Ухвала
від 18.11.2024 по справі 523/10918/19
СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/10918/19

Провадження №6/523/584/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сувертак І. В.,

при секретарі - Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, що покладені на неї ухвалою суду від 17 липня 2019 року по справі №523/10918/19 (провадження №6/523/329/19),

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаною заявою, у якій просить суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 до виконання зобов`язань згідно судового рішення, накладене ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року у справі № 523/10918/19 (провадження №6/523/329/19).

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року у справі № 523/10918/19 (провадження №6/523/329/19) було обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 до виконання зобов`язань згідно судового рішення. Підставою для винесення такої ухвали стало подання державного виконавця Першого Суворовського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Загризла Валентини Петрівни у межах виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №523/8197/18 виданого Суворовським районним судом м. Одеси 25.02.2019р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошової суми у розмірі 263192 грн.

Заборгованість за виконавчим листом №523/8197/18 виданим Суворовським районним судом м. Одеси 25.02.2019р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошової суми у розмірі 263192грн. по теперішній час не погашена з об`єктивних причин, через відсутність у ОСОБА_5 достатніх доходів, наявність у неї на утриманні малолітньої дитини, довготривалих коронавірусних обмежень (через які майже неможливо було знайти роботу), і наразі - повномасштабної війни з агресором рф.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеною заявою.

Заявник та інші заінтересовані особи в судове засідання не прибули та суд вважає за можливе розглянути зазначену справу за їх відсутності, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду зазначеної заяви та відкладення розгляду справи потягне за собою порушення розумних строків розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст.441ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Згідно ч. 6 ст.441ЦПК України суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Тобто, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути скасовано судом за вмотивованою заявою боржника.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 8 статті 19Закону України«Про державнуприкордонну службуУкраїни» встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення виїзду з України або в`їзду в Україну осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзду в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі, згідно з дорученням правоохоронних органів.

Крім інших, покладених на органи державної прикордонної служби України завдань, вони також мають право, зокрема, з`ясовувати підстави в`їзду в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Судом встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року у справі № 523/10918/19 (провадження №6/523/329/19) було обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 до виконання зобов`язань згідно судового рішення. Підставою для винесення такої ухвали стало подання державного виконавця Першого Суворовського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Загризла Валентини Петрівни у межах виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №523/8197/18 виданого Суворовським районним судом м. Одеси 25.02.2019р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошової суми у розмірі 263192 грн.

Заборгованість за виконавчим листом №523/8197/18 виданим Суворовським районним судом м. Одеси 25.02.2019р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошової суми у розмірі 263192грн. по теперішній час не погашена з об`єктивних причин, через відсутність у ОСОБА_5 достатніх доходів, наявність у неї на утриманні малолітньої дитини, довготривалих коронавірусних обмежень (через які майже неможливо було знайти роботу), і наразі - повномасштабної війни з агресором рф.

У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по- перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Таким чином, суд вважає, що залишення тимчасових обмежень, які були встановлені відносно ОСОБА_5 при виконанні виконавчого провадження, є таким, що порушують основоположні права і свободи громадянина України.

Таким чином, ОСОБА_5 не ухиляється від виконання рішення суду, не створює перешкоди у його виконанні, а тому дії, які б свідчили про свідомі дії або умисну бездіяльність, спрямовані на ухилення боржника від виконання рішення суду, відсутні. Обмеження у праві виїзду за кордон не переслідує легітимну мету, не створює додаткові передумови для виконання рішення суду, обставини, які б свідчили про наміри боржника виїхати за кордон з метою невиконання рішення суду встановлені не були, а тому обмеження боржника у праві виїзду за кордон є непропорційним втручанням в конституційне право заявника на свободу пересування, у зв`язку із чим тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що державний виконавець вправі звернутись з поданням про обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за кордон у разі нових проявів та доказів ухиляння останньої від зобов`язань, що покладені на неї судовим рішенням.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну», суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, що покладені на неї ухвалою суду від 17 липня 2019 року по справі №523/10918/19 (провадження №6/523/329/19) задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі Україна ОСОБА_2 до виконання зобов`язань згідно судового рішення, накладене ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року у справі № 523/10918/19 (провадження №6/523/329/19).

Копію ухвали направити для виконання до Державної прикордонної служби України після набрання нею законної сили та Суворовському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) до відома.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя

СудСуворовський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення18.11.2024
Оприлюднено27.11.2024
Номер документу123287947
СудочинствоЦивільне
КатегоріяІнші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Судовий реєстр по справі —523/10918/19

Ухвала від 18.11.2024

Цивільне

Суворовський районний суд м.Одеси

Сувертак І. В.

Ухвала від 17.07.2019

Цивільне

Суворовський районний суд м.Одеси

Бабаков В. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні