Ухвала

від 21.11.2024 по справі 686/28436/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/28436/24

Провадження № 1-кс/686/10003/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м.Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, неодруженої, не працюючої, маючої на утриманні малолітню дитину, раніше не судимої,

у кримінальному провадженні №12024240000000731

встановив:

20.11.2024 року старший слідчий ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло цілодобово, відносно ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий, окрім іншого, зазначив, що «у провадженні СУ ГУНП в Хмельницькій області перебуває виділене кримінальне провадження за № 12024240000000731 від 01.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що частиною 1 статті 23 кодексу України «Про надра» передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф, загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Приватне підприємство «Рудпол» (ЄДРПОУ 32889325), згідно спеціального дозволу № 6083 від 14.09.2015, наданого Державною службою геології та надр України, користувалося свердловиною № 1746 Хмельницького родовища в межах ділянки Рудпол, яка знаходиться у місті Хмельницький, за координатами північної широти 49 22 52.920 східної довготи 26 56 26.630. Згідно умов вищевказаного дозволу, ПП «Рудпол» надано право користування надрами, з метою видобування питних підземних вод із свердловини №1746 Хмельницького родовища ділянки Рудпол для господарсько-питного та нецентралізованого водопостачання (розлив питної води).

15.03.2021 Державною службою геології та надр України винесено припис № 335-14/06, яким ПП «Рудпол» надано строк до 19.04.2021, для усунення виявлених порушень, передбачених статтею 24 Кодексу України «Про надра», абзацом 3 статті 11 ЗУ «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності».

Внаслідок не усунення ПП «Рудпол» виявлених порушень, на підставі підпункту 1,3 пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», наказом Держгеонадр України від 10.06.2021 № 436 зупинено дію дозволу № 6083, наданого ПП «Рудпол».

22.04.2022, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, у справі № 560/17662/21, відмовлено у задоволенні позову Державної служби геології та надр України до ПП «Рудпол» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. В подальшому, 14.09.2022, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, у справі також відмовлено у задоволенні позову Державної служби геології та надр України до ПП «Рудпол» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Разом із тим, 03.04.2024 постановою Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вищевказані рішення скасовані, а позов Державної служби геології та надр України до ПП «Рудпол» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами задоволено повністю та припинено право користування надрами, шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами від 14 вересня 2015 року № 6083, наданого Приватному підприємству «Рудпол».

Разом із тим, під час зупинення, а в подальшому анульованої дії спеціального дозволу на користування надрами №6083, ОСОБА_7 , який є керівником та директором ПП «Рудпол» (ЄДРПОУ 32889325), за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими, на даний час невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлюючи, що згідно наказу Держгеонадр №436 від 10.06.2021, ПП «Рудпол» не має права видобувати підземну питну воду із артезіанської свердловини № 1746, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у порушення встановлених правил охорони та використання надр, переслідуючи корисливий мотив, не маючи законних підстав, з метою незаконного збагачення, шляхом видобування корисних копалин, а саме: підземної питної води, що, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, належить до корисних копалин загальнодержавного значення, у порушення вимог Кодексу України «Про надра», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», з метою подальшого збуту, в період з 10.06.2021 по 20.04.2023 та з 13.06.2023 по 01.11.2024, здійснювали незаконний видобуток підземної питної води зі свердловини №1746, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом переміщення видобутої підземної питної води трубопроводом до виробничого приміщення ТОВ «Н2+О», за адресою: АДРЕСА_4 , керівником та директором якого є ОСОБА_7 , де здійснювалося бутилювання води та нанесення етикетки з відповідними написами.

28.08.2024, близько 15 год. 55 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи на території ПП«Рудпол», за адресою: АДРЕСА_4 , за грошові кошти в сумі 1380 гривень, придбав 96 пляшок об`ємом 1,5 літра мінеральної сильногазованої води марки «Роса», 12 пляшок об`ємом 1,5 літра фруктово-ягідного лимонаду марки «Роса», 12 пляшок об`ємом 1,5 літра напою, зі смаком лимону, марки «Роса», 12 пляшок об`ємом 1,5 літра напою тархун марки «Роса», 6 пляшок об`ємом 1,5 літра тропічно-цитрусового лимонаду марки «Роса», яка виготовлена із води видобутої з артезіанської свердловини №1746. Також, 16.09.2024, ОСОБА_8 , перебуваючи на території ПП «Рудпол», за адресою: АДРЕСА_4 , за грошові кошти, в сумі 660 гривень, придбав 30 пляшок об`ємом 1,5 літра мінеральної сильногазованої води марки «Роса», 30 пляшок об`ємом 1,5 літра квасу марки «Роса», яка виготовлена із води, видобутої з артезіанської свердловини № 1746.

Окрім цього, 01.11.2024, в ході проведення санкціонованого обшуку в приміщенні виробничого цеху ПП «Рудпол», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , керівником та директором якого є ОСОБА_7 , вилучено 30300 пляшок, об`ємом 1,5 літра, мінеральної сильногазованої води марки «Кришталева» виробництва 23.10.2024, 26.10.2024, 27.10.2024; 52260 пляшок, об`ємом 1,5 літра, сильногазованої води марки «Роса», 602 пляшки води марки «Роса», об`ємом 5 літрів, 300 пляшок з написом «Квас», об`ємом 1,5 літра, 42 пляшки води марки «Лимонад», об`ємом 1,5 літрів, яка виготовлена із води, видобутої з артезіанської свердловини № 1746.

У вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень повідомлено про підозру ОСОБА_6 .

Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки інші, більш м`які, запобіжні заходи, не зможуть запобігти зазначеним ризикам.»

Заслухавши пояснення слідчого та прокурора, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрювану та її захисника, які заперечили щодо задоволення поданого слідчим клопотання, просили застосувати відносно підозрюваної більш м`який запобіжний захід, у вигляді особистого зобов`язання, дослідивши надані матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №12024240000000731, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження, з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст.181 КПК України).

Встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024240000000731 від 01.07.2024 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.309 КК України.

20.11.2024р. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тобто, згідно зі ст.12 КК України, даний злочин класифікується як тяжкий.

Твердження сторони захисту щодо необґрунтованості підозри є безпідставними, оскільки на даній стадії досудового розслідування оцінка такої обґрунтованості робиться виходячи з наявності фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а представлені слідчим докази (протоколи особистого огляду покупця від 28.08.2024 р., 16.09.2024 р.; протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 28.08.2024 р.; протоколи огляду предметів від 28.08.2024 р., 11.09.2024 р., 18.09.2024 р.; експертні висновки № 005100 бп.п/24 від 16.09.2024 р., №005389 бп.п/24 від 03.10.2024 р.; протокол про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.09.2024 р.; протокол про результати здійснення аудіо-, відеоконтролю особи від 20.09.2024 р.; протокол обшуку від 01.11.2024 р.; та інші матеріали кримінального провадження), на переконання слідчого судді, є підтвердженням обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України.

Таким чином, станом на момент розгляду клопотання, беззаперечних доказів того, що ОСОБА_6 не причетна до вчинення кримінального правопорушення, не встановлено.

При цьому слідчий суддя керується поняттям «обґрунтованості підозри», яка сформована практикою Європейського суду з прав людини та яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Зокрема, у своїх рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Долучені до матеріалів клопотання докази об`єктивно доводять можливу причетність підозрюваної до інкримінованого їй кримінального правопорушення. При цьому факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних стадій кримінального провадження.

З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у випадку визнання її винуватою, співставляючи можливі негативні для неї наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване їй кримінальне правопорушення, є достатньо високим.

Слідство знаходиться на початковій стадії, на даний час не усі свідки були встановленні та судом вони допитані, а тому, існує ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. При оцінці наявності зазначеного ризику, слідчим суддею врахована встановлена КПК України процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту цих осіб слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду, - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1 та ч.2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). Отже ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань судом від цих осіб.

Враховуючи те, що на даний час не всі докази у кримінальному провадженні віднайдені, зокрема, не віднайдено усіх документів, які стосуються процесу та об`єму видобутку води з артезіанської свердловини, бухгалтерської документації, тому, існує ризик знищення, спотворення або приховування вказаних документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_6 вперше притягається до кримінальної відповідальності, вважаю недоведеним існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ніщо не свідчить про існування вказаного ризику на даний час, після викриття діянь ОСОБА_6 працівниками правоохоронного органу.

За таких обставин по справі приходжу до висновку про наявність, передбачених ст.177 КПК України, ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-яких з документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Аналізуючи особу підозрюваної, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, яка позитивно характеризується, не працює, однак, має постійне місце проживання, родину, зокрема батьків, з якими підозрювана спільно не проживає, на утриманні у ОСОБА_6 є малолітня дитина. Однак, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або застосування більш м`якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для підозри ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину.

За таких обставин, враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, зокрема й майновий та сімейний стан ОСОБА_6 , наявність у неї родини, на утриманні малолітньої дитини, яка відвідує приватний навчальний заклад, репутацію ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан її здоров`я, приходжу до висновку, що відносно підозрюваної ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати її місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду, цілодобово, окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу за отриманням медичної допомоги, з покладенням зобов`язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою та обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зокрема: не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, (у разі їх наявності), адже лише такий запобіжний захід, на даній стадії кримінального провадження, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором.

Слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі й запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання у певний час доби, особистого зобов`язання та особистої поруки, не забезпечить попередження вищезазначених ризиків і належну процесуальну поведінку підозрюваної, оскільки не встановлено тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваною дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, впливу на свідків та знищення, спотворення або приховування, у тому числі й за допомогою третіх осіб, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, особисте зобов`язання не підлягає до застосування з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується підозрюваній, та наявність реальних сумнівів того, що ОСОБА_6 виконуватиме покладені на неї обов`язки. Особиста порука не підлягає застосуванню, оскільки будь-яких клопотань безпосередньо від тих осіб, яких би слідчий суддя міг вважати такими, що заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, до слідчого судді не надходило. Також, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання у певний час доби, навіть з покладенням обов`язку носіння електронного засобу контролю, не унеможливить запобіганню вищевказаних ризиків, оскільки ОСОБА_6 не перебуватиме під цілодобовим наглядом правоохоронних органів, та зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та знищити, спотворити або приховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Завдання кримінального провадження виправдовують вжиття таких обмежувальних заходів та такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, з метою уникнення вищевказаних ризиків.

За наведених обставин, слідчим суддею відхиляються, зазначені стороною захисту аргументи про те, що ОСОБА_6 немає намірів переховуватись від органу досудового розслідування, впливати на невідомих їй свідків, знищувати або спотворювати документи, а також щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та можливості застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, зокрема й у вигляді особистого зобов`язання. Крім того, аргументи сторони захисту, щодо неможливості застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло цілодобово, у зв`язку з потребою підозрюваної ОСОБА_6 здійснювати пошуки роботи та забезпечувати відвідування її дитиною дитячого садочка, лікарні, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого, оскільки перебування ОСОБА_6 під домашнім арештом, не позбавить останню можливості залишати своє житло, попередньо отримавши дозвіл слідчого чи прокурора, на стадії досудового розслідування, або суду, на стадії судового провадження, у тому числі й забезпечення планового відвідування донькою підозрюваної - ОСОБА_9 . приватного дошкільного навчального закладу, а також матиме можливість підозрювана відвідувати й лікувальні заклади. До того ж, повідомлені підозрюваною обставини про те, що її працездатні батьки проживають у місті Хмельницькому, вказують на те, що останні також не позбавленні можливості надати допомогу підозрюваній, у разі такої потреби, у вихованні та утриманні ОСОБА_9 , у якої, окрім матері, наявний також й батько, з яким підозрювана спільно не проживає. Також, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що будь-яких доказів того, що внаслідок застосування відносно ОСОБА_6 вищевказаного запобіжного заходу родина підозрюваної буде позбавлена засобів до існування, стороною захисту не надано Не свідчать встановлені обставини й про те, що у підозрюваної ОСОБА_6 , на даний час, виникла нагальна потреба у працевлаштуванні, окрім того, ОСОБА_6 не позбавлена можливості здійснювати пошуки роботи дистанційно, за допомогою мережі інтернет, або ж скористатись послугами відповідного центру зайнятості.

Даних, які б перешкоджали перебуванню ОСОБА_6 під домашнім арештом, на даний час, не встановлено.

При визначенні адреси, за якою має знаходитись цілодобово, під домашнім арештом, ОСОБА_6 , слідчим суддею враховується повідомлена підозрюваною обставина про те, що вона проживає саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчується 20.01.2025 року, тому, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із покладенням на підозрювану відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, слід застосувати межах вказаного строку та строку, визначеного ч.6 ст.181 КПК України, а саме, до 19.01.2025 року включно.

Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 19 січня 2025 року включно, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні, без дозволу слідчого, прокурора, суду, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу за отриманням медичної допомоги, з покладенням на ОСОБА_6 зобов`язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.

Покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, (у разі їх наявності).

Ухвала діє до 19 січня 2025 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя