Рішення

від 25.11.2024 по справі 314/357/24

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/357/24

Провадження № 2/314/534/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25.11.2024 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Капітонова Є.М.,

секретар судового засідання Дерко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Вільнянськ в залі суду цивільну справу за позовом Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

представник позивача Єфіменко О.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.11.2021 органом опіки та піклування Михайлівської сільської ради прийнято рішення № 193 про негайне відібрання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я малолітніх дітей та влаштовано до державного закладу у м. Запоріжжя.

09 листопада 2022 року Вільнянським районним судом Запорізької області ухвалено заочне рішення за № 314/5056/21 про відібрання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлення її батьківських прав.

Відповідач є одинокою матір`ю відносно малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно листа Південно-східного міжрегіонального управлії міністерства юстиції (м.Дніпро) Вільнянським відділом державної реєстрації ак цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області від 10.11.2021 № 1476/21.3- про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно частини першої статті 135 Сімейного кодексу України та одинокою матір`ю віднос малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенн відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу У краї від 04.09.2015 № 00128081423.

Малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 згідно довідки про реєстрацію місця проживання осіб яка видана виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

15.02.2023 рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області малолітнім дітям надано статус дітей, позбавлення батьківського піклування.

04.03.2022 згідно наказу служби у справах дітей Запорізької обласні державної адміністрації № 01-10/1/11 Про евакуацію дітей центрів, малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3 евакуйовано до Польщі.

Згідно інформації КУ «Центр надання соціальних послуг» від 17.07.2023 № 42/01-11 матір`ю з кінця 2022 року не було виконано пункти плану роботи на подолання причин, ще слугували для вилучення дітей з родини, покращення санітарно-гігієнічних норм не виконуються, ОСОБА_5 припинила створювати умови для дітей, контакт з центром не підтримує, у роботі з сім`єю спостерігається повна байдужість.

Згідно Витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини від 08.09.2023 №08 матір ОСОБА_6 було попереджено про наслідки нехтування своїми обов`язками по відношенню до дітей, безвідповідальне ставлення до батьківства та відсутності прагненням щодо можливості повернення дітей додому.

Згідно Витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини від 12.01.2024 №01, відповідачем так і не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дітей.

Згідно інформації служби у справах дітей Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, за місцем первинного обліку, відповідач не зверталась до служби з питань можливості повернення дітей.

Згідно актів обстеження умов проживання відповідача за місцем фактичного проживання, складених протягом 2023, умов для повернення дітей в родину не створено, в будинку антисанітарія, неприємний запах цвілі та скислої їжі.

З моменту відібрання дітей від матері минуло два роки, і за два роки матір`ю не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дітей. Для дітей не створені умови для проживання, навчання, сну, ігор. ОСОБА_6 протягом року не проявляла зацікавленості в поверненні дітей, влаштовувала своє особисте життя, утримувалась за рахунок матері, не створювала умов для дітей.

В грудні 2023 року ситуація в родині ускладнилась народженням у ОСОБА_6 , третьої дитини, а саме питанням належного забезпечення та доглядом за немовлям.

Відповідач не скористалась протягом року можливістю змінити своє життя на краще та створити належні умови для можливості повернення своїх дітей, вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дітей батьківських обов`язків, покладених на неї законом.

16 січня 2024 року рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 12 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 , відносно двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, позивач розцінює як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, тому просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно дітей та стягнути аліменти на утримання дітей.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, відзиву на позовну заяву не надала.

Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.164 СК України, батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Поведінка відповідача, який тривалий час взагалі не спілкується із дитиною, не виховує, не утримує матеріально, що свідчить про його байдуже ставлення до дитини та про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 26.08.2015, відповідач по справі є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 26.08.2015, відповідач по справі є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до висновку виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до малолітніх дітей.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи інтереси дитини, забезпечуючи надійний захист інтересів дитини та отримання ним надійного стабільного матеріального утримання, суд приходить до висновку що позовна вимога підлягають задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на користь установ або осіб на утриманні яких будуть перебувати діти, на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто 24.01.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 5,6,10-13, 81, 206, 128, 141,263-265,280-285,353,354 ЦПК України, ст.ст.24, 55,180, 181, 182, 191 СК України, ст.ст.3, 27 Конвенції про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь установ або осіб на утриманні яких будуть перебувати діти, на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто 24.01.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у сумі 2422, 40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

День складення повного судового рішення - 25.11.2024.

Суддя Євген Миколайович Капітонов

25.11.2024