Рішення

від 26.11.2024 по справі 212/6187/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/6187/24

2/212/2924/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Колісник К.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг, в порядку ч.2ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ про припинення податкової застави, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Мастило Юрій Іванович, звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ про припинення податкової застави, у якому просить: звільнити з під податкової застави, яка зареєстрована 23 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області за реєстровим номером 30809145, нерухоме майно, а саме: 48/100 (сорок вісім сотих) часток комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно з протоколом від 27.12.2023 №602811 про проведення Державним підприємством «Сетам» електронних торгів ОСОБА_1 придбано виставлений на продаж об`єкт: 48/100 (сорок вісім сотих) часток комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належала боржнику ТОВ «Теплобудсервіс», код ЄДРПОУ 32264179. Оскількивищевказаний об`єкт позивачем придбано на платній основі з аукціону, то вважає, що відповідний податковий орган України не може реалізовувати свої вимоги щодо нього. Зважаючи на те, що перебування придбаного на електронних торгах нерухомого майна в податковій заставі порушує його право власності на це майно, а Податковим кодексом України не передбачено право нового власника звільнити майно з податкової застави, як і подати відповідну заяву до державного реєстратора, тому він зверталася до ГУ ДПС Дніпропетровській області, як заставодержателя, із заявою про припинення податкової застави щодо її майна. Однак, листом від 06.06.2024 року ГУ ДПС в Дніпропетровській області йому відмовило, узв`язку із чим вона змушена звернутися із позовом до суду.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Вказав, що у зв`язку з наявністю податкового боргу у ТОВ «Теплобудсервіс», код ЄДРПОУ 32264179 (попереднього власника майна) контролюючим органом відповідно до норм статей 88-89 ПК України оформлено Рішення про опис майна у податкову заставу №74171-17/83 від 24.07.2018 року. Отже, право податкової застави, як вид забезпечення зобов`язань за несплату податків виникло значно раніше набуття права власності на нерухоме майно позивача.

Звертає увагу, що виключними підставами для звільнення майна платника податків з-під податкової та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 ст. 93 ПК України, а саме: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

Тобто, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1 ст. 93 ПК України. Про те, доказів які б підтверджували настання подій зазначених у ст. 93 ПК України позивачкою не додано.

Отже, здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу тягне за собою передбачену законом відповідальність, оскільки під час дії податкової застави ні власник, ні особи, які вважать себе власниками майна, що перебуває у податковій заставі, без дозволу податкового органу не можуть вчиняти дії щодо цього майна, у тому числі і укладення правочинів.

З урахуванням викладеного, вважає, що позивачем не наведено достатніх правових підстав для звільнення майна з податкової застави, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, у поданій заяві представник позивача просив проводити розгляд справи у їх відсутності, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 придбав у власність 48/100 (сорок вісім сотих) часток комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належала боржнику ТОВ «Теплобудсервіс», код ЄДРПОУ 32264179, що підтверджується Актом про проведення електронного аукціону (торгів) з реалізації нерухомого майна в процедурі виконавчого провадження від 15 січня 2024 року, складений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельський Євген Сергійович та протоколом №602811 про проведення електронного аукціону 9торгів) від 27 грудня 2023 року.

Згідно з інформацією, поданою у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, наявні обтяження на придбане майно, а саме зареєстрованої на підставі рішення ГУ ДФС в Дніпропетровській області податкової застави, зареєстрованої на попереднього власника майна ТОВ «Теплобудсервіс», код ЄДРПОУ 32264179.

Підставою для застосування обтяжень майна стало рішення про опис майна у податкову заставу від 24.07.2018 №74171-17/83, на підставі якого було складено акт опису майна від 21.03.2019 року №32264179/31/83.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області із заявами про звільнення з податкової застави придбаного майна, однак листом від 05.06.2024 року №40783/6/04-36-13-10-16 ГУ ДПС в Дніпропетровській області повідомило, що придбане нею майно знаходиться у податковій заставі відповідно до актів опису рухомого та нерухомого майна, складених на підставі рішення контролюючого органу, тому відсутні підстави щодо вилучення з податкової застави вказаного майна.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України (надалі ПК України), передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно із пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

За приписами п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу.

Згідно із п. 89.2 вказаної статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно приписів п. 91.3 ст. 91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Умови припинення податкової застави визначені ст. 93 ПК України.

Так, відповідно до п. 93.1 вказаної статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

За приписами п. 93.2 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Відповідно до п. 93.4 ст. 93 ПК України, у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

У свою чергу, механізм застосування податкової застави контролюючими органами визначено Порядком застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року №586 (надалі - Порядок №586) (у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктом 9 Розділу І Порядку №586 передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 глави 9 розділу II Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно із п. 1 розділу ІІ Порядку №586, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку №586, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3). Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого.

Пунктом 8 Розділу ІІ Порядку №586 передбачено, що у разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису майна на суму, що відповідає сумі податкового боргу платника податків.

За змістом п. 10 розділу ІІ Порядку №586 опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).

Приписами п.п. 1, 2 розділу IV Порядку №586 встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п`ятиденний строк з дня складення акта опису майна.

Водночас, згідно п. 95.1. Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини першої та другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

При цьому, згідно пункту 1 Розділу І Порядку реалізації арештованого майна №2831/5 визначено, що електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 2 Розділу I Порядку № 2831/5, реалізація майна здійснюється шляхом проведення електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.

Відповідно до пункту 8 Розділу X Порядку №2831/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Як вбачається з матеріалів справи електронний аукціон (торги) проведені 27.12.2023 року проведені електроні торги Державний підприємством «Сетам» Міністерства юстиції України. Позивач як переможець електронних торгів придбав 48/100 частки комплексу, за адресою АДРЕСА_1 . Отже, позивачем на електронних торгах було придбано нерухоме майно, яке було реалізовано приватним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, вимоги, на погашення яких приватним виконавцем проведено торги та здійснено реалізацію майна боржника, є заборгованістю перед органом місцевого самоврядування.

Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем було складено акт про проведені електронні торги від 15.01.2024 року, що є підставою для оформлення права власності.

Процедура реалізації майна на електронних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

Таким чином, відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України (частина перша статті 215 Цивільного кодексу України).

Водночас, доказів визнання недійсним правочину, на підставі якого позивачем придбано вказане майно, контролюючим органом не представлено.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд вважає за необхідне врахувати рішення Європейського Суду з прав людини по справах «Чахал проти Об`єднаного Королівства», «Пономарьов проти України», «Кудла проти Польщі», у яких суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

За правовою позицією Конституційного Суду України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення КСУ від 30.01.2003 №3-рп/2003 та від 02.11.2004 №15-рп/2004.

Визначаючи належний спосіб відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне зробити таке відновлення у належний і достатнім способом захисту права позивача.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що податкова застава на майно, придбане на торгах обмежує право позивача на право вільного володіння, користування та розпорядження придбаним майном, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263-265,279,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ про припинення податкової застави, задовольнити повністю.

Звільнити з під податкової застави, яка зареєстрована 23 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області за реєстровим номером 30809145, нерухоме майно, а саме: 48/100 (сорок вісім сотих) часток комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 26 листопада 2024 року.

Суддя: Р. В. Дехта