Ухвала

від 26.11.2024 по справі 336/11470/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/11470/24

Провадження №: 2-о/336/476/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРЇАНИ

26 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконавчий комітет Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком дитини без участі матері,

В С Т А Н О В И В:

21.11.2024 до суду через свого представника адвоката Коноваленка Олександра Юрійовича звернувся ОСОБА_1 із вказаною заявою, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що заявник самостійно виховує та утримує дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі матері ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що 23 листопада 2007 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, актовий запис № 30.

Від шлюбу в даних осіб народилися діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.02.2022 року згідно із заочним рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

13.01.2023 року ОСОБА_2 , мати малолітнього ОСОБА_3 , переїхала разом із старшою донькою до Австрії, у м. Лінц, та повертатися в Україну не планує.

Малолітній ОСОБА_3 повністю перебуває на утриманні батька. Мати дитини вихованням, утриманням дитини не займається.

Наразі повстало питання щодо встановлення факту самостійного утримання та виховання батьком дитини, метою якого є необхідність отримання можливості одноосібного звернення батьком до державних, медичних та освітніх закладів від імені та в інтересах дитини. Іншим чином встановити даний факт не є можливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами 1, 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право

Зі змісту та вимог поданої заяви вбачається, що заявник просить встановити факт самостійного виховання та утримання дитини. Тобто, заявлені вимоги, пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу - батька, який самостійно виховує дитину.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України

Статтею 141 СК України проголошено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною пятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини визначені статтями 150, 151 СК України.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин 1 -3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Зазначена норма свідчить про те, що предметом договору є порядок здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Отже, навіть якщо один із батьків проживає окремо від дитини, на підставі цього договору він має здійснювати батьківські права та виконувати обов`язки, що очевидно полягає у вчиненні визначених договором певних дій, необхідних для виховання дитини, а не у повній відмові від них.

Частиною 4 ст. 15 СК України передбачено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини відповдіно до ст. 164 СК України є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав.

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється

Оскільки в СК України визначено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, то в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім), такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Сімейним кодексом України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.

У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов`язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

У даній заяві, заявник просить установити факт самостійного виховання та утримання ним дитини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.

З огляду на зазначене, вбачається, що в даному випадку наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (ч.4, 5 ст. 19 СК України).

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23).

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Отже, оскільки в даному випадку факт самостійного виховання та утримання дитини батьком не може бути встановлений за правилами окремого провадження, це є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Відмова у відкритті провадження у справі в порядку окремого провадження не позбавляє заявника можливості звернутися до суду із позовною заявою про встановлення зазначеного факту в порядку позовного провадження.

Керуючись ст. 260-261, 293, 315, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У відкритті провадження у цивільній справі в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком дитини без участі матері - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Є.С. Боєв