Вирок

від 26.11.2024 по справі 210/6816/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/6816/24

Провадження № 1-кп/210/832/24

26 листопада 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному порядку в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046710000483 від 02 листопада 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українки за національністю, громадянки України, маючої середню освіту, офіційно не працевлаштованої, заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.126 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 жовтня 2024 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходилась у подвір`ї навпроти будинку АДРЕСА_2 , де також перебувала потерпіла, - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , у останніх на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник умисел на завдання побоїв, вчинення інших насильницьких дій та спричинення фізичного болю потерпілій.

Надалі, ОСОБА_3 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, підійшла до ОСОБА_5 , та знаходячись навпроти неї, в той час коли остання сиділа на лавочці, ОСОБА_3 умисно схопила потерпілу обома руками за волосся, та використовуючи силу рук потягнула потерпілу за волосся, після чого ОСОБА_3 одразу завдала потерпілій один удар кулаком правої руки в голову ОСОБА_5 в область її потилиці, та один удар правою ногою по лівій нозі потерпілої, в область гомілки, чим своїми діями завдала ОСОБА_5 фізичного болю, і не спричинила тілесних ушкоджень.

Після чого ОСОБА_3 місце вчинення кримінального проступку покинула.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст.126 ч.1 КК України, за ознаками умисного завдання побоїв, та вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Частиною 2 ст.382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_3 , беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, і вона згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у зв`язку із чим клопоче про розгляд обвинувального акту відносно останньої у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_3 , яка була представлена захисником адвокатом ОСОБА_7 , надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку вона беззастережно визнає в повному обсязі, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку.

Також, у вказаній заяві зазначає, що їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Потерпілою ОСОБА_5 також надано письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

У відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ст.126 ч.1 КК України.

Згідно з частини 2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченій, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, винну особу, яка раніше не судима, офіційно не працевлаштована, заміжня, має на утриманні малолітню дитину, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувала та не перебуває, характеризується задовільно.

На підставі ст.66 КК України як обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, суд враховує щире каяття обвинуваченої у вчиненому.

Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченої, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначення їй покарання у вигляді штрафу в дохід держави.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Матеріальні збитки відносно потерпілої відсутні. Цивільний позов не заявлено. Право потерпілій на його пред`явлення роз`яснено.

Судові витрати на залучення експертів та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст.374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у пред`явленому обвинуваченні і призначити їй покарання за ст.126 ч.1 КК України, у виді штрафу в дохід держави у розмірі 850,00 гривень (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.), що становить п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.131 КПК України не обирався.

Матеріали кримінального провадження за №12024046710000483 від 02 листопада 2024 року, в одному томі, залишити при обвинувальному акті, справа №210/6816/24, провадження №1-кп/210/832/24.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Суддя: ОСОБА_1