Постанова

від 25.11.2024 по справі 467/1722/24

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1722/24

Провадження № 1-в/467/349/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області подання начальника Державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» про приведення у відповідність до вимог Закону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів» вироків Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року та від 17.09.2019 року відносно

ОСОБА_4 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Селідове Донецької області, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , засудженого:

вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді 1 року 3 місяців обмеження волі;

вироком Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.297, ч.2 ст.190, ч.3 ст.357, ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням положень ч.1, 4 ст.70, ст.71 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі; ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 13.04.2023 року невідбуту частину покарання у виді 2 років 2 місяців та 28 днів позбавлення волі замінено на більш м`яке обмеження волі на строк 2 роки 2 місяці та 28 днів;

в с т а н о в и в :

Начальник ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» звернувся до суду з поданням про приведення у відповідність до вимог Закону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів» вироківСелидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року та від 17.09.2019 року відносно ОСОБА_4 .

Подання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_4 з 26.05.2023 року відбуває покарання у виді обмеження волі, призначене вироком Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст.51КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В мотивувальній частині вироку Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року встановлено, що ОСОБА_4 06.02.2019 року таємно викрав майно,вартістю 1333,33 грн., що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В мотивувальній частині вироку Селидівського міського суду Донецької області від 17.09.2019 року встановлено, що ОСОБА_4 24.04.2019 року шляхом зловживання довірою заволодів майном потерпілої вартістю 297,35 грн., 13.06.2019 року таємно викрав майно вартістю 641,35 грн., 18.06.2019 року таємно викрав майно, вартістю 1154,72 грн., що в кожному разі не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на наведене, п.13 ст.537 КПК України, ч.2, 3 ст.74 КК України, начальник ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)»просить привести зазначені вироки у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

В судовому засіданні прокурор підтримав подання та просив його задовольнити.

Засуджений та представник установи виконання покарання в судове засідання не з`явились, від засудженого надійшла заява, у якій він просив розглядати подання за його відсутності.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.

З досліджених матеріалів вбачається, що в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)»відбуває покарання ОСОБА_4 , засуджений:

вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України та йому призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року 3 місяців обмеження волі, за ч.1 ст.162 КК України у виді 1 року обмеження волі, відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у виді 1 року 3 місяців обмеження волі;

вироком Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання за ч.3 ст.297 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч.2 ст.190 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.3 ст.357 КК України у виді 1 року обмеження волі. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року більш суворим покаранням за цим вироком призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. За ч.2 ст.185 КК України призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 6 років позбавлення волі; ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13.04.2023 року невідбуту частину покарання у виді 2 років 2 місяців та 28 днів позбавлення волі замінено на більш м`яке обмеження волі на строк 2 роки 2 місяці та 28 днів.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст.51КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати,

якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП,

якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян для цілей кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1січня 2019 рокубув встановлений у розмірі1921,00 грн.

Згідно мотивувальної частини вироку Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року, ОСОБА_4 06.02.2019 року таємно викрав майно, вартістю 1333,33грн.

Таким чином, станом на день розгляду подання, вчинене ОСОБА_4 04.06.2019 року правопорушення кваліфікується як дрібне викрадення чужого майна і відноситься до адміністративних правопорушень, за що відповідальність передбачена ст.51 КУпАП.

Згідно мотивувальної частини вироку Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року, яким ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, засудженим вчинено ряд кримінальних правопорушень проти власності, для правової кваліфікації яких має значення вартість викраденого майна, а саме:

Кримінальне правопорушення,правова кваліфікаціяякого відповіднодо вирокуза ч.2ст.190КК України,вчинене ОСОБА_4 24.04.2019 року, вартість майна становила297,35 грн., що не перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Кримінальні правопорушення, правова кваліфікація яких відповідно до вироку за ч.2 ст.185 КК України, вчинені ОСОБА_4 : 03.06.2019 року, вартість майна 2500,00 грн.; 13.06.2019 року, вартість майна 641,35 грн.;18.06.2019 року, вартість майна 1154,72 грн.

Таким чином, за епізодами 13.06.2019 року та 18.06.2019 року вартість викраденого майна є меншою за два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на 01.01.2019 року, за епізодом 03.06.2019 року - перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на 01.01.2019 року.

Отже, станом на день розгляду подання правопорушення, вчинені ОСОБА_4 13.06.2019 року та 18.06.2019 року кваліфікуються як дрібне викрадення чужого майна і відносяться до адміністративних правопорушень, за що відповідальність передбачена ст. 51 КупАП, за епізодом 03.06.2019 року правопорушення як на день ухвалення вироку, так і на день розгляду подання кваліфікуються як кримінальне правопорушення за ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ч.2 ст.74КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексуУкраїни за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Враховуючи часткову декриміналізацію діянь, вчинених засудженим, введену новим Законом, на підставі ч.2 ст.74 КК України, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного йому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України вирокомСелидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року та від покарання, призначеного йому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України вироком Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року.

Так як ОСОБА_4 вироком Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року призначене покарання не окремо за кожним епізодом крадіжок, а за всіма епізодами з правовою каліфікацією за ч.2 ст.185 КК України, і одна з вчинених ним крадіжок на день розгляду подання відповідає цій правовій кваліфікації, підстави для звільнення засудженого від покарання, призначеного за ч.2 ст.185 КК України у зв`язку із декриміналізацією діяння за окремими епізодами відстуні.

Остаточне покарання, яке належить відбувати засудженому суд визначає на підставі положень ч.1, 4 ст.70 та ч.1 ст.71 КК України, ст.82 КК України, застосовуючи ті ж принципи, що були застосовані судами при їх призначенні.

Керуючись ст.5, 74 КК України, ст.537, 539 КПК України, Законом України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів», суд

у х в а л и в :

Подання начальника Державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити на підставі ч.2 ст.74КК України від покарання у виді 1 року 3 місяців обмеження волі, призначеного йому вироком Селидівського міського суду Донецької області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

ОСОБА_4 вважати засудженим вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі.

ОСОБА_4 звільнити на підставі ч.2 ст.74КК України від покарання у виді 1 року позбавлення волі, призначеного йому вироком Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

ОСОБА_4 вважати засудженим вироком Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.297, ч.3 ст.357, ч.2 ст.185 КК України, з призначенням покарання:

за ч.3 ст.297 КК України у виді 4 років позбавлення волі,

за ч.3 ст.357 КК України у виді 1 року обмеження волі;

відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді 4 років позбавлення волі;

відповідно до ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року більш суворим покаранням за вироком Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року визначити покарання у виді 4 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

відповідно до ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року остаточно визначити ОСОБА_4 покарання за вироком Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року у виді 6 років позбавлення волі.

Вважати, що ОСОБА_4 ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 13.04.2023 року невідбуту частину покарання, призначеного вироком Донецького апеляційного суду від 30.01.2020 року у виді 2 років 2 місяців та 28 днів позбавлення волі замінено на більш м`яке обмеження волі на строк 2 роки 2 місяці та 28 днів.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Суддя ОСОБА_1