Ухвала

від 22.11.2024 по справі 462/7513/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/7513/24

провадження 1-кс/462/2071/24

У Х В А Л А

22 листопада 2024 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024141390000915 від 20.09.2024рокупро продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 26.11.2021 Галицьким районним судом м. Львова за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 4 місяців обмеження волі

встановив:

21.11.2024 року прокурор Франківськоїокружної прокуратурим.ЛьвоваЛьвівської області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .

В обґрунтуванняклопотання прокурорпосилається нате,що в провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024141390000915 від 20.09.2024рокупро обвинувачення ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначається, що 18.09.2024 року приблизно о 20:52 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ТЦ «ВАМ», що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, діючи таємно, викрав із полиці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться в приміщенні ТЦ «ВАМ» відеокамеру марки «HIK VISION» модель DS-2CD2443G2-1 2.8 mm sn: НОМЕР_1 білого кольору вартістю 4052,75 грн., всередині якої знаходилась карта пам`яті Kingston Canvas Select Plus microSDXC Class 10 256GB + SD adapter - SDCS2/256GB вартістю 1122 грн., які належні потерпілому ОСОБА_6 . Своїми протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5174,75 грн. Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 01.10.2024 близько 13 год. 55 хв. ОСОБА_4 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, за рахунок злочинної діяльності, чітко усвідомлюючи, що діє в умовах введення на території України воєнного стану, зайшов в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 наблизився до стелажа із товаром та відкрито викрав 1 туш для вій марки «I love extrеme», вартість якої становить 64 гривень 41 копійку та набір косметичних аксесуарів для макіяжу, вартість якого становить 127 гривень та в подальшому, заволодівши вищевказаним майном, покинув магазин. Одразу після того, як ОСОБА_4 покинув магазин із вище переліченим викраденим майном, одна із продавців магазину ОСОБА_7 , переглянувши записи камер відеоспостереження, виявила факт крадіжки та вибігла із магазину, щоб зупинити його та повернути викрадене ним майно. Наздогнавши ОСОБА_4 , поблизу входу в магазин «Аврора», що за адресою: АДРЕСА_3 , продавець ОСОБА_7 висунула ОСОБА_4 вимогу негайно повернути викрадене ним майно та схопилась рукою за пакет чорного кольору, що перебував в руці ОСОБА_4 . Однак, з метою доведення ОСОБА_4 свого злочинного умислу до завершення, задля збереження у себе викраденого майна та утримання спроби продавця його зупинити та повернути викрадене майно, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_7 удар правою рукою по обличчю, після чого попрямував в напрямку перехрестя вулиць Широкої та Низинної, та в подальшому був затриманий працівниками поліції. Згідно із висновком судово-медичної експертизи у ОСОБА_7 виявлено на обличчі параорбітальну гематому зліва, яка відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості. Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ТзОВ «ДЦ УКРАЇНА» матеріальної шкоди на суму 255 гривень 82 копійок без ПДВ. Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.Враховуючи наведене, оскільки обвинувачений вчинив тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми або від семи до десяти років відповідно, в умовах воєнного стану, а також враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, прокурор просить клопотання задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 03.10.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.11.2024 року, із визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840грн.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримала, покликаючись на мотиви такого, яке просить задовольнити, продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою терміном на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доводисторінкримінального провадження, дослідивши клопотання і додані до такого матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» унормовано питання застосування/продовження запобіжного заходу на стадії, коли обвинувальний акт надійшов до суду, але до початку підготовчого судового засідання закінчується строк дії запобіжного заходу, застосований до обвинуваченого, та це питання віднесено до повноважень слідчого судді.

Згідно з ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п?ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Згідно системи автоматизованого розподілу «Д-3» встановлено, що на розгляді у Залізничному районному суді м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024141390000915 від 20.09.2024рокупро обвинувачення ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України. Станом на розгляд клопотання дана справа до підготовчого судового засідання не призначена.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів, пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, перелік яких є вичерпним.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 199КПК України передбачений порядок розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Так, ч.3, 5 ст.199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

У судовому засіданні будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані і слугували підставою для обрання ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, наявність таких ризиків доведено прокурором.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.

Так, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк до 8 років або 10 років відповідно, раніше судимий за корисливі злочини, офіційно не працевлаштований, неодружений, немає неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, а тому є підстави вважати що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання йому запобіжного заходу під час досудового розслідування у вигляді тримання під вартою є актуальними та не відпали.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на поетрпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищенаведеніризики іобставини,які усвоїй сукупностіберуться доуваги судомпри вирішенніпитання продовженняобраного обвинуваченомузапобіжного заходу,суд вважає,що зметою забезпеченнядієвості кримінальногопровадження тапроцесуальної поведінкиобвинуваченого,запобіжний захід ОСОБА_4 у виглядітримання підвартою необхіднопродовжити строкомна 60днів,тобто до20.01.2025року включно, задовольнивши клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених законом.

Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України, визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , не підпадає під дію ч. 4 ст. 183 КПК України, для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього законом обов`язків, враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне визначити останньому заставу.

Із врахуванням ступеню небезпеки, обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України ОСОБА_4 слід визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідома непомірним для ОСОБА_4 суд не вбачає.

Керуючись ст.176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 199, 205 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні №12024141390000915 від 20.09.2024року ОСОБА_4 строком на 60 днів, тобто до 20.01.2025 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на депозитний рахунок для внесення застави (UA598201720355219002000000757; отримувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ).

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок обвинуваченийзвільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати до суду, процесуального прокурора за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками; здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 06.08.2022 року включно.

Якщо обвинувачений, у разі внесення застави, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1