Рішення

від 19.11.2024 по справі 738/1124/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/1124/24

№ провадження 2/738/409/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М ЕН ЕМ УК РА ЇН И

19 листопада 2024 року Менський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді: Савченка О.А.

з участю

секретаря: Лях Н.М.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2 ,

відповідача: ОСОБА_3 ,

представника відповідача: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , АТ «Облтеплокомуненерго», ОСББ «Суворова 1» про встановлення порядку користування квартирою та поділ особових рахунків, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

22 травня 2024 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме виділити ОСОБА_1 у користування приміщення № 7 кімнату площею 10,3 квадратних метрів; виділити ОСОБА_3 у користування приміщення № 6 кімнату площею 10,1 квадратних метрів; приміщення № 1 коридор площею 7,8 квадратних метрів, приміщення № 2 вбиральня площею 1,0 метрів квадратних, приміщення № 3 ванна площею 1,6 квадратних метрів, приміщення № 4 кухня площею 6,0 квадратних метрів, приміщення № 5 шафа площею 0,3 квадратних метрів, приміщення № 8 кімната площею 13,7 квадратних метрів; приміщення № І балкон площею 0,9 квадратних метрів; приміщення № ІІ лоджа площею 1,3 квадратних метрів залишити в загальному користуванні. Зобов`язати ОСОБА_3 сплатити частину нарахованих комунальних послуг. Зобов`язати АТ «Облтеплокомуненерго» та ОСББ «Суворова 1» розділити особові рахунки квартири на два окремих особових рахунка у відповідності з порядком користування житловими кімнатами. При цьому позивач зазначив, що є власником 1/2частини квартири АДРЕСА_1 , іншим співвласником 1/2 частини квартири є - відповідачка по справі - Зазначає, що він вимушений звернутись до суду із цим позовом, так як співвласник квартири - відповідач не несе ніяких витрат по утриманню її та приймає участь в оплаті комунальних послуг.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2024 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

01 липня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Кручек О.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні заявлених до ОСОБА_3 позовних вимог відмовити.

02 липня 2024 року від представника відповідача АТ «Облтеплокомуненерго» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили в задоволенні заявлених до АТ «Облтеплокомуненерго» позовних вимог відмовити.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2024 підготовче провадження у цивільній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Сльозка А.Ф. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник, адвокат Кручек О.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники відповідачів АТ «Облтеплокомуненерго» та ОСББ «Суворова 1» в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , іншим співвласником 1/2 частини квартири є відповідач по справі ОСОБА_3 (а.с. 6-13).

Зазначена квартира має загальну площу 53,0 квадратних метрів, житлову площу 34,1 квадратних метра та складається з приміщення № 1 коридору площею 7,8 квадратних метрів, приміщення № 2 вбиральні площею 1,0 метрів квадратних, приміщення № 3 ванни площею 1,6 квадратних метрів, приміщення № 4 кухні площею 6,0 квадратних метрів, приміщення № 5 шафи площею 0,3 квадратних метрів, приміщення № 6 кімнати площею 10,1 квадратних метрів, приміщення № 7 кімнати площею 10,3 квадратних метрів, приміщення № 8 кімнати площею 13,7 квадратних метрів; приміщення № І балкон площею 0,9 квадратних метрів; приміщення № ІІ лоджа площею 1,3 квадратних метрів (а.с. 14-17).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 зареєстрована в будинку АДРЕСА_2 .

Із позовної заяви вбачається, що відповідач категорично відмовляється у добровільному порядку розділити особові рахунки та сплачувати за житлово-комунальні послуги.

Оцінка судом доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно достатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина першастатті 321 ЦК України).

Відповідно достатті 358 ЦК Україниправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Зазначена норма регулює саме порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності.

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1500цс15 зазначено, щостаття 358 ЦК Українисвідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників щодо спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном. Суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16 (провадження № 61-24395св18), від 26 травня 2021 року у справі № 750/11539/18 (провадження № 61-15087св20), від 12 серпня 2021 року у справі № 644/5579/19 (провадження № 61-5255св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 761/44705/19 (провадження № 61-10474св21), від 15 вересня 2021 року у справі № 719/637/20 (провадження № 61-11437св21).

У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов`язковим.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що встановлення порядку користування спільною квартирою, як того просить позивач, найбільше враховує баланс інтересів кожного зі співвласників, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання ОСОБА_3 сплатити частину заборгованості перед комунальними та житлово-експлуатаційними організаціями та зобов`язання АТ «Облтеплокомуненерго» та ОСББ «Суворова 1» розділити особові рахунки квартири, суд зазначає наступне.

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартири в разі, якщо між ними відсутня згода щодо оплати.

Статтею 360 ЦК Українивстановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б регулювала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг, отже вирішити питання про поділ особових рахунків, як це передбаченоЗУ «Про житлово-комунальні послуги», можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім`я.

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, передбачений порядок розподілу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартир. Мешканці квартири, житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі): розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг. За умови відсутності поквартирного (покімнатного) обліку та відсутності згоди між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря); за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку; за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Порядок укладення, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг врегульованост. 13 цього Закону, яка передбачає, що відносини між споживачами та виконавцями у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Отже враховуючі зазначені норми законодавства, можна зробити висновок, що розподіл особового рахунку можливий лише за умови укладення з кожним із споживачів окремих договорів про надання послуг.

Тобто, виходячи із вказаних положень закону, вбачається, що заявлені вимоги позивача про розподіл особових рахунків є передчасними і безпідставними, оскільки не встановлено, що позивачем вносився проект договору та виконувалась процедура погодження його умов, в тому числі й щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг та його оплату, відповідно до встановленого порядку користування квартирою. Встановлення порядку користування квартирою між її користувачами за рішенням суду є самостійною підставою для звернення позивача з метою розподілу особових рахунків, а у разі відмови в цьому останній не позбавлений права звернутись за захистом до суду. Крім того, рішення суду про встановлення порядку користування квартирою фактично є підставою для укладення із співвласниками окремих договорів щодо надання житлово-комунальних послуг.Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників, можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні.

Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 20 січня 2020 року у справі №711/8946/18.

Згідно ч. 1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, виходячи із вимог позивача, з матеріалів справи судом не встановлено доказів укладання відповідачем, як співвласником квартири, договорів з підприємствами, що надають житлово-комунальні послуги за адресою спірної квартири, що є обов`язковою умовою для розподілу особового рахунку.

Також, матеріали справи не місять доказів щодо звернення позивача до відповідних комунальних установ з вимогою про розподіл особових рахунків або відмов таких установ укласти договори, чи відомостей щодо наявних домовленостей по оплаті житлово-комунальних послуг між співвласниками квартири.

При цьому, відсутні докази того, що позивач намагався досягти домовленостей щодо розподілу оплати житлово-комунальних із співвласниками, а останніми було відмовлено позивачу у вирішенні цього питання, як це зазначено ним у позовній заяві.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач разом з іншим співвласником квартири в позасудовому порядку зверталися до комунальних підприємств з вимогою про поділ особових рахунків з оплати послуг та про укладення з ними окремих договорів, та при цьому надали правовстановлюючі документи, що підтверджують їх право власності на частку в даній квартирі, і позивачу було в цьому відмовлено. В свою чергу, кожен співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереженні спільного майна незалежно від того чи проживає він в квартирі, яка є спільною частковою власністю. Відповідно позивач та інші співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів не позбавлені можливості звернутися до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків і тільки в разі виникнення спору позивач може звернутися до суду з позовом про захист споживчих прав.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення закону, суд вважає передчасними позовні вимоги щодо розподілу особового рахунку на сплату комунальних послуг, у зв`язку із цим позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що діючим законодавством обов`язок по оплаті комунальних платежів, покладений на кожного з співвласників, відповідно до частки співвласника у квартирі. У разі ухилення співвласника від виконання своїх зобов`язань по оплаті за комунальні послуги, інші співвласники, які оплачують ці послуги, мають право на стягнення коштів, сплачених ними з співвласника, який таку оплату не проводить. У разі відмови співвласника у добровільному порядку сплатити кошти співвласнику чи співвласникам, особа має право за захистом своїх інтересів звернутись до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене вище, позивач не позбавлений можливості звернутися в суд з відповідними позовними вимогами до іншого співвласника про стягнення коштів, які ним сплачені за утримання квартири та комунальні послуги, які має сплачувати співвласник, незалежно від того чи проживає він у квартирі, чи користуються нею, оскільки згідно з вимогами закону «власність зобов`язує».

На підставі ст.13,141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, суд вважає стягнути судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4,12,76-81,141,259,263265,268 ЦПК України, суд, -

У ХВ АЛ ИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , АТ «Облтеплокомуненерго», ОСББ «Суворова 1» про встановлення порядку користування квартирою та поділ особових рахунків задовольнити частково.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме виділити ОСОБА_1 у користування приміщення № 7 кімнату площею 10,3 квадратних метрів; виділити ОСОБА_3 у користування приміщення № 6 кімнату площею 10,1 квадратних метрів; приміщення № 1 коридор площею 7,8 квадратних метрів, приміщення № 2 вбиральня площею 1,0 метрів квадратних, приміщення № 3 ванна площею 1,6 квадратних метрів, приміщення № 4 кухня площею 6,0 квадратних метрів, приміщення № 5 шафа площею 0,3 квадратних метрів, приміщення № 8 кімната площею 13,7 квадратних метрів; приміщення № І балкон площею 0,9 квадратних метрів; приміщення № ІІ лоджа площею 1,3 квадратних метрів залишити в загальному користуванні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 302 (триста дві) гривні 80 копійок сплаченого судового збору та 3775 (три тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 2: АТ «Облтеплокомуненерго», 14000, вулиця Реміснича, будинок 55б в місті Чернігів, ЄДРПОУ 03357671.

Відповідач 3: ОСББ «Суворова 1», 15600, вулиця Гетьмана Мазепи, 1 в місті Мена Корюківського району Чернігівської області, ЄДРПОУ 36570705

Повний текст рішення складений 26 листопада 2024 року.

Головуючий: О.А. Савченко