Рішення

від 25.11.2024 по справі 215/6027/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/6027/24

2/215/2526/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання Савельєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

24 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «ПівнГЗК» про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я, в якій просить стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну ушкодженням його здоров`ю у розмірі 715 680 грн.

Вказує, що він пропрацював з 01.03.2000 по 07.09.2000 та з 24.07.2008 по 03.07.2020 на посаді електрогазозварника на підприємстві відповідача ВАТ «ПівнГЗК». В позові звертає увагу, що 04.04.2011 ВАТ «ПівнГЗК» було перейменовано на ПАТ «ПівнГЗК» та 05.05.2016 ПАТ «ПівнГЗК» у зв`язку зі зміною типу товариства змінилося на ПрАТ «ПівнГЗК».

Внаслідок погіршеннястану здоров`яу 2024,позивача булонаправлено наобстеження доклініки ДУ«Український НДІпромислової медицини». Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров?я про наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) від 02.05.2024 року № 698 йому 16.01.2024 року були встановлені 2 професійні захворювання з діагнозом щодо професійних захворювань: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м?язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг; остероартроз у поєднанні з пері артрозом колінних та ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня) зі стійким больовим синдромом. Відповідно до вищевказаного медичного висновку лікарсько-експертної комісії від 02.05.2024 року № 698 у нього наявні: періодичний гострий біль у попереково-крижовому відділі хребта при фізичному навантажені, з віддачею переважно у праву ногу, біль у шийному відділі хребта, тягнучий біль у плечовому поясі, більше зліва, біль у плечових, ліктьових та колінних суглобах, обмеження об?єму рухів переважно у колінних суглобах, задишка при фізичному навантаженні, кашель із слизовим мокротинням та сухий, іноді хрипи у грудях, загальна слабкість.

Крім того, по факту професійного захворювання було проведено розслідування комісією, створеною на підприємстві, про що був складений акт розслідування професійного захворювання від 31.05.2024, в якому вказано, що позивач працював у шкідливих умовах праці 3 класу, причиною виникнення професійного захворювання є:перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Довідкою МСЕКвід 03.09.2024,йому первинноз 26.08.2024було встановлено 65 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. За висновком МСЕК він потребує санаторно-курортного лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення.

У зв`язку з захворюванням у нього було порушено та порушуютьсянормальні життєвізв`язки,він позбавленийможливості реалізовуватисвої звичкита бажання,постійно виникаютьскладнощі,у зв`язкуз загальноюслабкістю,втомою,болями.Як наслідокнаявних унього професійнихзахворювань,його постійнотурбує більу шийномувідділі хребта,тягнучий більу плечовомупоясі,більше зліва,біль уплечових,ліктьових таколінних суглобах,обмеження об`ємурухів переважноу коліннихсуглобах,задишку прифізичному навантаженні,кашель ізслизовим мокротиннямта сухий,іноді хрипиу грудях,загальну слабкість.Також зазначає,що неможе повернутисядо повноцінногообразу життя,відчуває фізичністраждання,фізичну біль,обумовлену важкістюсамопочуття таособливостями лікування,психологічний дискомфорт,порушення душевноїрівноваги,вираженої упочуттях розпачу,тривоги,дратівливості,у почуттяхстраху.Все цепостійно інегативно позначаєтьсяна душевномута фізичномустані.Виходячи зтривалості роботиу відповідача,просить стягнутиз ПрАТ «ПівнГЗК»715680 грн. моральної шкоди.

Стислий виклад заперечень відповідача.

22.10.2024 представник відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» Бузівська Н.М. надала відзив на позовну заяву. Вказує, що позивач, на виконання вимог ст. 43, ст.ст. 76 - 81 ПК України, не надав до суду доказів, підтверджуючих провину відповідача - доказів, які підтверджують факт виникнення саме у позивача професійного захворювання діями підприємства відповідача. Також зазначає, що оформляючи трудові відносини з позивачем, згідно ст. 29 КЗпП України, ст. 5 ЗУ «Про охорону праці», позивачу були роз?яснені його права і обов?язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров?я. Тож відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу. При цьому, позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я. За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці Позивач, відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону праці» користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами та компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством. Таким чином, під час працевлаштування позивач усвідомлював, що під час роботи у відповідач буде піддаватися впливу шкідливих факторів. Однак, усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, умисно не повідомляв адміністрацію відповідач про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю у зв?язку з погіршенням стану свого здоров?я. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 153 К3пП України працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров?я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Однак за весь період роботи на підприємстві відповідача позивач жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці. праця, яку виконував позивач відповідала його функціональним можливостям організму, відповідала загальній і спеціальній підготовці, навичкам та віку позивача.

Представник вважає, що позивач знав про погіршення стану свого здоров?я, однак при цьому продовжував працювати в умовах впливу шкідливих факторів, тобто навмисно сприяв розвиненню свого професійного захворювання та збільшенню шкоди для свого здоров?я, у зв?язку з чим допустив порушення ст. 14 Закону України «Про охорону праці».

Крім того зазначає, що позивачем не надано обґрунтованих розрахунків своїх позовних вимог, відсутні докази, які б свідчили про витрати пов`язані з відновленням психологічного стану, підтверджували втрату нормальних життєвих зв`язків, а тому заявлена сума моральної шкоди не відповідає засадам розумності та справедливості, є завищеною. Вважає, що сплачуючи податок не за рахунок коштів позивача, підприємство надає їй додаткове благо, яке також підлягає додатковому оподаткуванню, тому стягнення грошових коштів без утримання податків суперечить діючому законодавству України, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.11.2024 ухвалою суду відмовлено в клопотанні представника відповідача про призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження та з повідомленням сторін та у витребуванні доказів.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 в проміжок часу з 01.03.2000 по 07.09.2000 та з 24.07.2008 по 03.07.2020 на посаді електрогазозварника на підприємстві відповідача ПрАТ «ПівнГЗК», загальний стаж роботи позивача складає 39 років 04 місяці, з них: 39 років 04 місяці за професією, та 11 років 11 місяців у цеху в умовах впливу шкідливих факторів, що підтверджується копією трудової книжки та актом розслідування хронічного професійного захворювання від 31.05.2024 (а.с. 32-37, 16-17).

Згідно медичного висновку №698 від 02.05.2024, ДУ «Українського науково-дослідного інституту промислової медицини» встановлено діагнози ОСОБА_1 та виявлено професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м?язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг; остероартроз у поєднанні з пері артрозом колінних та ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня) зі стійким больовим синдромом, що також підтверджується виписками із медичної карти №1376/341, та пунктом 14 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 31.05.2024 (а.с. 24-25, 22-23, 17).

Відповідно до п.п. 17, 18, 19 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 31.05.2024 року, ОСОБА_1 працюючи електрогазозварником гірничотранспортного цеху №2 ПрАТ «Півн ГЗК» з 01.03.2000 по 07.09.2000 та з 24.07.2008 по 03.07.2020, виконував електрогазозварювальні роботи металевих конструкцій, запірної арматури, вузлів і конструкцій із різних сталей. Внаслідок недосконалості технологічного процесу ручного зварювання, виконував роботи перебуваючи в незручній робочій позі. Причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) стало: важкість праці: періодичне перебування в незручній робочій позі 59,1 % часу зміни при нормі до 25%; перебування у вимушеній позі 12,8 % часу зміни при нормі до 10%. З метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання (отруєння) запропоновано ОСОБА_2 , генеральному директору ПрАТ «ПівнГЗК»: здійснювати дієвий контроль відповідальних осіб за забезпеченням та використанням працюючими засобів індивідуального захисту згідно діючих галузевих норм для працівників гірничодобувної промисловості; забезпечити контроль за організацією режиму праці та відпочинку робітників гірничотранспортного цеху №2; продовжити забезпечувати контроль дотримання вимог при проведенні операцій, пов?язаних із переміщенням або підтриманням вантажів одним або більше працівниками, включаючи підйом. опускання, штовхання, підтягування, перенесення або пересування вантажу, продовжити дотримуватися Мінімальних вимог безпеки та гігієни ручного переміщення вантажів. затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 30.06.2023 № 1191; інформувати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про вжиття запропонованих заходів (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 13 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 31 травня 2024 року, умови праці ОСОБА_1 відносяться: по вмісту шкідливих речовин, у тому числі аерозолів фіброгенної дії в повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі»; по показникам мікроклімату - до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі»; по рівню шуму - до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі»; по важкості праці - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»: по напруженості праці - до 2 класу «Допустимі»; загальна оцінка - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» (а.с. 17).

Довідкою МСЕК серії 12 ААГ №130226 від 03.09.2024 позивачу при первинному огляді встановлено з 26 серпня 2024 безстроково третю групу інвалідності та 65 % втрати професійної працездатності, з них: 35% по радикулопатії, 30% по остеоартрозу, за висновком якої він потребує: санаторно-курортного лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення (а.с. 26).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 31 травня 2024 року, як вказувалось раніше, підставою для встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 послужило те, що позивач працював на підприємстві відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» електрогазозварником, в умовах впливу на організм шкідливих факторів.

Так, ОСОБА_1 працюючи електрогазозварником гірничотранспортного цеху №2 ПрАТ «ПівнГЗК» з 01.03.2000 по 07.09.2000 та з 24.07.2008 по 03.07.2020, виконував електрогазозварювальні роботи металевих конструкцій, запірної арматури, вузлів і конструкцій із різних сталей. Внаслідок недосконалості технологічного процесу ручного зварювання, виконував роботи перебуваючи в незручній робочій позі. Причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) стало: важкість праці: періодичне перебування в незручній робочій позі 59,1 % часу зміни при нормі до 25%; перебування у вимушеній позі 12,8 % часу зміни при нормі до 10%.

Умови праці ОСОБА_1 за загальною оцінкою відносяться до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» (а.с. 17).

Згідно пунктів18,19Акту,з метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання (отруєння) запропоновано ОСОБА_2 , генеральному директору ПрАТ «ПівнГЗК»: здійснювати дієвий контроль відповідальних осіб за забезпеченням та використанням працюючими засобів індивідуального захисту згідно діючих галузевих норм для працівників гірничодобувної промисловості; забезпечити контроль за організацією режиму праці та відпочинку робітників гірничотранспортного цеху №2; продовжити забезпечувати контроль дотримання вимог при проведенні операцій, пов?язаних із переміщенням або підтриманням вантажів одним або більше працівниками, включаючи підйом. опускання, штовхання, підтягування, перенесення або пересування вантажу, продовжити дотримуватися Мінімальних вимог безпеки та гігієни ручного переміщення вантажів. затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 30.06.2023 № 1191; інформувати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про вжиття запропонованих заходів (а.с. 17-18).

Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення потерпілому ОСОБА_1 в результаті отриманих на виробництві професійних захворювань, моральної шкоди.

Згідно роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Так, суд враховує тривалість роботи позивача на ПрАТ «ПівнГЗК» в умовах впливу шкідливих факторів, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушує його нормальні життєві зв`язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності 65 % та третю групу інвалідності, тривалість розладу його здоров`я, припинення трудової діяльності, періодичне лікування, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавши роз`яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 щодо відшкодування розміру моральної шкоди, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача 360 000 грн. з ПрАТ «ПівнГЗК» у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що просить позивач завищеною.

Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, оскільки добровільне виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімає з відповідача обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Позивач подав позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.

З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3600,00 грн., що становить один відсоток ціни позову.

На підставі ст.43 Конституції України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 360 000 (триста шістдесят тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 3600,00 грн. на користь держави.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текстрішення складенота підписано25листопада 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.

Суддя: