Рішення

від 21.11.2024 по справі 946/5775/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/5775/24

Провадження № 2/946/2925/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі :

головуючого суддіПащенко Т.П.

за участю секретаря судового засідання Вітенко А.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за нею право власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3777 га, що розташована на території колишньої Озернянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122084800:01:002:0424. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3777 га, що розташована на території колишньої Озернянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122084800:01:002:0424. Право власності на вказану земельну ділянку належить спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 895590, виданого Ізмаїльською районною державною адміністрацією 27.12.2005 року. Позивачка вказує, що ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений секретарем Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 64, згідно умов якого, належну їй на праві особистої власності земельну ділянку розміром 2,38 га, розташовану на території Озернянської сільської ради Ізмаїльського району, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта серії ЯБ № 895590, вона заповіла їй, ОСОБА_1 . Позивачка проживала разом зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто, вважається такою, що прийнята спадщину. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І., з заявою про видачу на її ім`я, у зв`язку з фактичним проживанням зі спадкодавцем, свідоцтва про право на спадщину за законом. Як вбачається з повідомлення нотаріуса, нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину на майно, що залишилось після померлої ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.09.2024 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 21.11.2024 року представник позивачки - адвокат Кобак Р.І. надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд розглянути справу за її відсутності та відсутності позивачки, на задоволенні позовних вимог у повному обсязі наполягає.

Представник відповідача Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 23.09.2024 року представник відповідача надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1ст. 5 ЦПК України- здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3777 га, що розташована на території колишньої Озернянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122084800:01:002:0424, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 895590, виданим Ізмаїльською районною державною адміністрацією 27.12.2005 року, та Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та на речові права на земельну ділянку від 11.07.2024 року (а.с.12, 13).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.03.2023 року, виданого Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Отже, після смерті ОСОБА_2 згідност.1220 ЦК Українивідкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3777 га, що розташована на території колишньої Озернянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122084800:01:002:0424

Позивачка ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.05.1974 року (а.с.6).

Відповідно дост. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК Українивизначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1ст. 1220 ЦК України- спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1ст. 1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

16.11.2009 року ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений секретарем Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 64, згідно умов якого, належну їй на праві особистої власності земельну ділянку розміром 2,38 га, розташовану на території Озернянської сільської ради Ізмаїльського району, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта серії ЯБ № 895590, вона заповіла ОСОБА_1 (а.с.5).

Згідно із Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 77588220 від 09.07.2024 року, заповіт від 16.11.2009 року, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 та зареєстрований за № 64 є чинним (а.с.11).

Згідно до ч.1ст.1270 ЦК України- для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК України- спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно до ч. 1ст. 1269 ЦК України- спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місяця перебування фізичної особи.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на викладене, відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто по відношенню до спадкоємця, який на час відкриття спадщини постійно проживав спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини.

Факт того, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджений поясненнями свідків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які пояснили, що дійсно ОСОБА_1 постійно проживала разом з ОСОБА_2 , в тому числі, на час відкриття спадщини, а саме станом на 10.03.2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Приватний нотаріус Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. листом № 630/02-14 від 09.07.2024 року, повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був пропущений строк для прийняття спадщини (а.с.9).

Згідно із п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно дост. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. ст.12,13,78,81 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачки неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивачки на спадщину такими, що підлягають захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст.12,13,13,78,81,133,141,259,263-265,315 ЦПК України, ст. ст. 316,328,1216,1217,1220,1222,1258,1261,1268,1269,1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, адреса місцезнаходження юридичної особи: 68671, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф?яни, вул. Грушевського, 85, код ЄДРПОУ: 04379433, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , яка зареєстрована: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ,право власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3777 га, що розташована на території колишньої Озернянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122084800:01:002:0424.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко