Вирок

від 26.11.2024 по справі 465/8946/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8946/24

1-кп/465/1298/24

ВИРОК

Іменем України

25-26.11.2024 м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження №12024142370000975 від 12.10.2024 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Замок Жовківського району Львівської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше судженого, востаннє: 27.11.2015 Галицьким районним судом м.Львова за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК Українидо покаранняу видіпозбавлення воліна строк6років зконфіскацією майна,та 03.01.2019звільнений відвідбування покаранняумовно-достроковоз невідбутоючастиною покарання1рік 9місяців 28днів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , 11.10.2024 близько 17:20 год., усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, перебуваючи у приміщенні магазину «Мегаспорт» (ТзОВ «ВОКСХОЛ» ЄДРПОУ 41303857), що по вул. Княгині Ольги, 106 у м.Львові, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, розуміючи, що його дії не помічені сторонніми особами, таємно, шляхом вільного доступу, повторно, викрав з торгового стелажа магазину «Мегаспорт» одну кофту чорного кольору марки «Puma Furrari», вартістю 4825 грн. за 1 шт., яку в подальшому помістив під свою куртку, у котру був вдягнутий та пройшов через касову зону не оплативши за вищевказаний товар, покинув місце вчинення злочину та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди магазину «Мегаспорт» (ТзОВ «ВОКСХОЛ» ЄДРПОУ 41303857) на загальну суму 4 825 гривень.

У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, дав пояснення, аналогічні до фабули обвинувачення. Свої дії пояснив необдуманістю щодо настання негативних наслідків. Просить суворо не карати.

Предстаник потерпілого у судовому засіданні вказав, що матеріальна шкода обвинуваченим не відшкодована. Однак у разі повернення викраденої речі судом після розгляду даної справи та її візуального огляду, якщо вона не була пошкоджена, матеріальних претензій до обвинуваченого не будуть мати. В питанні обрання покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

Згідно з ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України,в судовомузасіданні недосліджувалися іншізібрані посправі докази,оскільки зазгодою учасниківпроцесу,дослідження останніхвизнано недоцільним,так якфактичні обставинисправи нікимне оспорюютьсяі усуду відсутнісумніви щододобровільної позиціїучасників судовогопровадження,яким роз`яснено,що утакому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані органами досудового слідства, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання, за місцем служби зарекомендував себе з негативної сторони, за допомогою до лікаря-психіатра КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» не звертався та має статус учасника бойових дій.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі.

У відповідності до ст.67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд дотримався вимог ст. ст.50і65КК України, якими передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Визначені у ст.65КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальностіпризначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому, слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді 5 (п`ятьох) років позбавлення волі. Однак суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування даного покарання та вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, з покладенням на нього обов`язків на підставі ст.76 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 год. до 06:00 год., обраний обвинуваченому ухвалою слідчого судді від 17.10.2024, слід залишити до вступу вироку в законну силу.

У справі наявні підстави для застосування правових приписів ст.174 КПК України, оскільки під час досудового розслідування на майно, визнане речовими доказами, накладався арешт, а тому слід скасувати арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 16.10.2024 посправі № 465/8089/24.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимогст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 100, 174, 326, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України, зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 год. до 06:00 год. - залишити до вступу вироку в законну силу.

Скасувати арешт майна, накладеений ухвалами слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 16.10.2024 посправі № 465/8089/24.

Речові докази,а саме: магнітний кліпс для товарів чорного кольору та чорну кофту марки «Puma» - повернути представнику потерпілого ТзОВ «ВОКСХОЛ».

Речовий доказ,а саме: один DVD-R диск, круглої форми, на якому містяться відеоспостереження залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1