Ухвала

від 15.11.2024 по справі 593/1336/24

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-кп/593/171/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"15" листопада 2024 р.

У складі:

Головуючої судді ОСОБА_1

При секретарі судового засідання ОСОБА_2

Із участю:

Прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої особи ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному 07 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024212010000006 стосовно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шибалин Бережанського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні непрацездатних та неповнолітніх осіб немає, фізичної особи підприємця, депутатом не обирався, проживаючого по АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого, - про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Бережанським районним судом Тернопільської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, внесеного 07 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024212010000006 стосовно: ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.

Із обвинувального акту вбачається, що рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради №198 від З0 червня 1986 року «Про затвердження переліку державних загально-зоологічних заказників місцевого значення», урочище «Звіринець» загальною площею 2302 га, яке розташоване у межах с. Шибалин Бережанської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, оголошено загальнозоологічним заказником місцевого значення, який входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, збереження і використання.

Державним Управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області 15 листопада 2010 року прийнято охоронне зобов`язання щодо загальнозоологічного заказника місцевого значення «Звіринець» площею 2302 га, яке зареєстровано за №01-68.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року №2456-ХІІ визначено, що до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності, можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

У відповідності до статті 7 цього ж Закону, землями природно- заповідного фонду є ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно із статтею 150 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення відносяться до особливо цінних земель.

Відповідно до положень статтей 39,40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охоронні зони встановлюються навколо земель природно-заповідного фонду.

Згідно із інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6120489400:02:001:0573 площею 32,0025 га, яка знаходиться за межами с. Шибалин Бережанської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, зареєстровано за Бережанською міською радою, та перебуває у користуванні ОСОБА_5 .

Наприкінці березня 2024 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_5 , який перебував за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на самовільне зайняття частини земельної ділянки особливо цінних земель - загальнозоологічного заказника місцевого значення «Звіринець», територія якого, зокрема, перебуває під охороною Бережанської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, для вирощування сільськогосподарської культури - пшениці.

Реалізуючи свій злочинний умисел та переслідуючи корисливий мотив, наприкінці березня 2024 року, більш точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , усвідомлюючи відсутність у нього будь-яких підстав для набуття речових прав на земельну ділянку та її використання, в порушення вимог нормативно-правових актів: охоронного зобов`язання Державного Управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області №01-68 від 15 листопада 2010 року; Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року; Земельного кодексу України, умисно самовільно зайняв частину земельної ділянки природно-заповідного фонду України площею 2,0968 га, віднесеної до особливо цінних земель - загальнозоологічного заказника місцевого значення «Звіринець», що знаходиться за межами с. Шибалин Бережанської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, поруч із земельною ділянкою із кадастровим номером 6120489400:02:001:0573 площею 32,0025 га, яка перебуває у його користуванні, та за допомогою сільськогосподарської техніки здійснив посів насіння пшениці, для подальшого вирощування і збору врожаю.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, упродовж березня - липня 2024 року здійснював вирощування, шляхом підживлення та догляду сільськогосподарської культури пшениці на самовільно зайнятій частині вищевказаної земельної ділянки, де З0 липня 2024 року близько 17 години був виявлений працівниками поліції під час збору урожаю за допомогою зернозбирального комбайну марки «John Deere», 9750 STS реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У такий спосіб, своїми діями ОСОБА_5 , самовільно, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду), зайняв вказану частину земельної ділянки - загальнозоологічного заказника місцевого значення «Звіринець» що відноситься до особливо цінних земель, внаслідок чого Бережанській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області завдано матеріальну шкоду на суму 181 289 гривень.

Такі дії ОСОБА_5 досудовим слідством кваліфіковано за ч.2 ст.197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, особою, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 подав суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки. У судовому засіданні зазначену заяву обвинувачений підтримав та просив її задовольнити. Таке клопотання обвинувачений мотивував тим, що свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні він визнав повністю, не оспорив жодних обставин встановлених органом досудового розслідування, запевнив суд про своє щире каяття у вчиненому, завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 181289,00 гривень відшкодував у повному обсязі, повернув і не використовує земельну ділянку, яка була предметом його злочинних дій. Також просить суд врахувати, що вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 197-1 КК України, згідно із ст.12 цього Кодексу відноситься до нетяжких злочинів. У такому випадку є можливим його звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене, на підставі ст. 48 КК України, - нетяжкий злочин вчинено ним вперше, до корупційних таке правопорушення не відноситься, як і не є вчинене ним, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Запевнив суд, що на даний час, внаслідок зміни обстановки, вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність і він, як особа, що його вчинив, перестав бути суспільно небезпечним.

Аргументуючи таке твердження, обвинувачений зазначив, що на даний час вчинене ним вперше кримінальне правопорушення втратило суспільну небезпечність, оскільки з моменту вчинення злочину він не використовує вказану земельну ділянку, завдану ним внаслідок його протиправних дій шкоду, відшкодував у повному обсязі, нових кримінальних правопорушень не вчиняв і до кримінальної відповідальності не притягувався.

Також обвинувачений подав суду клопотання, яке просить врахувати при вирішенні долі речових доказів, а саме про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду від 01 серпня 2024 року на комбайн зернозбиральний марки «John Deere», 9750 STS реєстраційний номер НОМЕР_1 та повернути його йому, як власнику.

В обґрунтування клопотання обвинувачений послався на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, застосування конфіскації майна відповідатиме вимогам ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції не лише, якщо вона здійснена на підставі певної норми закону, але і за умови, якщо у конкретній ситуації вона не порушуватиме «справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав осіб». Отже, приймаючи рішення про застосування спеціальної конфіскації, необхідно перевіряти, чи не порушує цей захід кримінально-правового характеру вказані критерії, ураховуючи при цьому обставини кримінального провадження. Вартість комбайну зернозбирального марки «John Deere», 9750 STS, згідно поданого ним висновку судового експерта становить 3598310 ( три мільйони п`ятсот дев`яносто вісім тисяч триста десять ) гривень 00 коп. І така вартість його комбайна значно перевищує розмір спричиненої ним, вчиненням кримінального правопорушення шкоди, яка становить 181289 (сто вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять) гривень 00 коп., відшкодованої ним потерпілій особі добровільно і у повному обсязі. Також просить суд врахувати, що арештований комбайн не є предметом спеціально пристосованим до вчинення вказаного кримінального правопорушення і використовується ним, як фізичною особою підприємцем для сільськогосподарських робіт у своїй господарській та підприємницькій діяльності.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо задоволення клопотань обвинуваченого, як про звільнення від кримінальної відповідальності, так і щодо не застосування до арештованого комбайна спеціальної конфіскації та повернення його обвинуваченому, як власнику та підстав, якими клопотання обґрунтовані, не заперечив, вважає, що вони можуть бути задоволені. Щодо арештованого зерна пшениці, просить суд його конфіскувати і звернути в користь держави, процесуальних витрат по справі немає.

Представник потерпілої особи держави в особі Бережанської міської ради ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення клопотань обвинуваченого, як про звільнення від кримінальної відповідальності, так і щодо не застосування до арештованого комбайна спеціальної конфіскації і повернення його обвинуваченому, як власнику та підстав, якими клопотання обґрунтовані, не заперечив, вважає, що вони можуть бути задоволені.

Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , вислухавши з цього приводу думку представника потерпілої особи та прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадженні, подані в обґрунтування заявлених клопотань, вважає, що вони підлягають до задоволення з таких підстав, -

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Положеннями ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 197-1 КК України, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 згідно із ст.12 цього Кодексу відноситься до нетяжких злочинів.

Вимогами ст. 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 в силу положень статті 89 КК України не судимий, тобто фактично злочин вчинив вперше, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.197-1КК України визнав повністю та щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання; збитки, заподіяні згаданим злочином, повністю відшкодовано обвинуваченим на стадії досудового розслідування, земельна ділянка, яка була предметом злочинних дій обвинуваченого жодним чином ним не використовується; будь-яких вимог чи претензій сторона потерпілої особи до обвинуваченого немає і повністю погоджується на звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинене.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення на даний час внаслідок зміни обстановки втратило суспільну небезпечність, а тому кримінальна відповідальність обвинуваченого за вчинений злочин втратила свою актуальність.

Із зазначених підстав, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закриттю.

У частині вирішення долі речових доказів та вжитих заходів забезпечення цього кримінального провадження, суд зазначає таке.

Ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 серпня 2024 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно - комбайн зернозбиральний марки «John Deere» 9750 STS 2003 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 ВО зеленого кольору з жаткою на боковій частині якої наявний номер НОМЕР_4 , виявлений під час огляду місця події 30 липня 2024 року на земельній ділянці без кадастрового номера та переданий на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 серпня 2024 року накладено арешт на зерно пшениці, вагою 6 540,00 кг, вилучене під час обшуку зернозбирального комбайну марки «John Deere» 9750 STS 2003 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 ВО зеленого кольору з жаткою на боковій частині якої наявний номер НОМЕР_4 (далі комбайн), власником якого є ОСОБА_5 і яке передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_1 .

Згідно із статтею 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян… Спеціальна конфіскація застосовується на підставі:… ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Вчинення визначених диспозицією частини 2 ст. 197-1 КК України дій - самовільного зайняття земельної ділянки, вчинене.. щодо земельних ділянок особливо цінних земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Положеннями ст. 100 КПК України визначено питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Пунктом 1 ч. 9 ст. 100 КПК України визначено що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.., конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику.

Згідно із п.6 ч.9 ст. 100 КПК України, - гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особо внаслідок вчинення кримінального правопорушення та\або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержано внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Під майном (у цьому випадку це зерно (збіжжя) пшениці, як предмет злочину), слід розуміти речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру.

Оскільки зерно пшениці вагою 6540,00 кг фактично одержане обвинуваченим ОСОБА_5 внаслідок його злочинного посягання та самовільного злочинного зайняття земельної ділянки, яка є об`єктом злочину, воно підлягає конфіскації.

Окрім цього, вказаний у цьому кримінальному провадженні комбайн, який перебуває у власності обвинуваченого ОСОБА_5 , використаний ним, як знаряддя вчинення злочину при зазначеному в обвинувальному акті кримінальному караному, протиправному та самовільному захопленні земельної ділянки, яка була об`єктом злочинних дій.

У судовому засіданні не встановлено того факту, що обвинувачений ОСОБА_5 не знав і не міг знати про використання ним за обставин, вказаних в обвинувальному акті комбайну при незаконному самовільному захопленні та використанні земельної ділянки. А тому, є наявними підстави для конфіскації такого знаряддя вчинення злочину у дохід держави.

Поряд з цим, у цій частині, суд зазначає і таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержано внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Під майном (у цьому випадку це зерно (збіжжя) пшениці, як предмет злочину), слід розуміти речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру.

Системно-структурний аналіз положень КК України свідчить про те, що за своєю правовою природою спеціальна конфіскація фактично є покаранням, а належить до інших заходів кримінально-правового характеру, які полягають у передбачених законом обмеженнях прав і свобод особи, що не мають карального навантаження, а спрямовані на забезпечення безпеки суспільства шляхом реалізації превентивної мети утримання винних від скоєння нових протиправних діянь та усунення умов, які сприяють їх вчиненню.

Отже, спеціальна конфіскація є заходом процесуального примусу, який обтяжує становище особи. А тому, при застосуванні інституту спеціальної конфіскації слід дотримуватися принципу справедливого балансу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання прав особи, права якої таким чином обмежуються.

Тягар доведення необхідності застосування спеціальної конфіскації покладається на сторону обвинувачення, яка має обґрунтувати свої доводи і вказати, що саме підлягає спеціальній конфіскації гроші, цінності тощо, та чи вирішувалось питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Оцінюючи доводи обвинуваченого щодо підстав для не застосування судом на підставі ст.96-1 КК України спеціальної конфіскації комбайна, який був знаряддям вчинення злочину, враховуючи, що сторона обвинувачення, як то прокурор, так і представник потерпілої особи не оспорили такі доводи й погодилися із обґрунтованістю такого клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як уже зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України, «спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі…».

Санкція ч.2 ст.197-1 КК України передбачає покарання за вчинення цього злочину у виді обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років

Відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно з положеннями ч.4 ст.96-2 КК України «гроші, цінності…, інше майно, зазначені у цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті».

Таким чином, з огляду на вказані законодавчі норми спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбачених КК випадках до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

Разом із тим, як вбачаться із наданих суду документів, вказаний комбайн з 2020 року належить обвинуваченому ОСОБА_5 , однак придбаний він під час перебування обвинуваченого з 1990 року у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , а тому в силу ст. 74 Сімейного кодексу України, обвинувачений є лише титульним володільцем такого майна і цей транспортний засіб є об`єктом права спільної сумісної власності вказаних осіб, як подружжя.

Відповідно до ст. 183 Цивільного кодексу України, за вказаних обставин, комбайн є неподільною річчю і виділення з нього частки обвинуваченого ОСОБА_5 , для спеціальної конфіскації, не можливо.

Про поінформованість дружини обвинуваченого ОСОБА_6 щодо незаконного використання комбайна її чоловіком, суду не повідомлено й у судовому засіданні такої обставини не встановлено.

Окрім цього, суд враховує й фактичну не співмірність розміру заподіяної шкоди вчиненим злочином та вартості комбайна, на який поширюється спеціальна конфіскація.

Так, згідно висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи №122\24 від 21 жовтня 2024 року ринкова вартість КТЗ «John Deere 9750 STS р.н. НОМЕР_1 » 2003 року випуску, VINкод НОМЕР_2 , на час проведення експертизи становить 3 598 310 (три мільйони п`ятсот дев`яносто вісім тисяч триста десять) гривень 00 коп.

Як вже зазначено вище, розмір заподіяних вчиненим кримінальним правопорушенням збитків становить 181 289 (сто вісімдесят одну тисячу двісті вісімдесят дев`ять) гривень 00 коп. і такі збитки обвинувачений на стадії досудового розслідування у повному обсязі відшкодував потерпілій особі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), застосування конфіскації майна у конкретному випадку буде відповідати вимогам ст.1 Протоколу №1 до Конвенції не просто за умови, якщо така конфіскація формально ґрунтується на вимогах закону, але й за умови, що така законна конфіскація у даній конкретній ситуації не порушує «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб».

Зокрема, порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції через застосування конфіскації, яка формально ґрунтувалася на положеннях національного закону, але за обставин конкретної справи була визнана «неспівмірною», оскільки покладала на заявника «надмірний індивідуальний тягар», було встановлено у справі «Ісмайлов (Ismayilov) проти Російської Федерації». У той же час у деяких інших випадках, які згадуються у цьому ж рішенні, ЄСПЛ вважав конфіскацію такою, що не порушує ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з положеннями ч.2 ст.19 цього Закону, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

У ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Як зазначено в ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Відповідно до частин 1, 5 ст.3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Таким чином, положення статей 96-1, 96-2 КК України не можуть застосовуватися в тих випадках, коли це становитиме порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.

Отже, при застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у ККУ, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».

На переконання суду, можливість застосування спеціальної конфіскації не виключається у цілому навіть у тих випадках, коли конфіскація майна, з огляду на його вартість, є набагато суворішим заходом, ніж призначене покарання. Однак у таких випадках обов`язком суду є належна аргументація, з урахуванням обставин конкретної справи, того, що такий захід не порушуватиме наведені вище стандарти ЄСПЛ. При цьому слід враховувати і вартість майна, що підлягає конфіскації, і законність чи незаконність його походження; тяжкість і характер вчиненого злочину; наявність, розмір та характер завданої шкоди або шкоди, яка потенційно могла бути завданою злочином; вид і розмір призначеного покарання, тощо.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 України, який є злочином невеликої тяжкості; вартість майна, що підлягає конфіскації та розмір заподіяної шкоди, яка є повністю відшкодована - не співмірні, де вартість такого майна майже у двадцять разів перевищує розмір такої шкоди; покарання за вчинений злочин обвинуваченому не призначається, оскільки суд прийшов до висновку про можливість звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки, оскільки вчинене ним кримінальне правопорушення втратило свою суспільну небезпеку.

Зважаючи на вищевикладене, суд констатує, що у цьому кримінальному провадженні в частині вирішення питання спеціальної конфіскації комбайна, фактичною є лише наявність формальної вимоги закону щодо застосування спеціальної конфіскації.

Суд також приходить до висновку, що навіть за умови належності комбайна виключно лише обвинуваченому, застосування до такого майна спеціальної конфіскації у даному випадку становитиме непропорційне втручання в право такої особи на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, що очевидно й поза розумним сумнівом порушило б вимоги ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції.

Відтак, зважаючи на положення ч.5 ст. 96-2 КК України, п.1. ч.9 ст. 100 КПК України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, суд не вбачає підстав для застосування спеціальної конфіскації комбайна, а тому, як речовий доказ, він підлягає поверненню власнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 48 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, ст.285, 286, 288,350, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із зміною обстановки, на підставі ст. 48 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-42024212010000006 07 червня 2024 року стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст. 197-1 КК України закрити у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Заходи забезпечення кримінального провадження згідно ухвал слідчого судді від 01 серпня та від 06 серпня 2024 року у виді арешту тимчасово вилученого майна - скасувати.

Припинити чинність арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 серпня 2024 року на комбайн зернозбиральний марки «John Deere» 9750 STS 2003 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 зеленого кольору з жаткою на боковій частині якої наявний номер НОМЕР_4 , який знаходиться (зберігається) на відповідальному зберіганні у власника майна ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_1 та повернути його власнику - ОСОБА_5 .

Припинити чинність арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 серпня 2024 року на зерно пшениці, вагою 6 540,00 кг, яке знаходиться (зберігається) на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_1 , - конфіскувати та звернути на користь держави.

Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення через Бережанський районний суд Тернопільської області.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_1