Справа № 467/1721/24
Провадження № 1-в/467/348/24
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.11.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області подання начальника Державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» про приведення у відповідність до вимог Закону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів» вироків Заводського районного суду м.Миколаєва від 20.03.2024 року та вироку Ленінського районного суду м.Миколаєва від 19.05.2023 року відносно
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві,громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , засудженого:
вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2024 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням положень ст.71 КК України, до покарання у виді 5 років1 місяця позбавлення волі;
в с т а н о в и в :
Начальник ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» звернувся до суду з поданням про приведення у відповідність до вимог Закону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів» вироків Заводського районного суду м.Миколаєва від 20.03.2024 року та вироку Ленінського районного суду м.Миколаєва від 19.05.2023 року відносно ОСОБА_4 .
Подання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_4 з 20.05.2024 року відбуває покарання у виді 5 років1 місяця позбавлення волі, призначене вироком вироків Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2024 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, раніше був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст.51КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В мотивувальній частині вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року встановлено, що ОСОБА_4 17.03.2023 року таємно викрав майно, вартістю 738,96 грн., що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В мотивувальній частині вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2024 року встановлено, що ОСОБА_4 05.12.2023 року таємно викрав майно, вартістю 2374,17 грн., що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на наведене, п.13 ст.537 КПК України, ч.2, 3 ст.74 КК України, начальник ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)»просить привести зазначені вироки у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
В судовому засіданні прокурор проти задоволення подання не заперечував просив його задовольнити.
Засуджений та представник установи виконання покарання в судове засідання не з`явились, від засудженого надійшла заява, у якій він просив розглядати подання за його відсутності.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
З досліджених матеріалів вбачається, що в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)»відбуває покарання ОСОБА_4 , засуджений:
вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
вироком Заводськогорайонного судум.Миколаєва від20.03.2024року завчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК Українидо покаранняу виді5років позбавленняволі. На підставі положень ст.71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст.51КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати,
якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП,
якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян для цілей кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня 2023 року був встановлений у розмірі 2684,00 грн.
Згідно мотивувальної частини Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року, кримінальне правопорушення, правова кваліфікація якого відповідно до вироку за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, вчинене ОСОБА_4 17.03.2023 року, вартість майна становила 738,96 грн., що є меншим за два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на 01.01.2023 року.
Згідно мотивувальної частини Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2024 року, кримінальне правопорушення, правова кваліфікація якого відповідно до вироку за ч.4 ст.185 КК України, вчинене ОСОБА_4 05.12.2023 року, вартість майна становила 2374,17 грн., що є меншим за два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на 01.01.2023 року.
Таким чином, станом на день розгляду подання вчинені ОСОБА_4 правопорушення кваліфікуються як дрібне викрадення чужого майна і відносяться до адміністративних правопорушень, за що відповідальність передбачена ст.51 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч.2 ст.74КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
При цьому суд саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання.
Враховуючи часткову декриміналізацію діянь, вчинених засудженим, введену новим Законом, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від покарань, призначених йому вироками Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року та Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2024 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України та ч.4 ст.185 КК України відповідно.
Керуючись ст.5, 74 КК України, ст.537, 539 КПК України, Законом України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів», суд
у х в а л и в :
Подання начальника Державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» задовольнити.
ОСОБА_4 на підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити від покарання у виді 5 років позбавлення волі, призначеного йому вироком Ленінського районного суду м.Миколаєва від 19.05.2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
ОСОБА_4 на підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити від покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі,остаточно призначеного йому вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2024 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Арбузинський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123285469 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про приведення вироку у відповідність до нового закону, який звільняє від покарання або пом’якшує його |
Кримінальне
Арбузинський районний суд Миколаївської області
Догарєва І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні