Рішення

від 26.11.2024 по справі 303/5521/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Мукачево Справа №303/5521/24

2/303/1036/24

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Кость В.В.

секретарсудового засідання Чухайло К.І.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2

треті особи: (1) орган опіки та піклування Великолучківської сільської ради

(2) Виконавчий комітет Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області

про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення місця проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі Дитина), разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому в них народилася спільна Дитина. На підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 квітня 2019 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (справа №303/474/19). Дитина проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні, натомість місце проживання відповідача позивачу наразі невідоме.

За доводами позивача, ОСОБА_2 повністю усунулася від виховання сина, а тому визначення місця проживання Дитини з батьком сприятиме його нормальному розвитку, а також відповідатиме інтересам Дитини, його віку та прихильності до кожного з батьків.

Ухвалою суду від 1 липня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи - Виконавчий комітет Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх з довірителем відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Уповноважений представник третьої особи (2) також в судове засідання не з`явився, однак попередньо подавав клопотання про розгляд справи без участі представника та надав висновок органу опіки та піклування Виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області щодо розв`язання спору.

Дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 6 травня 2009 року).

На підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 квітня 2019 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (справа №303/474/19).

Позивач та Дитина зареєстровані за однією адресою місця проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 10.05.2023 (а.с13), а також витягом №162 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 08.05.2024, виданим Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Великолучківської сільської ради (а.с.15).

Згідно з даними відповіді Великолучківської сільської ради на адвокатський запит від 19.06.2024 №420/13-17, ОСОБА_2 відповідно до даних погосподарської книги Зняцівського старостинського округу №16 за 2016-2023 рр., знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , згідно рішення суду. На даний час не проживає та не зареєстрована на території Великолучківської сільської ради.

Як вбачається з довідки Драгинської гімназії Великолучківської сільської ради від 12.06.2024 №61, ОСОБА_2 контактів з навчальним закладом не підтримує, успішністю сина не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. На виклики до гімназії приходить тільки батько (а. с. 18).

Позивачем також надано суду копію договору дарування частини житлового будинку від 08.05.2004 року за адресою: АДРЕСА_2 , однак такий не містить даних щодо дарування такого нерухомого майна безпосередньо позивачу (а.с. 21-22).

У поданому до суду висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Великолучківської сільської ради від 05.11.2024 №790/02-18, зазначено, що беручи до уваги акт обстеження житлово-побутових умов, зважаючи на особисту прихильність та бажання дитини, діючи в найкращих інтересах, беручи до уваги те, що батько та мати проживають окремо, батько фінансово утримує та забезпечує його всім необхідним, зважаючи на те, що мати проживає окремо і підтвердила свою згоду на те, щоб син проживав з батьком, «прийняли рішення визначити місце проживання з батьком».

Оцінюючи вищевказані обставини справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд також враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 29 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюютьсязаконом.

Якщо батькипроживають окремо,місце проживаннядитини,яка досяглачотирнадцяти років,визначається неюсамою (частина третя статті 160 Сімейного кодексу України).

Згідно зі статтею 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

При вирішенні переданого на розгляд суду позову, слід врахувати те, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.91 №789-XII в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Однак, по відношенню до спірної по справі ситуації слід зазначити, що станом на дату звернення позивача до суду (27.06.2024) Дитина досягла 14 річного віку (тобто не є малолітньою), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження.

Отже, в силу вищенаведених норм чинного законодавства вона може вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків. Суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій Дитині.

Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 Цивільного процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі № 351/611/21 (провадження № 61-990св23) зазначено, що «у разі спору місце проживання малолітньої дитини (фізичної особи у віці до чотирнадцяти років) визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, то закон не передбачає можливості вирішення такого спору органом опіки та піклування або судом, оскільки в цьому випадку слід керуватися частиною третьоюстатті 160 СК Українита положеннями частини другоїстатті 29 ЦК України. У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і на час звернення до суду з позовом та розгляду справи у суді першої інстанції йому виповнилося 14 років. Отже, в силу вищенаведених норм чинного законодавства він може вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків, які мають у власності житлові приміщення. Суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині. Приймаючи до уваги викладене, враховуючи положення частини другоїстатті 29 ЦК Українита частини третьоїстатті 160 СК України, колегія суддів Верховного Суду вважає, що підстави для визначення судом місця проживання дитини, якій виповнилось 14 років, відсутні, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, необхідно було відмовити. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 537/5119/15-ц (провадження № 61-1229св18), від 28 січня 2021 року у справі № 753/6498/15 (провадження № 61-10851св20), від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)».

Слід зазначити, що судова практика у даній категорії спорів є сталою. Аналогічна правова позиція наведена також у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2023 року по справі №592/7624/22.

Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене, враховуючи положення частини другої статті 29Цивільного кодексуУкраїни та частини третьої статті 160 Сімейного кодексу України, суд вважає, що підстави для визначення судом місця проживання Дитини, якій виповнилось 14 років, відсутні, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

За результатами судового розгляду судом не встановлено підстав для втручання суду у порядок, який фактично склався і який відповідає інтересам ОСОБА_3 .

На підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 1291 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280, 284, 288, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову - відмовити.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

3.Рішення суду набирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

5. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , с.Кінлодь Мукачівського району, буд. 9, РНОКПП НОМЕР_3 .

Треті особи: (1) орган опіки та піклування Великолучківської сільської ради, с.Великі Лучки Мукачівського району, вул.Центральна, буд. 37;

(2) Виконавчий комітетВеликолучківської сільськоїради Мукачівськогорайону Закарпатськоїобласті, с.ВеликіЛучки Мукачівськогорайону,вул.Центральна ,буд.37,код ЄДРПОУ 44179244.

Суддя В.В. Кость