Рішення
від 26.11.2024 по справі 646/11087/24
ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/11087/24

Провадження № 2/646/3807/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Чорної Б.М.,

за участю секретаря судового засідання Машко П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми,

в с т а н о в и в:

07 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з Основ`янсько-Слобідському відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його користь суму інфляційного збільшення боргу у сумі 28190,66 грн. та три проценти річних у сумі 12640,62 грн., а також суму сплаченого судового збору у сумі 1211,20 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 2560,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2015 року було задоволено вимоги боржника ОСОБА_2 та вирішено визнати недійсними електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , які було проведено 13 лютого 2015 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України»; визнати недійсним протокол № 49660 по проведення 13 лютого 2015 року електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 ; застосувати реституцію, повернути сторони до первісного стану, повернувши грошові кошти, що надійшли на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від продажу квартири АДРЕСА_1 покупцеві ОСОБА_1 . Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30.11.2015 року вищезазначене рішення суду змінено і вирішено: зобов`язати Комінтернівський ВДВС ХМУЮ повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 368 174 грн. 05 коп., перераховані ним 17.02.2015 на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за придбання квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 гарантований внесок у розмірі 20 324 грн. 95 коп., перерахований ним Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за придбання квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення залишити без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року касаційну скаргу Комінтернівського ВДВС ХМУЮ було відхилено, та рішення апеляційного суду Харківської області від 30.11.2015 року залишено без змін.

Позивач зазначив, що в зв`язку з тим, що боржник Комінтернівський ВДВС ХМУЮ не виконав вищезазначені рішення суду, він був вимушений звернутися до відділу примусового виконання рішення управління ДВС ГТУЮ у Харківській області із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом. Так, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шинделя В.А. було відкрито виконавче провадження №50059623 з виконання виданого 22.01.2016 року Комінтернівським районним судом м. Харкова виконавчого листа № 641/2934/15-ц про зобов`язання Комінтернівського ВДВС ХМУЮ повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 386 174 грн.05 коп., перераховані 17.02.2015 року на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за придбання квартири АДРЕСА_1 . Із відкриттям вказаного провадження відділу ДВС було надано державним виконавцем відділу примусового виконання рішень строк до 10.02.2016 року включно для самостійного та добровільного виконання судового рішення, однак боржником вказана вимога не виконана. Крім того, постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В.Ю. від 21.03.2017 року та 03.04.2017 року було відкладено проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення апеляційного суду. Позивач оскаржив постанову державного виконавця від 03.04.2017 року. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.07.2017 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Постановою апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В.Ю. щодо невиконання в передбачений законодавством строк виконавчого листа №641/2934/15-ц, в іншій частині ухвалу першої інстанції залишено без змін. 12.12.2018 року постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.07.2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року в частині вирішення вимог скарги про відмову у зобов`язанні державного виконавця вчинити дії щодо виконання судового рішення скасував і вирішив зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснити всі необхідні та достатні дії для примусового виконання у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим листом, виданим Комінтернівським районним судом м. Харкова від 22.01.2016 року на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31.07.2015 року у справі № 641/2934/15-ц. В іншій оскарженій частині ухвали районного суду від 11.07.2017 року, змінену за результатами апеляційного перегляду, та постанову суду апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року залишено без змін. Позивач зазначив, що 31.08.2017 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова було задоволено подання державного виконавця та замінено боржника у виконавчому провадженні № 50089263, а саме Комінтернівський ВДВС ХМУЮ на Міжрайонний ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В.Ю. від 22.09.2017 року було замінено боржника у виконавчому провадженні. Крім того, 23.11.2018 року позивач звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області, в якій просив негайно фактично виконати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31.07.2015 року у справі № 641/2934/15-ц. На вказану заяву була надана відповідь від 26.12.2018 року, в якій зазначалося, що в зв`язку з невиконанням вищезазначеного рішення суду, 22.12.2018 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області на боржника накладено штраф в розмірі 5 100,00 грн. та зобов`язано виконати рішення протягом десяти днів. Однак, вказані вимоги боржником не виконані. В зв`язку з чим позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом. За результатами розгляду вказаного позову рішенням суду від 25.11.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та вирішено стягнути з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 проценти за користування безпідставно збереженими коштами в сумі 89 507 грн. 74 коп., інфляційне збільшення в сумі 60 243 грн. 15 коп., три проценти річних в сумі 15 457 грн. 54 коп., а всього -165 208 грн. 43 коп. 22.05.2020 року постановою Харківського апеляційного суду вищевказане рішення було скасоване в частині стягнення процентів за користування безпідставно збереженими коштами в сумі 89 507 грн. 74 коп., в іншій частині залишено без змін. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з липня 2017 року по червень 2020 року у сумі 89978,53 грн., три проценти річних за період з 17 липня 2017 року по 17 липня 2020 року у сумі 34 787,40 грн., а всього 124 765,93 грн. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.03.2021 року заяву старшого державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Слащової М.М. про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.10.2020 року задоволено, заочне рішення скасоване, призначена справа до розгляду. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 червня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з липня 2017 року по червень 2020 року у сумі 89 978,53 грн., три проценти річних за період з 17 липня 2017 року по 17 липня 2020 року у сумі 34 787,40 грн., а всього 124 765,93 грн. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з серпня 2020 року по грудень 2020 року у розмірі 14288,43 грн., три проценти річних за період з 17 липня 2020 року по 18 січня 2021 року у сумі 5871,96 грн., а всього 20160,30 грн. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з січня 2021 року по квітень 2021 року у розмірі 18150,18 грн., три проценти річних за період з 18 січня 2021 року по 11 червня 2021 року у сумі 4570,61 грн., а всього 22720,79 грн. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.02.2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено, замінено боржника у виконавчому провадженні №50089623 з примусового виконання виконавчого листа №641/2934/15-ц від 22.01.2016 року, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно наказу Міністерства юстиції України, який набув чинності 26.12.2022 року, назву боржника за ВП № 50089623 змінено на Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 червня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з травня 2021 року по березень 2023 року у розмірі 123 575, 69 грн., три проценти річних за період з 12 червня 2021 року по 21 квітня 2023 року у сумі 21 519, 95 грн., а всього 145 095, 64 грн. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з квітня 2023 по липень 2023 року у розмірі 5792,61 грн., три проценти річних за період з 22.04.2023 року по 28.08.2023 року у розмірі 4 062 грн. 37 коп.

З огляду на те, що відповідачем судове рішення щодо повернення грошових коштів позивачу не виконано, мотивованих заперечень не надано, позивач просить суд стягнути з Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його користь суму інфляційного збільшення боргу за період прострочення з вересня 2023 року по серпень 2024 року включно, що становить 28190,66 грн., трьох відсотків річних за період з 29 серпня 2023 року по 30 вересня 2024 року, що становить 12640,62 грн., судові витрати у розмірі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2 560 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач 17.10.2024 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Відповідач у встановлений законом строк відзиву на позов суду не надав.

Від представника третьої особи клопотань та заперечень не надійшло.

Відповідно до правил ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1 ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.11.2024 року призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

При цьому, суд зазначає, що відповідач є юридичною особою публічного права, відтак, не позбавлений можливості забезпечити участь представника у судовому засіданні у порядку ст. 58 ЦПК України.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову ОСОБА_1 , об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов до наступного висновку.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2015 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 і визнано недійсними електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , які було проведено 13 лютого 2015 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України»; визнано недійсним протокол № 49660 про проведення 13 лютого 2015 року електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 ; застосовано реституцію, повернути сторони до первісного стану, повернувши грошові кошти, що надійшли на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від продажу квартири АДРЕСА_1 покупцеві ОСОБА_1 .

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року апеляційні скарги представника ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2015 року змінено і вирішено: зобов`язати Комінтернівський ВДВС ХМУЮ повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 368 174 грн. 05 коп., перераховані ним 17.02.2015 року на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за придбання квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 гарантований внесок у розмірі 20 324 грн. 95 коп., перерахований ним Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за придбання квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року касаційну скаргу Комінтернівського ВДВС ХМУЮ було відхиллено, та рішення апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року залишено без змін.

На виконання вищезазначеного рішення 22.01.2016 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист № 614/2934/15-ц (провадження 2/641/1204/2015) про стягнення з боржника Комінтернівського ВДВС ХМУЮ на користь стягувача ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 386 174 грн. 05 коп., що перераховані останнім 17.02.2015 року на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за придбання квартири АДРЕСА_1 .

26.01.2016 року до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 подано заяву про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом № 614/2934/15-ц, виданим Комінтернівським районним судом м. Харкова.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шиндель В.А. від 03.02.2016 року відкрито виконавче провадження № 50059623 з виконання виданого 22.01.2016 року Комінтернівським районним судом м. Харкова виконавчого листа №641/2934/15-ц про зобов`язання Комінтернівського ВДВС ХМУЮ (після зміни назви Міжрайонний відділ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 386 174 грн.05 коп., перераховані 17.02.2015 року на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за придбання квартири АДРЕСА_1 . Боржнику було надано строк до 10.02.2016 року включно для самостійного виконання судового рішення та надати засвідчені копії документів, які підтверджують виконання зазначеного виконавчого документу. Постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікулою В.Ю. від 21.03.2017 року та 03.04.2017 року було відкладено проведення виконавчих дій з примусового виконання вищевказаного рішення суду, у зв`язку з надходженням від боржника листа щодо звернення ним до Апеляційного суду Харківської області із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Харківської області від 30.11.2015 року по справі № 641/2934/15-ц за нововиявленими обставинами.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.07.2017 року змінено, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В.Ю. щодо невиконання в передбачений законодавством строк виконавчого листа № 641/2934/15-ц, в іншій частині ухвалу першої інстанції залишено без змін.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 12.12.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.07.2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року в частині вирішення вимог скарги про відмову у зобов`язанні державного виконавця вчинити дії щодо виконання судового рішення скасовано, зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснити всі необхідні та достатні дії для примусового виконання у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим листом, виданим Комінтернівським районним судом м. Харкова від 22.01.2016 року на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31.07.2015 року у справі №641/2934/15-ц. В іншій оскарженій частині ухвалу районного суду від 11.07.2017 року, змінену за результатами апеляційного перегляду, та постанову Апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року залишено без змін.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В.Ю. від 22.09.2017 року було замінено боржника у виконавчому провадженні № 50089263, а саме Комінтернівський ВДВС ХМУЮ на Міжрайонний ВДВС по Основ`нському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Купріянової А.О. з заявою від 23.11.2018 року, в якій просив негайно фактично виконати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31.07.2015 у справі № 641/2934/15-ц. Відповідно до відповіді начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Купріянової А.О. від 26.12.2018 року за вих. № 50089623/7 на заяву ОСОБА_1 від 23.11.2018 року, у зв`язку з невиконанням вищезазначеного рішення суду, 22.12.2018 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області на боржника накладено штраф в розмірі 5 100,00 грн. та зобов`язано виконати рішення протягом десяти днів.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.11.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Міжрайонного ВДВС по Основ`нському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 відсотки за користування безпідставно збереженими коштами в сумі 89 507 грн. 74 коп., інфляційне збільшення в сумі 60 243 грн. 15 коп., три проценти річних в сумі 15 457 грн. 54 коп., а всього -165 208 грн. 43 коп. Постановою Харківського апеляційного суду від 22.05.2020 року апеляційну скаргу Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області задоволено частково, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.11.2019 року в частині стягнення відсотків за користування безпідставно збереженими коштами в сумі 89 507 грн. 74 коп. скасовано, в іншій частині залишено без змін.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.10.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення в розмірі 89 978, 53 грн., три відсотки річних у розмірі 34 787, 40 грн. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.03.2021 року заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.10.2020 року скасовано, справу призначено до розгляду. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.06.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення в розмірі 14 288, 43 грн., три відсотки річних у розмірі 5 871, 96 грн.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.08.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення в розмірі 18 150,18 грн., три відсотки річних у розмірі 4 570, 61 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.02.2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 й змінено боржника у виконавчому провадженні № 50089623 з примусового виконання виконавчого листа № 641/2934/15-ц від 22.01.2016 року, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова, з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області на Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.06.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період травень 2021 року березень 2023 року в розмірі 123 575, 69 грн., три відсотки річних за період з 12.06.2021 року по 21.04.2023 року у розмірі 21 519, 95 коп.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.12.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з квітня 2023 року по липень 2023 року в розмірі 5 792 грн. 61 коп., три відсотки річних за період з 22.04.2023 року по 28.08.2023 року у розмірі 4 062 грн. 37 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, які встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові №6-2168цс-15 від 30 березня 2016 року, який в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов`язком для всіх судів, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до правової позиції у справі № 6-157цс16 від 25.05.2016 року наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судовим розглядом, позивач просить стягнути з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на його користь інфляційне збільшення боргу за період з вересня 2023 року по серпень 2024 року включно у розмірі 28190,66 грн. та три проценти річних за період з 29 серпня 2023 року по 30 вересня 2024 року у розмірі 12640,62 грн.

Суд зазначає, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, застосовуються норми Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року, і Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27 липня 2007 року.

Сума індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення).

Згідно з наданим позивачем розрахунку, що узгоджується із даними Державного комітету статистики України, сума інфляційного збільшення боргу за період вересень 2023-серпень 2024 року становить 28190,66 грн.; сума трьох процентів річних за період з 29 серпня 2023 року по 30 вересня 2024 року становить 12640,62 грн. (386174,05 грн. х 3,0% / 100,0% /365 днів (в році) х 125 днів (прострочення за період 2023 року) + (386174,05 грн. х 3,0% / 100,0% /366 днів (в році) х 274днів (прострочення за період 2024 року) (а.с.7).

Таким чином, позивач просить про стягнення трьох процентів річних та суми інфляційного збільшення боргу не за весь час прострочення, а лише за 399 днів (три проценти річних за період з 29 серпня 2023 по 30 вересня 2024 року, інфляційне збільшення боргу за період вересень 2023 року серпень 2024 року включно) прострочення, що передували зверненню до суду із даним позовом, з огляду на охоплення попереднього періоду прострочення стягнення вказаних платежів рішеннями суду: постановою Харківського апеляційного суду від 22.05.2020 у справі №646/2940/17; заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова: від 11 червня 2021 року у справі № 646/4188/20 (№ 2/646/1672/2021); від 18 березня 2021 року у справі № 646/238/21 (№2/646/923/2021); від 11 серпня 2021 року у справі №646/3890/21 (№2/646/1825/2021); від 13 червня 2023 року у справі № 646/1620/23 (№ 2/646/1148/2023); від 26 грудня 2023 року у справі № 646/4911/23 (№ 2/646/1957/2023).

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць прострочення. Така позиція висвітлена в листі Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997р. № 62-97р. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на індекс інфляції за кожен місяць прострочення платежу окремо. При цьому, якщо заборгованість виникла з 1 по 15 число відповідного місяця, розрахунок індексу інфляції слід проводити з врахуванням цього місяця.

Суд погоджується з розрахунками, які надав позивач, будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, частиною першою статті 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням тієї обставини, що на час розгляду даної справи судом не встановлено, а відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості, як і не надано належних та допустимих доказів виплати грошових коштів позивачу за виконавчим листом №614/2934/15-ц (№ 2/641/1204/2015), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Підстав для відмови у задоволенні позову з інших обставин, судом не встановлено.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду позивачем були понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Зважаючи на задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, зазначені витрати позивача з оплати судового збору підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у повному обсязі.

Разом із тим, відповідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, як встановлено ч. 4 ст. 137 ЦПК України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач на підтвердження витрат на правову допомогу надано договір про надання правової допомоги № 01-21/04-23, укладений із адвокатом Поліщуком О.Л. 29.09.2024 року, додаток до вищевказаного договору - калькуляцію-рахунок, акт приймання-передачі послуг з правової допомоги від 30 вересня 2024 року, квитанцію від 30.09.2024 року про сплату ним на користь адвоката витрат на правничу допомогу у сумі 2560,00 грн (а.с.27-30).

Зважаючи на те, що стороною відповідача в ході судового розгляду справи не заявлено відповідного клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 , суд не ставить під сумнів співмірність даних витрат критеріям, наведеним у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначені витрати позивача на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 4, 5, 12, 13, 81, 141, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Основ`янсько-Слобідському відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми задовольнити.

Стягнути з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період вересень 2023 року серпень 2024 року у розмірі 28 190 (двадцять вісім тисяч сто дев`яносто) гривень 66 копійок, три проценти річних за період з 29 серпня 2023 року по 30 вересня 2024 року у розмірі 12640 (дванадцять тисяч шістсот сорок) гривень 62 копійки, а всього 40 831 (сорок тисяч вісімсот тридцять одну) гривню 28 копійок.

Стягнути з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ: 41430683, місцезнаходження: 61001, м. Харків, пл. Захисників України, буд. 7/8, 7 пов.

Третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ: 43315445, місцезнаходження: 61024, м. Харків, вул. Студентська, буд. 5/4.

Суддя Б.М.Чорна

СудЧервонозаводський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення26.11.2024
Оприлюднено27.11.2024
Номер документу123291850
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —646/11087/24

Ухвала від 26.11.2024

Цивільне

Червонозаводський районний суд м.Харкова

Чорна Б. М.

Рішення від 26.11.2024

Цивільне

Червонозаводський районний суд м.Харкова

Чорна Б. М.

Ухвала від 08.10.2024

Цивільне

Червонозаводський районний суд м.Харкова

Чорна Б. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні