Рішення

від 06.11.2024 по справі 766/18714/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/18714/21

н/п 2/766/1656/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з - під арешту,

встановила:

Позивач 13.10.2021 року звернулася до суду з позовом, в якому просила зняти арешт накладений на нерухоме майно ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі постанови АЕ 642039 від18.04.2003 року за реєстраційними номерами обтяжень: 2494337, 2494327 в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна. В обґрунтування позову зазначила, що 01.09.2021 року нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 , оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існує обтяження, накладене на все нерухоме майно ОСОБА_2 , на підставі постанови Дніпровської виконавчої служби Дніпровського РУЮ м. Херсона 18.04.2003 року АЕ 642039, реєстраційний номер обтяження: 2494337, 2494327. Відомості в Єдиному реєстрі боржників, про діючи чи завершені виконавчі провадження щодо ОСОБА_2 відсутні. Дніпровським відділом ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовлено позивачу у зняті арешту з нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю підстав, та роз`яснено що арешт може бут знятий за рішенням суду. Наявність обтяження нерухомого майна порушує права позивача на отримання спадщини.

Ухвалою від 21.10.2021 року відкрито провадження по справі, розгляд справи проводити в порядку спрощено позовного провадження з викликом сторін.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції УкраїнитаЗакону України "Про правовий режим воєнного стану",Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

Після відновлення роботи суду та проведення інвентаризації, розгляд справи призначено на 15.10.2024 року.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності позивача, підтримує позовні вимоги та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подавав.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280,281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 та 2ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності дост. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 21.08.2000 року Фондом комунального майна м. Херсона квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Право власності зареєстровано БТІ м. Херсона і записано у реєстрову книгу № 137 за реєстраційним номером 53793 від 30.08.2000 року.

Згідно актового запису про смерть № 1679, складеного 06.09.2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно актового запису про смерть № 122, складеного 28.01.2021 року Дніпровським районним у м. Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що 15.03.2021 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Казачковою М.О. заведена спадкова справа № 08/2021 щодо майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за життя прийняв спадщину після померлого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не оформлена згідно чинного законодавства.

Згідно довідки приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Казачкової М.О. від 15.03.2021 року № 30/01-16 спадкоємем за законом після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №399370385 від 15.10.2024 р., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 2494327, зареєстровано 14.10.2005 року Першою Херсонською державною нотаріальною конторою. Підстава обтяження постанова АЕ 642039 від 18.04.2003 року Державною виконавчої служби Дніпровського району управління юстиції, об`єкт обтяження частина квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 .

Відповідно до п.п. 4.15, 4.17 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерстваюстиції №296/5від 22.02.2012року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Таким чином, зазначеною нормою передбачено, що у випадку накладення арешту судовими чи слідчими органами на спадкове майно, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Приватними нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Казачковою М.О. листом від 01.09.2021 року спадкоємцю ОСОБА_3 було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину, з підстави наявності обтяження на спадкове майно.

Відповідно до ч.1, 2 ст.56Закону України"Провиконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

З відповіді Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що за інформацією Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_2 .

Частиною 4 ст.59Закону України"Провиконавче провадження" встановлено вичерпний перелік підстав для зняття арешту з усього майна боржника виконавцем. Відповідно до ч.5ст.59зазначеного Закону у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Частиною 1ст.1216ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.2 ст.1220ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5ст. 1268 ЦК України).

Згідно з п. 11 ч.1ст.346ЦК України право власності припиняється в разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Відповідно до ч.1ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки право позивача на отримання правовстановлюючого документу на спадкове майно є порушеним, воно підлягає захисту у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.321Цивільного кодексу право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована вст.391 цього кодексуможливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно п.2. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 03.06.2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Статтею 41Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст.1 Першого ПротоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.316,317,319 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 757/23139/18 (провадження № 61-14832св19).

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права та є різновидом негаторного позову (пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц, провадження № 14-496цс18).

Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем майна на яке накладено арешт.

Судом з`ясовано, що виконавче провадження, в рамках якого був накладений арешт відсутнє, інших виконавчих проваджень відносно спадкодавця в АСВП не виявлено, проте арешт залишився не знятим.

Таким чином, вважаючи свої права як спадкоємця порушеними внаслідок існування арешту спадкового майна позивачки мають правові підстави для звернення до суду з вказаним позовом, оскільки відповідно до ч. 5ст.1268ЦК України права та обов`язки, що складають спадщину, переходять до спадкоємців з часу відкриття спадщини.

Враховуючи, що існування арешту перешкоджає позивачці реалізувати своє право на спадщину, та право власності, відсутність на виконанні будь-яких виконавчих проваджень, в тому числі в рамках якого було накладено арешт на все майно спадкодавця, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.6-13,81,200,206,258,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з - під арешту задовольнити.

Зняти арешт накладений на нерухоме майно ОСОБА_2 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі постанови АЕ 642039 від18.04.2003 року за реєстраційними номерами обтяжень: 2494337, 2494327 в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С.І. Майдан