Ухвала

від 25.11.2024 по справі 910/7250/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"25" листопада 2024 р. Справа№ 910/7250/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 (повний текст рішення складено 12.08.2024)

у справі № 910/7250/24 (суддя Курдельчук І.Д.)

За позовом Київського міського центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс"

про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У 2024 році Київський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" про стягнення грошових коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" на рахунок Акціонерного товариства "Ощадбанк" 250 000, 00 грн мікрогранту та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарбона Інвестментс» на користь Київського міського центру зайнятості 3 750, 00 грн судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотанням про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7250/24.

07.11.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/7250/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги залишено без задоволення, встановлено строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

19.11.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду про залишення без руху, надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У вказаній вище заяві, апелянт зазначає, що про рішення суду першої інстанції, а також про розгляд справи №910/7250/24 судом першої інстанції, відповідач дізнався лише 12 жовтня 2024 року після реєстрації Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС та зазначає, що жодних заяв, ухвал та/або рішень відповідач ані від позивача, ані від суду першої інстанції не отримував, участь у розгляді справи не приймав, а тому не був обізнаний про розгляд справи та ухвалення судом першої інстанції рішення.

Крім того, апелянт вказує, що відповідно до договору про надання мікрогранту отримувач мікрогранту не зобов`язаний здійснювати свою діяльність виключно за зареєстрованою адресою. Так само, не передбачено обов`язку звітувати перед Державним центром зайнятості про зміну місцезнаходження. Й наостанок, підкреслює, що у позивача, рівно як і у суду першої інстанції була можливість повідомити відповідача про розгляд справи електронною поштою sarbona.invm@gmail.com, що в свою чергу є способом забезпечення права учасника (відповідача) справи знати про подані до суду документи та ухвалені судові рішення.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому положеннями п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Також, частиною 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що "строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу".

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами та труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у встановлений строк.

З апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 скаржник звернувся лише 22.10.2024 року (відповідно до відмітки Електронного суду).

В той же час, колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В свою чергу, відповідно до частини 3 статті 242 ГПК України, у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, з приводу тверджень апелянта, що суд першої інстанції мав можливість повідомити відповідача про розгляд справи електронною поштою sarbona.invm@gmail.com, що в свою чергу є способом забезпечення права учасника (відповідача) справи знати про подані до суду документи та ухвалені судові рішення, колегія суддів звертає увагу заявника на правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного суду у постанові від 10 квітня 2024 року по справі 454/1883/22, згідно з якою відступлено від позиції Касаційного господарського суду, який зазначав, що суди можуть надсилати рішення на власний email учасника справи, якщо той вказав його в заяві, і виходячи з «презумпції обізнаності», це є належним повідомленням.

Крім того, зазначеною вище постановою унормовано, що бажання учасника справи зазначити у скарзі чи заяві свою особисту електронну адресу - email, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством.

Аналіз приписів, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до вимог чинного процесуального законодавства.

Водночас, апеляційний господарський суд вважає безпідставними твердження апелянта, що місцевий господарський суд міг направити процесуальні документи шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, оскільки, згідно з пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів, однак, як стверджує сам апелянт, Електронний кабінет було зареєстровано лише 12 жовтня 2024 року, в порушення вимог ч. 6 статті 6 ГПК України в редакції Закону № 3424-IX від 19.10.2023 та вже після проголошення рішення місцевим господарським судом, крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також не вбачається зазначеної відповідачем адреси електронної пошти.

Отже, оскільки відповідачем не виконано вимог процесуального закону та не зареєстровано електронного кабінету станом на дату винесення рішення, місцевий господарський суд правомірно направив оскаржуване рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В свою чергу, згідно з ч. 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як зазначалося колегією суддів в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 року, оскаржуване рішення відправлено за належною адресою скаржнику, але повернуто 05.09.2024 року з приміткою ПАТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання». (т. 1 а.с. 94-104).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення відповідачеві оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 року у справі №910/7250/24 є 05.09.2024 року, оскільки саме цією датою було повернуто лист з копією оскаржуваного процесуального документу.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції повторно підкреслює, що адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

При цьому апелянту було надіслано судове рішення, а не судову повістку, а тому таке поштове відправлення зберігалося протягом одного місяця. Відтак, апелянт мав достатньо часу для отримання вказаного вище рекомендованого листа з копією рішення по даній справі.

Поряд з цим, апеляційний суд також звертає увагу, що за змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, у статті 120 ГПК України також міститься положення, відповідно до якого у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В свою чергу, слід також наголосити, що статтею 7 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, колегія суддів вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" було належним чином повідомлене про розгляд даної справи у суді першої інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Суд апеляційної інстанції вказує, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлений законом або судом строки, а тому процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.

Тобто, звернувшись до суду 22.10.2024 року з апеляційною скаргою, скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.

При цьому, слід зазначити, що викладені у заяві від 19.11.2024 року про поновлення строку доводи, фактично, є аналогічними тим, що вже були визнані судом необгрунтованими з посиланням на ч. 2 ст. 256 ГПК України, а відтак, колегія суддів у даному випадку не вбачає поважних підстав для поновлення процесуального строку та відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" в задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" матеріалів апеляційної скарги разом з доданими до неї матеріалами на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 119, 174, 234, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 року залишити без задоволення.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 р. у справі №910/7250/24.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбона Інвестментс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 р. у справі №910/7250/24 з доданими документами, а також клопотанням про усунення недоліків повернути заявнику без розгляду.

4. Матеріали справи №910/7250/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану ухвалу надіслати учасникам апеляційного провадження в Електронний суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир