Рішення

від 12.11.2024 по справі 550/644/24

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/644/24

Провадження № 2/550/263/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Мухартової Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати заповіт ОСОБА_3 , посвідчений ІНФОРМАЦІЯ_1 секретарем Артемівської (після перейменування Скороходівська) селищної ради Полтавського (колишнього Чутівського) району Полтавської області, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій під номером 535, в Спадковому реєстрі під номером 43977505, дійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається нате, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Чутове, Полтавського району, Полтавської області померла його мати та відповідача ОСОБА_3 , яка 23 листопада 2007 року склала заповіт, посвідчений секретарем Артемівської (після перейменування Скороходівська) селищної ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_4 , яким на випадок своєї смерті, заповіла позивачу все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона бути мати право. Заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі за №43977505, номер у реєстрі нотаріальних дій - 535. Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Савіновою Н.М. заведено спадкову справу номер у реєстрі 72131361, номер у нотаріуса 6/2024. До складу спадкового майна входить: частка у спільній частковій власності квартири, яка належала ОСОБА_3 та земельна ділянка площею 1,62 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Скороходівської селищної ради, кадастровий номер 5325455300:00:002:0165, яка належала ОСОБА_3 .

З метою прийняття спадщини після смерті матері позивач звернувся до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Савінової Н.М. з відповідною заявою, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав того, що заповіт не відповідає вимогам законодавства.

Ухвалою суду від 11 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, від його представника надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 жовтня 2023 року (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Савіновою Н.М. заведено спадкову справу, за заявою ОСОБА_1 номер спадкової справи 6/2024 (а.с.12, 13).

В свою чергу заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк подав і ОСОБА_2 , дата подачі ним заяви - 10.04.2024 року, копія якої також наявна в матеріалах спадкової справи. (а.с.53).

Так відповідно із наявної в матеріалах справи копії заповіту встановлено, що він був складений 23 листопада 2007 року об 11 год. 30 хв. в селищі Артемівка та посвідчений секретарем Артемівської селищної ради Малько Л.М. (а.с.9).

Заповіт виготовлено за допомогою комп`ютерної техніки, відповідно до посвідчувального напису ОСОБА_3 в ньому зазначила, що цей заповіт записано з її слів, прочитаний нею вголос та підписаний нею власноручно. Також в заповіті міститься його реєстровий номер №535.

Даний заповіт приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Савінова Н.М. не прийняла як належний та постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.05.2024 року за №46/02-31 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зазначивши, що заповіт складений із порушенням вимог щодо форми заповіту. Крім того, нотаріусом встановлено розбіжність у даті складення заповіту та даті його посвідчення. Зокрема у даті складення заповіту вказано, що заповіт складений 23.11.2007 року, тоді ж як у посвідчувальному написі, вчиненому ОСОБА_5 , секретарем Артемівської селищної ради Чутівського району Полтавської області вказана дата 31.10.2005 року (а.с.11).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі його відсутності, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК України немає відповідного правила. Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Згідно з частиною другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то він є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 2 ст. 209 ЦК України визначено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно ч. 1 ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

На дату складення оспорюваного заповіту вимоги до його форми та порядку посвідчення були визначені главою 85 книги шостої ЦК України, Законом України "Про нотаріат" та Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 (далі Порядок).

Відповідно до частин першої - третьої та четвертої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Пунктом 1.1.,1.4. розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування також визначено, що заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням точного місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Натомість, у заповіті, який є предметом позову, встановлено розбіжність щодо дати складення заповіту, а саме вказано, що заповіт складений 23 листопада 2007 року, в той час як в посвідчувальному написі вчиненому секретарем Артемівської селищної ради Чутівського району Полтавської області ОСОБА_5 , вказана дата 31 жовтня 2005 року, що свідчить про порушення вимог щодо форми заповіту.

Згідно з частиною другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то він є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до змісту пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», не допускається визнання дійсним заповіту, який є нікчемним у зв`язку з порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення, оскільки норми глави 85 ЦК України не передбачають можливості визнання заповіту дійсним.

Крім того, як вбачається з Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», в розділі "Правові наслідки недодержання вимог щодо форми правочину" зазначено, що глава 85 Цивільного Кодексу України, яка регулює порядок спадкування за заповітом і є спеціальною, не передбачає можливості визнання судом дійсним заповіту, складеного з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що під час складання заповіту 23.11.2007 року, посадовою особою порушено вимоги щодо форми заповіту передбачені ч. 1 ст. 1247 Цивільного кодексу України, згідно якої заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. В силу закону даний заповіт є нікчемним, а тому законодавчі підстави для визнання його дійсним відсутні. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то не підлягають стягненню судові витрати з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 174, 235, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнаннязаповіту дійсним відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий, паспорт невідомий.

Повний текст рішення суду виготовлено 22 листопада 2024 року.

Суддя: Д.Є. Хоменко