Рішення

від 22.11.2024 по справі 675/1475/24

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1475/24

Провадження № 2/675/641/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2024 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області у складі:

судді Демчука П.В.,

за участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

позивачки ОСОБА_1 , її представника - адвоката Кучерука Т.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ізяславі справу за позовом представника позивача - адвоката Кучерука Тараса Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в :

Представникпозивача -адвокат КучерукТ.М.,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області із позовом до Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай). Позов обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 20 червня 1995 року по 05 серпня 1995 року працювала лаборантом молочної ферми колгоспу (КСП) "Полісся" с. Борисів Шепетівського (до адміністративно-територіальної реформи Ізяславського) району Хмельницької області та була членом колгоспу "Полісся". В 1995 році розпочався процес розпаювання земель колгоспу "Полісся". 17 листопада 1995 року КСП "Полісся" отримав Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №27 від 17.11.1995 р., який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1.

Державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №27 від 17.11.1995 р. визначено, що КСП «Полісся» с. Борисів передано у колективну власність 2345,9 гектарів землі. До обумовленого державного акта був доданий список осіб-членів колгоспу "Полісся" які мають право на земельну частку (пай). Позивачку ОСОБА_1 включено до вказаного списку за № 141, що підтверджується інформацією Плужненської сільської ради від 08.08.2024 р. за №13.1-16/29/2024 та Списком громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Однак, позивачка не отримала правовстановлюючий документ - сертифікат на право на земельну частку (пай). Розмір земельної частки (паю) у вказаному колгоспі становить 2,35 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості). Через відсутність правовстановлюючого документу - сертифіката на право на земельну частку (пай), позивач не може реалізувати свої законні права. Через відсутність сертифікату, громадянин позбавлений можливості отримати земельну ділянку, яка відповідала б земельній частці (пай) та на яку має законне право, оскільки для виділення земельної ділянки в натурі на місцевості подача сертифіката є обов`язковою. Неможливість отримати дублікат сертифіката на право на земельну частку (пай), через відсутність бланків сертифікатів та механізму їх видачі, призводить до порушення права позивача як власника земельної частки (паю), позбавляє можливості в повному обсязі володіти, користуватися паєм відповідно до Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим позивачка вимушена звертатись до суду.

Позивачка ОСОБА_1 та її прендставник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просить суд їх задовольнити

Представник відповідача Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області подав до суду заяву про слухання справи без участі представника. Проти заявлених вимог не заперечують.

Згідно із ч. 3ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

ОСОБА_1 з 20 червня 1995 року по 05 серпня 1995 року працювала лаборантом молочної ферми колгоспу (КСП) "Полісся" с. Борисів Шепетівського (до адміністративно-територіальної реформи Ізяславського) району Хмельницької області та була членом колгоспу "Полісся", що підтверджується копією трудової книжки.

В 1995 році розпочався процес розпаювання земель колгоспу "Полісся".

17 листопада 1995 року КСП "Полісся" отримав Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №27 від 17.11.1995, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1.

Державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №27 від 17.11.1995 визначено, що КСП «Полісся» с. Борисів передано у колективну власність 2345,9 гектарів землі. До державного акта додано список осіб-членів колгоспу "Полісся" які мають право на земельну частку (пай). Позивачку ОСОБА_1 включено до вказаного списку за № 141, що підтверджується інформацією Плужненської сільської ради за №13.1-16/29/2024 від 08.08.2024 та Списком громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.07.2024 за №2941/281-24, в архіві відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутні Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Полісся» с.Борисів від 17 листопада 1995 року серія ХМ № 27 та додаток 1 до Державного акту від 17 листопада 1995 року серія ХМ № 27 список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся». В книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) членам КСП «Полісся» с.Борисів відсутній запис про реєстрацію та видачу сертифікату на право на земельну частку (пай) гр. ОСОБА_1 .

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 3120/281-24 від 13.08.2024 р., розмір земельної частки (паю) по КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району становить 2,35 в умовних кадастрових гектарах; вартість земельної частки (паю) по КСП «Полісся» с. Борисів Ізяславського району становить 25928,89 гривень.

Позивачка не отримала правовстановлюючий документ - сертифікат на право на земельну частку (пай) (інформація Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.07.2024 за №2941/281-24).

Розмір земельної частки (паю) у вказаному колгоспі становить 2,35 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості).

Указом Президента України від 08.08.1995 р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Відповідно до п. п. 4, 5Указу Президента України від 08.08.1995 р. №720/95, розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Згідно із п. 10 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №11 від 20.02.1996 р., право на земельну частку (пай) громадянина посвідчується сертифікатом за формою, затвердженоюпостановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 р. №801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)".

Відповідно дост. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"право на земельну частку (пай) мають, в тому числі, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Таким чином, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП, включення до списку осіб, долученого до Державного акту на право колективної власності на землю, одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акту.

Той факт, що ОСОБА_1 належало право на земельну частку (пай) на території Борисівської сільської ради Шепетівського (Ізяславського) району Хмельницької області, визнано відповідачем.

Згідно із ч. 1ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з ч.4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положеньЗемельного кодексуУкраїни від25.10.2001року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людинивизнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають:

-колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Також, відповідно з статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

З огляду на наведене, враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 являлася членом колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся» та входила до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся» під № 141, у зв`язку з відсутністю сертифіката, суд вважає за потрібне задовольнити позовну заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,35 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності КСП «Полісся» (с. Борисів Ізяславського району) і заходилася на території Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу проголошення рішення.

Суддя П.В.Демчук