Рішення

від 21.11.2024 по справі 393/346/24

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 393/346/24

пров. 2/393/192/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі судових засідань Шупрудько К.А.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача АТ «Укрпошта» Репалової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ «Укрпошта» про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою вказуючи, що вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області у справі № 393/596/23 від 07.11.2023 року, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. А саме, що ОСОБА_2 грубо порушуючи вимоги ПДР України, своїми діями створив аварійну ситуацію для водія ОСОБА_3 , який намагаючись уникнути зіткнення із автомобілем ''Citroen Berlingo'', був змушений змінити напрямок свого руху, тому вивернув кермо вправо, ти самим виїхавши на автодорогу Т-1210, де допустив зіткнення із автомобілем ''Ford Transit'' реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який перебував у статистичному положенні праворуч по напрямку руху автомобіля ''КАМАЗ''. У результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням, гематоми, рани та садна верхньої лівої гомілки, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я, що згідно висновку експерта № 712 від 16.08.2023р. Через отриманні тілесні ушкодження позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги Кропивницької міської ради" з 07.07.2023 року по 03.08.2023 року. В ході лікування проведено операцію під загальним знеболюванням, вправлення вивиху правого стегна. Для скелетного витягу поведена шпиця за горбистість правої в/гомілки. Через отримані тілесні ушкодження позивач пройшов курс стаціонарного та амбулаторного лікування. Період лікування включав комплекс медичних препаратів, додаткові витрати на продукти харчування та засоби гігієни, загальна сума яких склала 16027,54 грн. АТ «Укрпошта згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 216042434 застрахувала свою відповідальність за шкоду заподіяну майну третім особам під час експлуатації наземного транспортного засобу, а страхова компанія відповідно взяла на себе обов`язок відшкодувати шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди третім особам з вини страхувальника у ТДВ « Страхова компанія «ГАРДІАН». Матеріальна шкода в результаті дій відповідача склала 16027,54 грн. Окрім матеріальної шкоди діями відповідача також завдано позивачу немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у його життя: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов`язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання; побоювання щодо майбутнього стану здоров`я. В момент ДТП позивач переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги безпомічності, страху за своє здоров`я та життя. Відшкодування заподіяної моральної шкоди позивач оцінює у розмірі 270 000 грн (з яких 801,38 грн підлягає стягненню з ТДВ «СК «ГАРДІАН»). Тому позивач просив стягнути із АТ «УКРПОШТА» на його користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 249198,62 грн та з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09.07.2024 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст.185 ЦПК України було залишено без руху для усунення недоліків, а саме для зазначення в позовній заяві відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та правильного кола відповідачів по справі.

15.07.2024 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява з усуненими недоліками зазначеними в ухвалісудді від09.07.2024року разом із копіями відповідачам по справі.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08.09.2022 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.

Також відповідачам разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30.07.2024 року продовжено відповідачу АТ «Укрпошта» строк для подачі відзиву та надання доказів в обґрунтування позиції по справідо 09 серпня 2024 року.

09.08.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача АТ «Укрпошта» Репалової Ю.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву позивача, в якій було зазначено, що АТ «Укрпошта» в повній мірі не визнає вимоги до АТ «Укрпошта» стосовно відшкодування моральної шкоди у заявленому розмірі з наступних підстав. Наказом № 4810/к від 05.07.2023 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу з 06.07.2023 року на посаду водія автотранспортних засобів групи експлуатації транспорту Долинська АТ «Укрпошта». Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; вини останнього в її заподіянні.

Лише наявністьта доведеністювсіх 4елементів такоїтипової дляправопорушення формулидає правона відшкодуванняморальної шкоди. Проте, в позовній заяві, на думку Відповідача, не доведено ані причино-наслідкового зв`язку між подією ДТП та станом потерпілої особи, ані наслідків, які мають місце, та відсутні обґрунтування у чому саме полягають моральні втрати та чим обґрунтовано розмір їх відшкодування.

Твердження позивача щодо необхідності продовження лікування як підстави негативних змін, що спричиняють моральні страждання, не мають належного підтвердження, а надані в додатках виписка та довідка датовані 2023 р. лише підтверджують факт лікування лише в період 07.07.2023-15.09.2023, однак жодного доказу на підтвердження факту продовження лікування не надано. На думку відповідача, позивачеві недостатньо заявити у позовній заяві, що він пережив або переживає моральні страждання. Цей факт має бути доведений усіма допустимими засобами доказування (показаннями свідків, довідками із медичних закладів, іншими письмовими доказами тощо), проте в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження зазначених обставин в позовній заяві.

Відповідач в позовній заяві зазначив, що «Згідно висновку позивача з метою психологічного обґрунтування характеру та розміру моральної шкоди, що була заподіяна йому через протиправні дії відповідача, розмір «дійсної моральної шкоди» з психологічної точки зору дорівнює 250 000 грн. Ситуацію, що склалась для позивача внаслідок скоєння відносно нього кримінального правопорушення, можна кваліфікувати як інтенсивно психотравмуючу». При цьому виникає питання чи володіє позивач спеціальними знаннями, щоб робити заключні висновки з даного питання. В той же час, жодних висновків спеціалістів та/чи експертів щодо психо-емоційного стану позивача за наслідками ДТП надано не було.

19.08.2024 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН», в якому представник зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування та 5 % моральної шкоди визнає та відшкодування буде здійснено після надання позивачем реквізитів його банківського рахунку.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2024 провадження у цивільній справі № 393/346/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ «Укрпошта», ТДВ «Страхова компанія» Гардіан» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням закрито в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ «Страхова компанія» Гардіан» про стягнення майнової шкоди, витрат на лікування в розмірі 16027,54 грн та заподіяну моральну шкоду в розмірі 801,38 грн, на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відсутнім предметом спору.

Позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи позов до ОСОБА_2 та АТ «Укрпошта» про стягнення моральної шкоди по вищезазначеним підставам підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Бурлаченко С.Ю. в судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника відповідача надійшла телефонограма в якій останній просив розгляд справи проводити без його участі. В задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.

Представник відповідача АТ «Укрпошта» Репалова Ю.А. під час розгляду справи позов не визнала та заперечувала щодо його задоволення, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача АТ «Укрпошта», розглянувши телефонограму представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так,увідповідності до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Також ст. 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що згідно вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 07.11.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме за те, що він 07.07.2023р. близько 16.19 год керуючи технічно справним автомобілем ''Citroen Berlingo'', реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по автомобільній дорозі Т-1210 в Кропивницькому районі Кіровоградської області, а саме від с.Верблюжка в напрямку с.Куцівка, проігнорував вимоги п.1.5, п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України та своїми діями створив аварійну ситуацію для водія ОСОБА_3 , який намагаючись уникнути зіткнення із автомобілем ''Citroen Berlingo'', був змушений змінити напрямок свого руху, тому вивернув кермо вправо, тим самим виїхавши на автодорогу Т-1210, де допустив зіткнення із автомобілем ''Ford Transit'' реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який перебував у статистичному положенні праворуч по напрямку руху автомобіля ''КАМАЗ''. У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ''Ford Transit'' реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням, гематоми, рани та садна верхньої лівої гомілки, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я, що згідно висновку експерта №712 від 16.08.2023р. Також в судовому засіданні ОСОБА_2 вказав, що 07.07.2023 року у робочий час він на робочому автомобілі АТ «Укрпошта» їхав з листоношею з с.Верблюжка та біля повороту він бачив дорожній знак «Дати дорогу», але виїхав на зустрічну смугу, створивши аварійну ситуацію водію автомобіля «КАМАЗ», який в`їхав у автомобіль «Ford, в якому був потерпілий. Вирок набрав законної сили 08.12.2023 року.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Зі змісту вироку вбачається, що під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України цивільний позов не розглядався.

Наказом № 4810/к від 05.07.2023 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу з 06.07.2023 року на посаду водія автотранспортних засобів групи експлуатації транспорту Долинська АТ «Укрпошта». Тобто, на час вчинення кримінального правопорушення, 07.07.2023р. відповідач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з АТ «Укрпошта», яке передало транспортний засіб автомобіль ''Citroen Berlingo'', реєстраційний номер НОМЕР_2 , для виконання ОСОБА_2 трудових обов`язків, що не оспорююється і сторонами.

Крім того, ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» у якій АТ «Укрпошта» застрахувала цивільно-правову відповідальність за шкоду заподіяну майну третім особам під час експлуатації наземного транспортного засобу, 13.09.2024 року відшкодувало позивачу ОСОБА_1 витрати на лікування в розмірі 16027,54 грн та заподіяну моральну шкоду в розмірі 801,38 грн (16027,54 грн ?5%=801,38 грн).

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У відповідності до ч.1ст. 1167ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно зп.п.1,2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зі змісту ч.5 ст.1187 ЦК України слідує, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Під непереборною силою необхідно розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні до даних умов події, тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого розуміють, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП водієм, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц, провадження № 14-497цс18, зроблено висновок, що аналізуючи норми статей 1172 та 1187ЦК Україниможна дійти висновку, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначено устатті 23 ЦК України.

Так, згідно положень ч.ч.1, 2ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а також у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч.3ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з`ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, їх тривалості, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

В обґрунтування вимог щодо стягнення моральної шкоди завданої позивачу, останній зазначив, що йому було завдано моральні та фізичні страждання, які спричинили негативні зміни у його життя: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов`язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання; побоювання щодо майбутнього стану здоров`я. В момент ДТП позивач переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги безпомічності, страху за своє здоров`я та життя. В подальшому позивач був вимушений проходити стаціонарне та амбулаторне лікування з періодичним відвідуванням лікувального закладу з метою огляду, оброблення та перев`язки ран. Впродовж періоду лікування позивач почувався незручно, дискомфортно, був змушений пристосовуватися до негативних умов існування. Більше місяця позивач був прикутий до ліжка, не міг підняти ногу сидіти та лежати, справляти потребу та здійснювати гігієнічні процедури без сторонньої допомоги. Під час лікування потребував зовнішньої допомоги з боку дружини та близьких родичів, тому почував себе джерелом клопоту та обмежень для близьких. Дотепер продовжуються проблеми зі здоров`ям у вигляді постійного болю, обмеження фізичної активності, пересування тільки за допомогою милиці та продовження лікування.

Встановлені судом обставини свідчать, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв`язку з чим відчував фізичний біль, тривалий час лікувався. Об`єктивно це викликало у нього переживання та душевні страждання, порушення звичного способу життя. А тому суд приходить до висновку про доведеність факту заподіяння позивачу моральної шкоди та наявність підстав для її відшкодування. Наявні у справі докази безперечно свідчать про те, що саме АТ «Укрпошта», як володілець джерела підвищеної небезпеки зобов`язане відшкодувати позивачу моральну шкоду завдану транспортним засобом, яким воно володіє.

Отже,з урахуваннямнаявних усправі доказів,конкретних обставинсправи,встановлених судом,обставин дорожньо-транспортноїпригоди,того факту,що вонавідбулась заучасті транспортнихзасобів, оцінюючидоводи позивача,наведені наобґрунтування позовнихвимог простягнення моральноїшкоди,та зогляду нахарактер,обсяг татривалість моральнихстраждань,ступінь тяжкостінегативних наслідків,фізичного болю,який всвою чергувикликав стрес,порушення звичногоритму таспособу йогожиття,з урахуваннямпринципу співмірностіта розумності,суд вважаєза необхіднечастково задовольнитипозовні вимогита стягнутиз відповідачаАТ «Укрпошта»на користь позивачав рахуноквідшкодування моральноїшкоди сумув розмірі50000грн.В решті частини позовних вимог до АТ «Укрпошта» щодо стягнення моральної шкоди, необхідно відмовити.

Також, оскільки відповідач ОСОБА_2 не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, так як керував транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків оформлених з АТ «Укрпошта», яка володіла транспортним засобом, а тому в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 необхідно відмовити у повному обсязі.

Між тим розглядаючи справу повно, всебічно та надаючи оцінку всім її обставинам потрібно зазначити, що доводи сторін та письмові докази дослідженні під час судового розгляду не спростовують висновків суду.

Щодо судового збору, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач на підставі п. 2, п.6 ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір» був звільнений від сплати судового збору при поданні даної позовної заяви.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, з відповідача АТ «Укрпошта» необхідно стягнути 3028,00 грн судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст.3,4,12,13,19,76-82, 141, 223, 258, 259, 263 - 265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 23, 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) та Акціонерного товариства «Укрпошта» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 22) про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» код ЄДРПОУ 21560045 (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 22) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) 50 000 (п`ятдесят тисяч) моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» код ЄДРПОУ 21560045 (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 22) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.11.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення вручити (направити) сторонам.

Суддя Ю. РАЧКЕЛЮК