Ухвала

від 19.11.2024 по справі 369/11889/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11889/24

Провадження №1-кс/369/2263/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі прокурора ОСОБА_4 ,

представника заявників ОСОБА_5 ,

представників потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах Товариству з обмеженою відповідальністю «Лендінвест 3000», Товариству з обмеженою відповідальністю «Агролендінвест» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №42022110000000480 від 07.12.2022 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2024 року на адресу суду надійшло вищевказане клопотання. Своє клопотання мотивували тим, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 року було накладено арешт на земельні ділянки, які належить заявникам, а саме з кадастровими номерами: 3220888000:03:006:0050, 3220888000:03:006:0053, 3220888000:03:006:0056, 3220888000:03:006:0116, 3220888000:03:006:0048, 3220888001:03:006:0025, 3220888000:03:006:0124. Заборонено розпоряджатися, користуватися та відчужувати вищевказаними земельними ділянками будь-яким особам, крім користувача цих земельних ділянок ТОВ ФК «Арсенал-Київ». Заборонено державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників щодо вищевказаних земельних ділянок. Вказали, що ухвалою суду було заборонено користуватися земельними ділянками їх законним власникам ТОВ «Лендінвест 3000», ТОВ «Агролендінвест» та дозволено користуватися лише нібито користувачу ТОВ ФК «Арсенал-Київ». Вважають, що арешт на майно накладений незаконно, заборона користування належними їм земельними ділянками є безпідставною і свідчить про невиправдане втручання у право власності, а дозвіл користування ділянками ТОВ ФК «Арсенал Київ» є незаконним та необґрунтованим, оскільки останній не є користувачем ділянок, а договори оренди, що укладалися із ним, ще у 2015 році закінчили свою дію у 2021 році та не були продовжені. Просили суд скасувати арешт накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 року у справі №369/13018/22 в частині:

- заборони ТОВ «Лендінвест 3000» , ТОВ «Агролендінвест» користуватися земельними ділянками з кадастровими номерами: 3220888000:03:006:0050, 3220888000:03:006:0053, 3220888000:03:006:0056, 3220888000:03:006:0116, 3220888000:03:006:0048, 3220888001:03:006:0025, 3220888000:03:006:0124;

- дозволу ТОВ ФК «Арсенал-Київ» користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 3220888000:03:006:0050, 3220888000:03:006:0053, 3220888000:03:006:0056, 3220888000:03:006:0116, 3220888000:03:006:0048, 3220888001:03:006:0025, 3220888000:03:006:0124.

У судовому засіданні представник заявників клопотання підтримав, просив суд задовольнити в повному обсязі.

У судовому засідання представник ТОВ ФК «Арсенал-Київ» щодо задоволення клопотання заперечував,просив суд відмовити у задоволенні клопотання.

У судовому засіданні прокурор щодо задоволення клопотання заперечував,просив суд відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження №42022110000000480 вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Бучанським РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022110000000480, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.12.2022 року у справі №369/13018/22 клопотання прокурора Києво-Святошинськоїокружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022110000000480від 07.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України задоволено.

Накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать на праві приватної власності:

Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДІНВЕСТ 3000» (код ЄДРПОУ 37747650), а саме:

- земельну ділянку площею 0,1016 га, кадастровий номер: 3220888000:03:006:0050, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718396832208;

- земельну ділянку площею 0,1755 га, кадастровий номер: 3220888000:03:006:0053, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718425832208;

- земельну ділянку площею 0,1789 га, кадастровий номер: 3220888000:03:006:0056, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718354732208;

- земельну ділянку площею 1,6576 га, кадастровий номер: 3220888000:03:006:0116, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 89183632208;

- земельну ділянку площею 1,5441 га, кадастровий номер: 3220888000:03:006:0048, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 89002832208;

- земельну ділянку площею 0,4120 га, кадастровий номер: 3220888001:03:006:0025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718455532208.

Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОЛЕНДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37747670), а саме земельну ділянку площею 0,1749 га, кадастровим номером 3220888000:03:006:0124, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199234932208.

Заборонено розпоряджатися, користуватися та відчужувати наступні земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 0,1789 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0056 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718354732208), земельну ділянку площею 1,5441 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0048 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 89002832208), земельну ділянку площею 1,6576 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0116 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 89183632208), земельну ділянку 0,1016 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0050 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718396832208), земельну ділянку площею 0,1755 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0053 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718425832208), земельну ділянку площею 0,4120 га, кадастровий номер: 3220888001:03:006:0025 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718455532208), земельну ділянку площею 0,1749 га кадастровим номером 3220888000:03:006:0124 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199234932208), які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., Щасливська сільська рада, будь-яким особам, крім користувача цих земельних ділянок Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний клуб «Арсенал-Київ» (код ЄДРПОУ 39116334, місцезнаходження: 08325, Київська обл., Бориспільський р-н, село Щасливе, вул. Лисенка, буд. 13).

Заборонено державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників наступних земельних ділянок: земельна ділянка площею 0,1789 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0056 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718354732208), земельна ділянка площею 1,5441 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0048 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 89002832208), земельна ділянка площею 1,6576 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0116 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 89183632208), земельна ділянка 0,1016 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0050 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718396832208), земельна ділянка площею 0,1755 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0053 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718425832208), земельна ділянка площею 0,4120 га, кадастровий номер: 3220888001:03:006:0025 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718455532208), земельна ділянка площею 0,1749 га кадастровим номером 3220888000:03:006:0124 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199234932208), які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., Щасливська сільська рада.

Відповідно до ст.170КПКУкраїни арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст.174КПКУкраїни власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна прокурор обґрунтовував своє клопотання тим, що у 2015 році з метою розвитку власного бізнесу та будівництва власної спортивної бази у АДРЕСА_1 , яка б створювала належні умови для здійснення тренувань спортсменів, у тому числі футбольних клубів України, між ОСОБА_8 , як директором ТОВ «ФК «Арсенал-Київ» та ОСОБА_9 як директором ТОВ «ЛЕНДІНВЕСТ 3000»,ТОВ «АГРОЛЕНДІНВЕСТ» укладено договори оренди щодо земельних ділянок загальною площею 4,2446 га, на яких планувалося будівництво спортивної бази.

Упродовж 2015-2017 років Товариством на виконання зобов`язань, передбачених укладеними договорами, здійснено будівництво спортивного комплексу, вартість якого станом на 24.08.2022 складала 18228090,00 грн.

Після зведення вказаного спортивного комплексу, службові особи ТОВ «ЛЕНДІНВЕСТ 3000», ТОВ «АГРОЛЕНДІНВЕСТ» реалізували злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння спортивним комплексом, який належить ТОВ «ФК «Арсенал-Київ», шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, з використанням завідомо підроблених документів, відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану.

Службовими особами ТОВ «ЛЕНДІНВЕСТ 3000» та ТОВ «АГРОЛЕНДІНВЕСТ» вчинено дії, для заволодіння шляхом обману спортивним комплексом вартістю 18 228 090,00 грн. з використанням завідомо підроблених договорів оренди земельних ділянок.

Як вбачається зі змісту клопотання, наявність заборони користування земельними ділянками свідчить про невиправдане втручання у право власності, а дозвіл користування ділянками ТОВ ФК «Арсенал-Київ» є незаконним.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Обов`язковою умовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є наявність достатніх доказів, передбачених ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого (прокурора), який звернувся з клопотанням про арешт майна, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю, який розглядає клопотання.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2015 року між ТОВ «Лендінвест 3000», та ТОВ «ФК «Арсенал-Київ» було укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220888000:03:006:0116, 3220888000:03:006:0048, 3220888001:03:006:0025, 3220888000:03:006:0050, 3220888000:03:006:0056, 3220888000:03:006:0053. Строк дії договорів оренди до 10 червня 2021 року.

Також 01.07.2015 року між ТОВ «Агролендінвест» та ТОВ «ФК «Арсенал-Київ» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220888000:03:006:0124. Строк дії договору до 10 червня 2021 року.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15.06.2021 року вбачається, що 10.06.2021 року було припинено оренду земельних ділянок.

Суд враховує, що на час розгляду клопотання відсутні в матеріалах кримінального провадження відомості про продовження строку дії договорів оренди. Також відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що між сторонами наявні Господарські спори, щодо сплати орендних платежів.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 07.12.2022 року, в той час як на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст.174 КПК України, жодній особі у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує право власності товариств.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Однією з основних засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до статті 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Цій засаді кореспондує самостійність слідчого у своїй процесуальній діяльності при здійсненні повноважень та заборона втручання в неї осіб, що не мають на те законних повноважень, передбачені ч.5 ст. 40 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Тобто будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом, та має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява №8793/79).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна разом із доданими матеріалами, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що наявне непропорційне втручання в право власності власників земельних ділянок у користуванні земельними ділянками, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, враховуючи при цьому співмірність обмеження права власності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на користування юридичної особи належним ним майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати заборону ТОВ Лендінвест 3000» та ТОВ «Агролендінвест» користуватися земельними ділянками з кадастровими номерами 3220888000:03:006:0050, 3220888000:03:006:0053, 3220888000:03:006:0056, 3220888000:03:006:0116, 3220888000:03:006:0048, 3220888001:03:006:0025, 3220888000:03:006:0124.

Разом з тим вимоги в частині скасування дозволу ТОВ ФК «Арсенал-Київ» користуватися земельним ділянками з кадастровими номерами 3220888000:03:006:0050, 3220888000:03:006:0053, 3220888000:03:006:0056, 3220888000:03:006:0116, 3220888000:03:006:0048, 3220888001:03:006:0025, 3220888000:03:006:0124 не підлягають задоволенню, оскільки станом на дату розгляду клопотання вбачається, що між сторонами наявний спір щодо будівництва спортивного комплексу, що знаходиться на вищевказаних земельних ділянках.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність частково задовольнити клопотання.

Керуючись ст. ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати накладену ухвалою Києво-Святошинськогорайонного суду Київськоїобласті від 20.12.2022 р. у справі 369/13018/22 у кримінальному провадженні 42022110000000480 від 07.12.2022 року заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДІНВЕСТ 3000» користуватися земельними ділянками з кадастровими номерами:

- 3220888000:03:006:0050, площею 0,1016 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718396832208;

- 3220888000:03:006:0053 площею 0,1755 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718425832208;

- 3220888000:03:006:0056 площею 0,1789 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718354732208;

- 3220888000:03:006:0116 площею 1,6576 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 89183632208;

- 3220888000:03:006:0048 площею 1,5441 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 89002832208;

- 3220888001:03:006:0025 площею 0,4120 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 718455532208.

Скасувати накладену ухвалою Києво-Святошинськогорайонного суду Київськоїобласті від 20.12.2022 р. у справі 369/13018/22 у кримінальному провадженні 42022110000000480 від 07.12.2022 року заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОЛЕНДІНВЕСТ» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220888000:03:006:0124, площею 0,1749 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 199234932208.

В іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Повний текст виготовлено 25 листопада 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_10