Ухвала

від 22.11.2024 по справі 362/7944/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7944/24

Провадження 2/362/3372/24

У х в а л а

"22" листопада 2024 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбель М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Калинівської селищної ради, третя особа: Дев`ята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Однак, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, у пред`явленому позові об`єднано одночасно вимогу майнового та вимогу немайнового характеру, однак судовий збір сплачено лише за вимогу майнового характеру.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Законодавець у частині першій статті 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другою статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Але, як вбачається із постанови державного нотаріуса Дев`ятої київської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, оскільки ним пропущений строк для прийняття спадщини, а ні у зв`язку з відсутністю документа, що, посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, ані у зв`язку з невстановленням факту проживання зі спадкодавцем.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦКУкраїни за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

А тому позивачу потрібно обрати правильний спосіб захисту його порушених прав, оскільки не зрозуміло чому позивачем обрано такий спосіб захисту, а ні звернення із позовними вимогами про надання додаткового строку для прийняття спадщини який не визнається іншою особою.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі.

Відтак, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 2, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Ковбель