Вирок

від 22.11.2024 по справі 577/5788/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/5788/24

Провадження № 1-кп/577/522/24

В ИР ОК

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

22 листопада 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024200450001078 від 11 жовтня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коркіно Челябінської області РФ, українця, громадянина України, освіта середня - технічна, одруженого, працюючого обрубником ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

07.10.2024 у період часу з 21:44 год. по22:00 год. ОСОБА_4 , повертаючись із роботи додому та рухаючись на велосипеді по вул. Вирівській в м. Конотоп, помітив на узбіччі дороги на бетонному паркані, яким огороджено територію ПП «Іванна», розташована за адресою: АДРЕСА_3 рекламні банери.

В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який ОСОБА_4 , переконавшись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, діючи таємно, умисно, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) та продовженого до 09.11.2024, шляхом вільного доступу, за допомогою канцелярського ножа, який він мав при собі, вирізав з металевих конструкцій два рекламні банери, встановлені на бетонному паркані вказаного підприємства, розміром 2670x1500 мм, вартістю 1468 грн. кожен, і два рекламні банери розміром 2920x1500 мм, вартістю 1604 грн. кожен.

У подальшому, згорнувши викрадені банери, ОСОБА_4 поклав їх на багажник велосипеду та перевіз до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а у подальшому використовував у побуті, накриваючи на подвір`ї речі господарського призначення.

Таким чином, своїми и умисними діями ОСОБА_4 спричинив майнову шкоду ПП « ОСОБА_5 » в розмірі 6144 грн., яка згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ 19/119-24/16300-ТВ від 21.10.2024 складається із загальної ринкової вартості викрадених рекламних банерів без урахування вартості послуги дизайну макету для друку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння нею злочину, зазначеного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він їх в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому та пояснив, що 07.10.2024 у період часу з 21:44 год. по 22:00 год. повертаючись із роботи додому на велосипеді по АДРЕСА_3 , помітив на узбіччі дороги на бетонному паркані, яким огороджено територію ПП « ОСОБА_5 », розташована за адресою: АДРЕСА_3 рекламні банери. За допомогою канцелярського ножа, який він мав при собі, вирізав з металевих конструкцій два рекламні банери, встановлені на бетонному паркані вказаного підприємства, розміром 2670x1500 мм і два рекламні банери розміром 2920x1500 мм. У подальшому, згорнувши викрадені банери, ОСОБА_4 поклав їх на багажник велосипеду та перевіз до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а у подальшому використовував у побуті, накриваючи на подвір`ї речі господарського призначення. Йому дуже соромно за скоєне, він щиро шкодує за свій вчинок, спричинені збитки відшкодував.

Представник потерпілого ОСОБА_6 , подала до суду заяву, про розгляд справи без її участі, претензій до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, у суду відсутні сумніви в правильності розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції. Роз`яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів (крім допиту обвинуваченого та дослідження документів, які характеризують особу обвинуваченого) стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Згідно ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення віднесене до тяжкої категорії.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не виявлено.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має сталі родинні зв`язки.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 складену Конотопським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України «беручі до уваги інформацією, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, органу пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покласти на правопорушника обов`язків відповідно до ч. 3 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації».

Отже, виходячи з принципу індивідуалізації та співмірності заходів примусу, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , характер вчинених ним дій та ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю, добровільно відшкодував завдану шкоду сприяв розкриттю злочину, дійсно щиро розкаявся, усвідомив свій негативний вчинок і запевнив не повторювати протиправну поведінку в майбутньому, тяжких наслідків не настало, тобто наявність такої сукупності обставин істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме виходить з принципів справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність декількох пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставини, враховуючи позицію представника потерпілого, вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, при цьому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за можливе застосувати ст.75 КК України і призначити покарання з випробуванням з іспитовим строком з застосування ст. 76 КК України.

Речові докази визначити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні представником потерпілого заявлений не був.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі, а саме: на залучення експертів в розмірі 2785,65 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 2785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять) грн. 65 коп. (а.с.29).

Арешт накладений ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.10.2024 року на чотири рекламні банери розміром 1,40 х 2,60 м кожен, які на праві приватної власності належать приватному підприємству «Іванна» - скасувати (а.с.27-28).

Речові докази по справі: чотири рекламні банери розміром 1,40 х 2,60 м кожен, які на праві приватної власності належать приватному підприємству « ОСОБА_5 », які зберігаються під збережною розпискою у представника потерпілого ОСОБА_6 - їй і залишити (а.с.25,26).

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1