Ухвала

від 26.11.2024 по справі 212/11428/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/11428/24

2/212/4846/24

У Х В А Л А

26 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Брюховецький М.М., до Територіальної громади в особі виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради про поділ домоволодіння в натурі

встановив:

До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Брюховецький М.М., до Територіальної громади в особі виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради про поділ домоволодіння в натурі.

На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024 року головуючим суддею у справі було визначено суддю Борис О.Н.

Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов`язковості судових рішень є обов`язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов`язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.

У зв`язку із зазначеним, звернення позивача до суду зобов`язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з`ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з`ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є власницею 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.2021 року, а також земельної ділянки площею 0,0625 га, кадастровий номер 1211000000:04:516:0019. Другим співвласником домоволодіння за вказаною адресою був ОСОБА_2 , який помер. Позивач зазначає, що самостійно встановити дату смерті ОСОБА_2 та коло спадкоємців після його смерті їй не вдалося, оскільки вказана інформація є конфіденційною інформацією, а коло спадкоємців становить нотаріальну таємницю. Маючи намір оформити речове право на належну їй 1/2 частину вищезазначеного домоволодіння як окремий об`єкт нерухомості, що становитиме цілу частку у праві власності, з окремою поштовою адресою, позивач повинна під час реєстрації власності надати письмовий договір про поділ спільного майна чи договір про виділ у натурі частки із спільного майна. Проте, у зв`язку зі смертю іншого власника, позивач позбавлена такої можливості. Вартість 1/2 частки житлового будинку, яким користується позивач, становить 24153,57 грн. Позивач є власником лише 1/2 частини домоволодіння, тому надати технічну документацію щодо іншої частини домоволодіння для проведення будівельно-технічної експертизи не в змозі. Просить суд розділити в натурі домоволодіння розташоване за вищевказаною адресою, визнавши за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння як на окреме домоволодіння.

Частина 2 ст. 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 7 ст. 177 ЦПК України).

Як вбачається із ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Позовна заява подана представником позивача - адвокатом Брюховецьким М.М.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (підпункт 12. 4 пункту 12 Положення).

Законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 у справі № 9901/847/18 сформульовано висновок про те, що ордер має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, при цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Повна назва суду, до якого звернувся позивач - Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

На підтвердження своїх повноважень адвокат Брюховецький М.М. надав ордер серії АР № 1197861 від 17 вересня 2024 року, який не оформлений належним чином, так як у ньому вказано, що правова допомога адвокатом надається «у судах всіх інстанцій».

Зазначене не вказує на назву органу, в якому адвокат наділений правом представляти інтереси позивача.

Таким чином, на підтвердження повноважень адвоката Брюховецького М.М. підписувати позовну заяву та представляти у Жовтневому районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області інтереси позивача до суду необхідно надати оформлений належним чином відповідний документ.

Вказане узгоджується із позицією, викладеною, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №297/2275/23, ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №191/3333/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 16 січня 2024 року у справі №182/3834/21, ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2024 року у справі №303/5830/22.

Згідно із ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначених у частинах другій та третій ст. 83 ЦПК України.

Так, з метою отримання інформації щодо дати смерті ОСОБА_2 та кола спадкоємців після його смерті, позивач додає до позову клопотання, в якому порушує питання про витребування вказаних доказів від певних установ, зокрема, органу РАЦСу та державної нотаріальної установи.

Разом зтим,звертаючись досуду зпроханням провитребування інформації щодо дати смерті ОСОБА_2 та кола спадкоємців після його смерті, позивач не додав до позову доказів на підтвердження вказаних доводів про неможливість їх самостійного отримання, зокрема про звернення до державних органів та установ з метою отримання таких відомостей, а також відмову в їх наданні.

Окрім того, в поданому до суду клопотанні міститься вимога про витребування з бюро технічної інвентаризації належним чином завіреної копії інвентарної справи разом з технічною документацією щодо цілого домоволодіння.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Позивачем не надано доказів неможливості самостійного отримання з БТІ документів, питання щодо яких порушене у клопотанні, зважаючи на те, що сама позивач є співвласником цього домоволодіння.

Також позивачем заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для вирішення питання про поділ домоволодіння в натурі.

Так, поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України, а саме власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому, тобто спірне домоволодіння перебуває у спільній частковій власності як позивача, так і відповідача.

Відповідно до ст. ст. 364 , 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України. За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

Згідно із п. п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» при вирішенні прав про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).

Для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед, частка яка виділяється повинна бути реально окремим об`єктом нерухомого майна. При цьому, частка яка залишається у іншого власника (власників), має також бути окремим об`єктом нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Тобто, з певної точки зору при будь-якому виділ частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об`єкта.

Для цього необхідно провести будівельно-технічну експертизу. Для позитивного висновку експертизи частки співвласників повинні бути ізольовані один від одного, мати окремі виходи, окремі системи водопостачання, водовідведення, опалення, тощо. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. Кількість та розміри виходів повинні відповідати вимогам будівельних норм за видами будинків та споруд. Якщо при поділі відбувається реконструкція та необхідно додержуватися вимог ДБН та санітарних правил.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідачем не надано доказів неможливості самостійного проведення експертизи, з урахуванням підстав та предмета позовних вимог, фактичних обставин справи.

Отже, позивачу необхідно надати, в порядку ст.ст. 103-109 ЦПК України, висновок експерта або ж надати докази неможливості проведення такої експертизи.

Вказана експертиза не відносяться до експертиз, відповідно до ст. 105 ЦПК України, щодо обов`язкового призначення їх судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст.1 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, позивачем до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору при подачі позовної заяви додано квитанцію № В55Р-6НТК-РКХМ-6КНТ про сплату судового збору від 28.06.2024 року на суму 1 211,20 грн.

Разом з тим судом встановлено, що долучена квитанція від 28.06.2024 року на суму 1211,20 грн позивачем ОСОБА_1 раніше було додано до позовної заяви у цивільній справі № 212/6843/24, яку позивач подавав до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений за подання вказаної позовної заяви, зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України, врахований у вказаній справі № 212/6843/24.

Відтак, позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Брюховецький М.М., до Територіальної громади в особі виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради про поділ домоволодіння в натурі.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що неможливість використання документа про сплату судового збору, який подавався до первинної позовної заяви, яку суд повернув позивачу, не обмежує та не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була йому повернута.

Згідно пп.3 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви про розірвання шлюбу 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу, що недотримання вищевказаних вимог є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Отже, вищевказанівимоги законупозивачем невиконані, позовна заява не міститьпідтверджень викладенихфактичних обставинсправи,якими позивачобґрунтовує своївимоги до відповідача, а також позов подано без дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Таким чином, зметою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі позивачу необхідно надати до суду виправлену позовну заяву та належні, достатні та допустимі докази, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України, на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Брюховецький М.М., до Територіальної громади в особі виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради про поділ домоволодіння в натурі слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, повідомивши, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Брюховецький М.М., до Територіальної громади в особі виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради про поділ домоволодіння в натурі залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 26 листопада 2024 року.

Суддя О. Н. Борис