» послуги та вчинити дії, спрямовані на повернення заборгованості. Додатково товариство звернуло увагу на те, що погашення заборгованості повинне бути здійснене на реквізити АТ «Державний ощадний банк України».

Предметом позову є стягнення кредитної заборгованості у загальному розмірі 43578,73 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 5 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 6, ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Аналіз викладеного вище вказує, що позивач на противагу вимогам ст. ст. 83, 84 ЦПК України не зазначив суду підстави звернення до суду з повторним клопотанням про витребування доказів, не надав суду доказів неможливості самостійно отримати докази, про витребування яких він просить суд, не вказав про вжиті ним заходи для повторного отримання витребуваних доказів самостійно, не надав доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів. При цьому відповідач не обґрунтував належним чином підстави витребування доказів та їх зв`язок із предметом доказування, враховуючи предмет позову.

Тим більше, що ухвалою суду від 05.06.2023 року судом вже було вирішене аналогічне клопотання відповідача про витребування доказів та суду була надана витребувана інформація, за якою товариства не відчужували право вимоги за кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів в цивільній справі.

З приводу клопотання представника позивача про визнання дій відповідача ОСОБА_2 зловживанням процесуальних прав та застосування відносно нього заходів, визначених цивільним процесуальним кодексом України, в цивільній справі, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до положень ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 06.09.2018 року, справа №552/2378/17).

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Реалізація принципу змагальності в цивільному судочинстві спонукає учасників справи та їх представників до використання всіх можливих механізмів захисту права, у зв`язку з чим ними можуть допускатися і певні зловживання. Водночас слід наголосити, що зловживання правом має розглядатися як процесуальне правопорушення виключно за умови встановлення причино-наслідкового зв`язку між зловживанням та завданою шкодою (встановленням певних ризиків) іншому учаснику справи. Тобто зловживання процесуальним правом як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в порушенні умов належної реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав іншими учасниками справи.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Натомість у судовому засіданні судом не було встановлено ознак зловживання процесуальними правами в діях відповідача. Оскільки останній з дотриманням принципів диспозитивності та змагальності користувався своїми процесуальними права та подав до суду клопотання про витребування доказів.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про визнання дій відповідача ОСОБА_2 зловживанням процесуальних прав та застосуванням відносно нього заходів, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись ст. ст. 44, 76, 81, 83, 84, 258-260, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача про визнання дій відповідача ОСОБА_2 зловживанням процесуальних прав та застосуванням відносно нього заходів, визначених цивільним процесуальним кодексом України, в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 19.07.2024 року.

Суддя Ф.М. Ханієва